Недоброї пам’яті податкова міліція з її знаменитими масками-шоу в офісах бізнесу, схоже, доживає останні місяці. У Верховній Раді зареєстровано законопроект про фіскальну поліцію, і його автори сподіваються, що він стане дієвим важелем, що дозволяє повною мірою запустити економіку.
Податкова міліція — це, як вважає народний депутат Тетяна ОСТРІКОВА, єдиний на сьогодні правоохоронний орган, якого не зачепили реформи. Більш того, вона впевнена, що його треба не реформувати, а побудувати заново, «з нуля». Але хоча його ефективність сьогодні наближається до того ж нуля, Острікова підкреслює, що в суспільстві все-таки необхідно мати структуру з каральними функціями, щоб у господарюючих суб’єктів не виникало спокуси ухилятися від оподаткування. Вона переконана, що новий орган має бути націлений на аналітику, що дозволяє досягти легалізації коштів, які досі добувалися злочинним шляхом. І називає своєю мрією побачити у відповідних документах ще й функції фінансового моніторингу, щоб фінансова поліція стала органом, що володіє всім необхідним інструментарієм для відстеження операцій, а тим більше — махінацій із публічними фінансами держави.
Як розповідає, спираючись на судову статистику, народний депутат Андрій ЖУРЖІЙ, 2015 року було на чверть менше досудових розслідувань податкової міліції, які закінчувалися передачею справ до судів, ніж 2014 року. При цьому 85% справ, відкритих за статтею 212 Кримінального кодексу (про ухилення від сплати податків) просто закривалися у зв’язку з відсутністю складу злочину. «Для чого тоді існує колосальна машина податкової міліції, — запитує народний депутат, — яка торік складалася з 5500 співробітників?»
«Торік за 212 статтею до суду передавалося лише 7% справ з обвинувальними висновками і стільки ж із пропозиціями звільнити від відповідальності». «Всього в результаті судових вироків 2015 року було компенсовано збитків на 521 мільйон гривень, — продовжує Журжій, — тоді як загальний бюджет податкової міліції на заробітну плату (з усіма нарахуваннями) становив близько 600 мільйонів. «Цей орган навіть практично не окупає своєї діяльності, не говорячи вже про ефективність у боротьбі з центрами конвертацій, які завдають багатомільярдного збитку бюджету», — констатує парламентар.
Він також зазначає, що в середньому один слідчий за рік закінчував чотири податкові справи. І якщо врахувати, що до суду не доходило 85% таких справ, то виходить, що не кожен слідчий за рік доводив хоч одну справу до логічного кінця. «Такі дані дозволили нам дійти висновку, що податкова міліція існує для чогось іншого, а не для боротьби зі злочинністю у фінансовій сфері», — натякає на щось Журжій, хоча й не розшифровує своїх звинувачень... Ці дані, що свідчать, за словами народного депутата, про колосальний тиск державних органів на бізнес, і стали підставою для розробки законопроекту про фінансову поліцію...
Острікова зазначає, що законопроект про ліквідацію податкової міліції можна представляти до парламенту лише одночасно з законопроектом про фіскальну поліцію. Проте сьогодні в ньому є й певні недоліки. На її думку, це певний дуалізм відповідальності, що виникає у зв’язку з тим, що кандидатура керівника цієї структури вноситься Президентом, але, згідно з законопроектом, його може бути звільнено не лише рішенням уряду, але й Верховної Ради. «Ми спеціально прописували такий механізм, — пояснює вона, — щоб унеможливити таку ситуацію, яка склалася з нинішнім главою фіскальної служби Романом Насировим — Яценюк його не звільняє, і для цього недостатньо навіть підписів 150 народних депутатів у разі потреби висловити йому недовіру».
Авторам законопроекту, за словами народного депутата, докоряють також, що його фінансування прив’язане до певного відсотка від ВВП. Вона визнає, що аналогів цьому в законодавстві України немає. «Але моїм і моїх колег аргументом є те, що такий підхід забезпечує незалежність цього органу від Мінфіну у фінансовому плані. Це необхідно, щоб керівник цієї поліції не стояв із простягненою рукою перед міністром і щоб усунути будь-які можливі впливи, — розвиває свою думку Острікова, — тобто ми знімаємо цю службу з фінансового гачка, на якому сидять усі державні органи й органи місцевого самоврядування. З досвіду своєї фракції ми знаємо, що за критику діяльності уряду депутатами деякі громади позбавляються капітальних вкладень».
У законопроекті також передбачено «квотність» під час прийняття на службу колишніх працівників податкової міліції й інших правоохоронних органів. «Ми вважаємо, що квотність для «колишніх» сприятиме створенню справді нового органу з новими фахівцями, перш за все з аналітиками і фінансистами, а не з колишніми операми, — наполягає Острікова і додає: — Скільки вовка не годуй, а він усе одно в ліс дивиться, а тут треба повністю змінювати свідомість і підходи (до роботи)». «Наразі дуже вдалий політичний момент для того, щоб знаходити в парламенті підтримку для важливих рішень», — так пояснює народний депутат свою впевненість у тому, що обговорюваний непростий законопроект буде ухвалено.
«День» звернувся до голови громадської організації «Публічний аудит» Максима ГОЛЬДАРБА задля коментаря і поцікавився, як він розцінює ймовірність реалізації положення законопроекту про суспільний контроль фіскальної поліції. Але експерт не став особливо виділяти роль громадських організацій, які займаються аудитом. На його думку, весь аудит у країні повинна очолювати Рахункова палата, що координує внутрішній аудит у міністерствах і відомствах. А незалежний аудит публічних фінансів та інших ресурсів, що відповідає за якістю Рахунковій палаті і конкурує з нею, може здійснювати, наприклад, така структура, як недержавні національні збори аудиторів, приватних, громадських і будь-яких інших, але які зарекомендували себе. Цей аудит повинен поширюватися на будь-який важливий бюджет країни, говорить Гольдарб. І жоден бюджет без цього аудиту не повинен ухвалюватися. «І якщо така система почне працювати, — говорить він, — ми з вами тут же побачимо, що і як робить служба фінансових розслідувань».
