Сьогодні ЦВК оголосить офіційні підсумки президентських виборів в Україні. Та Петра Олексійовича Порошенка ще з неділі всі вітають з перемогою. «День» з’ясував: «яких кроків сьогодні чекає бізнес від нового гаранта Конституції?». І ключовим є по-справжньому принципове питання: чи зможе Порошенко як олігарх (чи коректніше після обіцянки «продати бізнес» говорити з приставкою «екс») реформувати олігархічну систему економіки?
Союзники — це те, що вкрай необхідно Порошенку для здійснення своїх обіцянок. Адже після повернення до Конституції 2004 року, майбутній президент не має важелів прямого впливу на економіку країни. «Виконавча влада — в руках уряду, а той своєю чергою формується парламентською більшістю. Президент лише як політик може впливати на цей процес. Єдине, на що може вплинути Порошенко прямо — обрання кандидатури міністра оборони та міністра закордонних справ», — зауважує в коментарі «Дню» експерт Інституту політичної освіти Олександр СОЛОНТАЙ. Але цього, очевидно, замало. Але навіть за такого скупого арсеналу впливу, Петро Олексійович повинен зробити рішучі зміни в економіці країни зокрема. Адже в переважній більшості не дуже-то обізнаний на складнощах бюрократичної машини український електорат, чекатиме від Порошенка-президента обіцяного «життя по-новому». І перше завдання, яке стоїть перед новим президентом — побороти корупцію, зауважує в коментарі «Дню» президент «Центру економічних реформ» 
Олександр ПАСХАВЕР. На думку президента «Центру економічних реформ», спочатку потрібно розмежувати причини невдач і їх наслідки. «Я вважаю, що до нуля звести корупцію нам не вдасться, але знизити верхню межу «корупційного податку» — так званого податку Януковича — під силу. За Кучми були «відкати» у розмірі 10 — 15%, Ющенку — 25 — 30%, а вже при Януковичі — 50 — 60%. І цей податок практично вбивав економіку. Саме тому наша економіка перестала зростати (читай тому і вибухнув Майдан. — «День»)», -зауважує він.
«Я порадив би новому президентові оновити судову систему, оновивши її верхівку, запросивши іноземних суддів, які поширювали б чесність. Бо всередині системи уже, мабуть, не залишилося людей, які будуть наполегливо боротися за чесність та справедливість. Можна провести аналогію з футболом: коли наші судді не змогли чесно судити матч, тоді запросили іноземних», — радить Пасхавер.
«Усі без винятку розвинені країні мають вельми багатих людей, яких ми називаємо олігархами. Але для них це не створює ризиків. Проблема України не в тому, що у нас значна кількість багатих людей, а в тому, що вони всі є «ресурсниками». Тобто вони займаються найнижчою ланкою у ланцюгу виробництва товарів та послуг. Наші олігархи викачують ресурси із землі, проводять первинну, максимум — вторинну переробку, і в такому вигляді продають її за кордон. Тому завдання Порошенка — затягнути їх у вищі виробничі ланки, щоби вони виготовляли готову продукцію, а не продавали сировину за кордон. Тоді з’явиться більше робочих місць, і збільшаться надходження податкових платежів до бюджетів усіх рівнів», — додає «порад» у коментарі «Дню» голова Комітету економістів 
України Андрій НОВАК. І ще, зауважує експерт: якщо у бізнесі великому капіталу заважати не треба, то в політику пускати його не треба. «Цей залізобетонний зв’язок, коли влада і є найкрупнішим бізнесом, потрібно максимально розривати. Це не можна зробити за один раз, але починати з чогось треба», — пояснює він. Найкращим свідченням цього, на думку голови Комітету економістів України, стане продаж Порошенком своїх бізнес-активів. «І вже потім йому слід проявити силу волі і приборкати апетити наших олігархів — дати їм зрозуміти, що потрібно будувати систему з єдиними правилами гри. Ці правила — оновлений податковий, бюджетний, митний, кримінальний та інші кодекси. Нікому жодних преференцій. Ідеально було б закрити використання офшорних схем, фіктивне відшкодування ПДВ, на чому щороку кралися десятки мільярдів гривень», — перераховує голова Комітету економістів України складові завдання максимум для Петра Порошенка.
«Порошенко повинен змінювати суспільство насамперед власною поведінкою. Перше, що зробив сінгапурський лідер-реформатор Лі Куан Ю — посадив за грати своїх родичів, які грабували країну. І одразу весь бюрократичний прошарок побачив, на скільки все серйозно. А у нас бюрократія дуже чутлива. Вона одразу розуміє, серйозні наміри в людини чи ні. Звичайно, будуть нові таємниці. Але одна справа, коли корупція робиться таємно, а інша — коли відкрито. Президенту потрібно показати, що він не буде терпіти корупцію. Важливо, щоб він показав це на прикладі своїх близьких соратників», — вважає Олександр Пасхавер.
КОМЕНТАРІ
Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент «УСПП»:
— Консультації, боротьба з корупцією, спрощення системи адміністрування податків — такі кроки з боку Порошенка-президента знімуть тягар перевірок і відкриють бізнесу доступ до кредитних ресурсів. Це заспокоїть людей і покаже, що бізнес передбачуваний і можна будувати майбутнє. Месидж про те, що вкрадені гроші можна з часом повернути — основне завдання для влади. У президента є колосальна довіра виборців. Він має величезний моральний вплив. Тому його слово сьогодні багато означає: це вплив на депутатів в парламенті, на уряд та бізнес загалом. Якщо він казатиме правильні речі і його слова не відрізнятимуться від дій, то довіра відродиться. Економіка вже не може розвиватися в стані протиріч інтересів окремих фінансових угруповань. Є надзвичайно ефективний та дієвий механізм на противагу — розбудова громадянського суспільства. І цей вплив президент зможе використати через створення дорадчих органів, формування громадської думки з тих чи інших питань.
Ігор МІТЮКОВ, директор Інституту фінансової політики, голова українського представництва американського інвестиційного банку Morgan Stanley:
— Від президентства Порошенка очікують справжньої підтримки ведення бізнесу в країні, рівноправних відносин між бізнесом та урядом, створення рівних умов без будь-яких штучних преференцій. Це стосується не лише економіки — взаємин між бізнес-елітами, а й між правоохоронними органами та бізнесом. Найголовніше, що має Порошенко, — досвід. Як позитивний, так і негативний. Колись і на його бізнес чинили тиск силові структури. Всі про це знають. І я думаю, що він як людина, яка на собі це все відчула, проводитиме таку політику, яка унеможливить в подальшому силові випадки. Рівних умов сьогодні потребують усі: і олігархи, і малі підприємства. А новий президент має розуміння цього, тож скористається своїм правом законодавчої ініціативи, аби вирішити це. З економічної точки зору, найголовнішими завданнями для президента є підвищення валового продукту в країні та покращення життя. А це можна зробити за рахунок того, що кожен українець почне краще працювати, що віддача його роботи буде набагато більшою...
Найбільшим випробовуванням для президента стануть переговори з Росією про відновлення економічних зв’язків та проектів, які мають сенс і можуть бути підтримані обома сторонами. А також — допомога українському бізнесу, який був орієнтований на російський ринок, або зберегти там свої позиції, або знайти нові ринки. Думаю, краще переорієнтовуватись на нові ринки. Це важко. Але жоден бізнес не повинен залежати від одного покупця.
Алекс ЛІССІТСА, президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:
— В першу чергу аграрний бізнес чекає, що новий президент докладе разом з КМУ та парламентом зусиль, аби подолати корупцію в секторі, яка після Майдану не припинилася, а навпаки почала розвиватися бурхливіше. Тож сподіваємося, що він наведе лад в земельних відносинах, виробить чітку стратегію з оподаткування, розробить дорожню карту залучення інвестицій в сільське господарство та стабілізує гривневий курс...
Очевидно, що потрібно замінити міністра аграрної політики. Пан Швайка абсолютно не виконує своїх обов’язків, він не розуміється на секторі. Чекаємо на реформу всієї законодавчої і організаційної структури нашого аграрного сектору, тобто міністерства, Академії аграрних наук України, галузевої освіти тощо. Тому потрібна людина, яка змогла б сформувати нову концепцію, об’єднала б усі ці інститути, розробила і донесла це до президента.
Настав час і для земельної реформи. Але це не потрібно робити поспішно. Починати слід із бази пілотних проектів та поступового запровадження ринку землі. Якщо правильно прописати законодавчу базу, то вже через чотири роки можна запустити ринок землі.
Леонід КОЗАЧЕНКО, голова Ради підприємців при КМУ:
— Чекаємо на реальні та рішучі зміни у боротьбі з корупцією... Також, думаю, слід очікувати на зміни впливу нашої країни на геополітику. Наприклад, наша аграрна галузь. Наразі вона годує близько 100 мільйонів людей на планеті, а може годувати до півмільярда... Попри те, що Петро Олексійович — представник великого бізнесу, він усвідомлює, що проблемою нашої держави є занадто велика доля великого бізнесу у формуванні ВВП та водночас відсутність зв’язку із середнім класом. І якщо не змінити ситуації, то це негативно впливатиме на настрої людей. Тож очікуємо змін політики в підтримці малого та середнього бізнесу.
Хотілося б, щоб були зроблені реальні кроки з демонополізації великого бізнесу, який сконцентрував у своїх руках монопольні напрямки, що шкодить економіці та розвитку економіки. Звичайно, хочеться, щоб врегулювали політичну кризу, повернули Крим та заспокоїли схід... Але найбільший виклик для нового президента — це криза військова і соціальна, яку потрібно негайно ліквідовувати. Починати з того, що Майдан повинен переїхати в музей. Треба вже повертати спокій.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЧАСТИНИ ПЕРЕДВИБОРЧОЇ ПРОГРАМИ КАНДИДАТА В ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА
1. Реформування судової системи із забезпеченням захисту прав, свобод та недоторканності власності, що в подальшому збільшить притік інвестицій.
2. Посилення ролі Антимонопольного комітету, який повинен забезпечити вільну конкуренцію у великому бізнесі та гарантії малому підприємництву.
3. Боротьба із монополією в житлово-комунальній сфері.
4. Скасування «корупційного податку» на економіку. Кількість податків слід скоротити, ставки - зменшити, а всі офшори - перекрити. Також потрібно зберегти систему спрощеного оподаткування для малого та середнього бізнесу.
5. Якнайшвидше підписати економічну частину Угоди з ЄС (про зону вільної торгівлі) та в стислі терміни реалізувати її положення.
6. Зосередження економіки на аграрній галузі, яка може стати точкою прориву для української економіки.
7. Забезпечення енергетичної незалежності, диверсифікація поставок газу. Зниження споживання енергії.
8. Модернізація підприємств та виробництв із одночасним зниженням енергоємності.
