Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЗАПИТАННЯ «Дня»

2 березня, 1999 - 00:00

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, доктор економічних наук Богдан ГУБСЬКИЙ:

— Рішення про примусову реструктуризацію виплат за облігаціями внутрішньої державної позики, які підлягали погашенню в лютому поточного року, призвело до того, що кошти, які банки мали отримати в лютому, тепер будуть повертатися поетапно протягом півроку. У результаті такої «реструктуризації» банки недоотримають десятки мільйонів гривень.

Мотиви вжитих заходів зрозумілі: треба було розплатитися із зовнішніми боргами, а оскільки необхідної суми не було, то крайніми виявилися банки, кошти яких фактично експропрійовано. Але насправді потерпілою стороною стали вкладники, яким тепер не отримати свої гроші.

Після того, як у серпні-вересні минулого року зруйнувалася пірамідна схема на ринку державних облігацій і в «ніжно-примусовій» формі була проведена реструктуризація ОВДП у конверсійні облігації з погашенням у 2000—2001 роках, компенсація державних проблем у фінансовій політиці за рахунок банківської сфери стає, схоже, постійною практикою. Це веде до пригнічення найважливішого життєзабезпечуючого органу ринкової економіки — фінансової системи.

Як наслідок, фондовий і валютний ринки у країні ледь-ледь дихають, ринок державних облігацій позбавлений довіри резидентів і нерезидентів, кредитний ринок пов’язаний із ризиками, на які банки не можуть піти. У результаті банківська система функціонує з навантаженням не більше 30—40%, її ліквідність знижується. За цих умов представляється більш аніж сміливим, а точніше — просто сумнівним, рішення Кабміну про збільшення емісії ОВДП.

Уряду слід було б думати не про те, як вилучити кошти з банків, а про те, як повернути ці фінансові установи обличчям до підприємств і зробити взаємозацікавленими і взаємозалежними сферу виробництва та фінансову сферу.

Забираючи у банків гроші і позбавляючи їх таким чином довіри клієнтів, ми тим самим відмовляємося і від можливості залучити в банківську систему десятки мільярдів гривень, які знаходяться на руках населення і вкрай необхідні для внутрішніх інвестицій.

Газета: 
Рубрика: