Однією з характеристик стану економіки, звичайно ж, є стійкість її валюти. Назвати Україну благополучною з цього погляду державою не можна, особливо останнім часом, після низки скандалів, що потрясли весь валютний ринок. Досі не вщухають суперечки стосовно того, піде курс вгору або вниз. Звичайно, можна сподіватися, що Нацбанк, який обіцяв стабільність курсу до кінця року, свою обіцянку виконає. Але певні побоювання на валютно-фінансовому ринку існують досі. Квітнева ревальвація «без оголошення війни» змусила все економічне середовище з особливою ретельністю придивлятися до політики, яку проводить уряд і Нацбанк щодо курсу валют, цін та інфляції. І тоді, коли екс-прем’єр Юлія Тимошенко запросила до себе на нараду керівників найбільших банків, весь фондовий ринок напружився і завмер в очікуванні: чим все скінчиться? І багато хто з експертів був незадоволений тим, що втручання уряду у справи валютного ринку не призведе ні до чого хорошого і що Нацбанк має працювати, покладаючись лише на себе.
Зрозуміло, що за цією метушнею мало хто пригадав, що у вересні національній валюті виповнилося дев’ять років. З урахуванням часу існування незалежної України, вік цілком достатній для того, щоб вирушити у вільне плавання українським ринком. Однак уряд поки не дає їй спокою й не позбавляє своєї опіки. Тому запитання: чи достатньо гривня виросла за цей час і чи можна її, з урахуванням курсової стабільності, назвати зрілою валютою, залишається актуальним. Iз ним «День» звернувся до своїх експертів.
Василь РАДІОНОВ , президент компанії «ПентоПак»:
— Я вважаю, що на сьогоднішній день гривня не відповідає інтересам тих, хто створює внутрішній валовий продукт. А ми всі знаємо, що саме величина внутрішнього валового продукту є тією основною складовою, яка забезпечує добробут економіки та добробут кожного з громадян. Протягом останнього часу ми спостерігаємо, як для того, щоб задовольнити потреби простого українця, нашу гривню в той чи інший спосіб зміцнюють. Однак я розцінюю це виключно як піар-акцію перед виборами. Незрозумілим для мене залишається в цій ситуації позиція нашого керівника країни. Хто ж як не він мав би розуміти, що гривня має бути тим інструментом, який, передусім, відповідав би вимогам виробника, який створює робочі місця, експортуючи продукцію, завозить до країни додаткові валютні кошти й, найголовніше, формує внутрішній валовий продукт, що продається й на внутрішньому, й на зовнішньому валютному ринку, й ці гроші не покидають Україну.
Нині лише на нашому підприємстві обсяги експорту скоротилися на 30—40%. Для кого це добре? Для наших конкурентів, які працюють у Польщі, Німеччині, Америці. Можливо, це добре для нашого уряду, який таким чином, зміцнюючи гривню, забезпечив собі моральну підтримку бабусь і дідусів. Безперечно, про це треба думати, але треба йти якимось іншим шляхом. Кому ж у цій ситуації погано? Усім, хто справдi стоїть біля верстата й випускає продукцію, наповнює бюджет. Мені здається, що гривня повинна сама себе регулювати, а не так, як Національний банк регулює її останнім часом. До цього він хоча б не втручався й періодично підтримував її. А зараз просто взяв і ревальвував її.
Олексій ПЛОТНИКОВ , професор Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України:
— Назвати гривню зрілою валютою важко й навіть практично неможливо. Вона не конвертована, не визнана за межами України, вона не є тією валютою, в якій інші країни хочуть зберігати свої капітали. Звісно, для перехідних економік країн пострадянського простору українська гривня відносно непогана валюта. Але якщо зазирнути за межі цього регіону, ситуація буде гіршою. Ніхто не знає гривню у світі, гривневих депозитів у західних країнах не існує, вона ніде не котирується.
У принципі, валюта є відображенням усієї національної економіки: чим вища міра зрілості економіки країни, тим вищою буде зрілість гривні. Ніколи не можна буде сказати, що в нас супервалюта, якщо наша економіка перебуватиме в жалюгідному стані, або навпаки. Як правило, це речі взаємопов’язані.
Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ , керівник групи радників глави Нацбанку:
— Гривню можна вважати зрілою валютою відносно того стану, в якому вона була в момент своєї появи. Нині ж її стан — з урахуванням усіх викликів, зокрема й політичних, і макроекономічних — також можна назвати на диво стійкою. Вона на рівні оптимального зростання. Якщо говорити в більш широкому контексті, то зрілість валюти буде тоді закінченою, коли будуть створені всі передумови для існування ринків і товарів, що забезпечуватимуть цю валюту. Нині ж вона не є вільно конвертованою в капіталі.
Для того, щоб досягти рівня зрілості, доведеться багато зробити. Це й прискорити темпи зростання економіки, завершити приватизацію необхідних об’єктів, відрегулювати держвідносини, отримати статус країни з ринковою економікою, впустити в країну капітал іноземних банків і зробити ще безліч подібних кроків.
Коли гривня стане вільно конвертованою валютою, це вже буде достатній рівень зрілості. Але є ще один момент: коли ми говоримо про зрілість валюти, ми маємо на увазі й її курсову, й цінову стабільність. Тобто це зовнішня стабільність і низька інфляція. Останні два роки з погляду цінової стабільності гривню можна вважати відносно зрілою. Хоча курсова стабільність забезпечена ще з 2002 року. Це, звісно, добре, але треба працювати над тим, аби повернутися на рівень інфляції, вимірюваний однозначним числом. Тоді ми пройдемо від відносної зрілості до зрілості абсолютної.
Андрій БІРЮКОВ , президент Української спілки учасників національної системи масових електронних платежів:
— На мій погляд, гривня вже досягла рівня зрілості, необхідного національній валюті для ефективного забезпечення життя держави. Нині набагато вигідніше й безпечніше зберігати гроші саме на гривневих депозитах, і, цілком природно, безпека валюти визначає її зрілість. Звісно, я не можу обгрунтувати свої погляди, спираючись на різноманітні біржові котирування та економічні викладення, однак як громадянин цієї країни вважаю національну валюту вартою довіри. Але це не тому, що це валюта саме нашої країни.
Навіть недавня ревальвація тільки зміцнила мою віру. Та навіть якби я зберігав свої заощадження в доларах, стрибок курсу змусив би мене засумніватися в стабільності державної політики, а не валюти. Мені здається, що в Національному банку України працюють фахівці, які можуть забезпечити необхідну країні курсову стабільність.
Олена КОВАЛЬ , глава ради Українського товариства оцінювачів:
— Гривню не можна назвати зрілою й стабільною валютою, оскільки будь-яка валюта не може бути стабільною, якщо нестабільна економіка країни. Щоб наша валюта була зрілою, потрібні стійкі й природні співвідношення між внутрішнім і зовнішнім ринком. У нас же внутрішній ринок практично не розвинутий, і країна залежить від зовнішніх ринків і регулювання законодавчими актами. Економіка дуже залежна від усіх чинників. Наприклад, якщо уряд приймає неправильне економічне рішення, це миттєво позначається на реальній вартості валюти. Тому я не можу вважати гривню стійкою й зрілою валютою. Наблизити ж її до цього стану неможливо у відриві від підйому всієї економіки. Але якщо коли-небудь уряд дасть економіці спокій років на п’ять-шiсть, просто не чіпатиме її й не втручатиметься, тоді у валюти буде шанс стати зрілою.
