Від моменту початку роботи нового уряду цифри, озвучувані його членами, постійно змінюються. Причому це відбувається не завжди погоджено — нормальним стало явище, коли різні міністри називають різні цифри з одного і того ж показника. Звісно, це завдає збитків бізнесу, який ніяк не може розрахувати, що робити далі та як обернеться ситуація в країні через місяць або два. Аналізуючи виступи чиновників, експерти нерідко висловлюють протилежну думку, ставлячи їхні слова під сумнів. І це також вносить сум’яття. Тому ми сьогодні ставимо експертам «Дня» винесене в заголовок запитання.
Віталій ХОМУТИННИК , народний депутат:
— Коли я чую виступи чиновників із Кабміну, які говорять абсолютно неправдоподібні та дивні речі, в мене складається враження, що офіційним промовам довіряти абсолютно не варто. Водночас є певні офіційні цифри, статистика, що чітко характеризує стан справ. І якщо внутрішній валовий продукт цього року нижчий за торішні показники в 2,5 разу, то, хоч як крути, що кажи, в тому числі й про методику його підрахунків, людей не обдуриш. І якщо економічний стан країни сьогодні залишає бажати кращого, то, хоч як розповідай про досягнення й успіхи своєї роботи та щасливе майбутнє, нічого не вийде. Тому я намагаюся спиратися лише на офіційну статистику і сам роблю свої висновки. Причому звертаю увагу на цифри вже минулого часу, за якими можна зробити аналіз, а не за одномоментними даними. Ось виступ віце-прем’єр- міністра, який говорить речі, абсолютно протилежні тому, що реально відбувається в країні та в парламенті, чорне називає білим і навіть оком не моргне. Як цьому можна вірити? У більшості випадків відбувається звичайний обман людей, які, на жаль, ще вірять уряду. Міністр економіки Сергій Терьохін, наприклад, каже, що інфляція практично дорівнює нулю, але, якщо піти на ринок і подивитися там на ситуацію, якщо проїхатися по заправних станціях, то його дані будуть спростовані. Тому складно довіряти навіть заявам міністрів. Чиновники часто видають бажане за дійсне.
Олександра КУЖЕЛЬ , президент аналітичного центру «Академія»:
— Мало того, що нинішньому уряду не подобаються всі цифри часів свого правління і вони намагаються їх переробити, їх ще не влаштовують показники роботи уряду колишнього, і вони їх приховують і змінюють. Є класична фраза «є брехня, є велика брехня, а є статистика». Тому у всі часи політики маніпулювали реальними даними, намагаючись показати їх у вигідному для себе світлі. Якщо мені кажуть з екрана телевізора, що уряд хороший і жити стало краще, а в цей час подорожчали всі продукти, не кажучи вже про енергоносії та комунальні послуги, то я радше оцінюватиму, чи покращало життя, за своїми враженнями від життя в країні, аніж за словами когось іншого. Коли кажуть, що спад промисловості — це природно, що за перший квартал прийшло більше податків, коли в цих податках три мільярди неповерненого ПДВ, то назвати це якось інакше, ніж маніпуляцією цифрами, просто не виходить. І все це готується до майбутніх виборів.
Звісно, правду також говорять. Адже має ж і цей уряд позитивні моменти. Це, наприклад, початок боротьби з фальсифікованим алкоголем і взагалі робота в цьому напрямі. Та й не всі в уряді стараються якось приховати негативи: є люди, які прагнуть показати народу реальну ситуацію та не обіляють влади перед усім світом. Шкода тільки, що їх небагато. Проте сподіватимемось, що згодом ситуація зміниться.
Валерій ГЕЄЦЬ , директор Інституту економічного прогнозування:
— Є нові явища і тенденції, які свідчать, що в економіці все відбувається не так, як би того хотілося. Але всі висновки роблять на основі отриманої від уряду інформації. Тому говорити про те, що уряд говорить явно неправдиву інформацію, не варто. Хоч які б цифри я назвав, це будуть цифри, отримані з офіційних джерел, наприклад, із Держкомстату. Є цифри щодо інфляції, щодо ВВП, дані про борги та темпи зростання. Усе це є, інформацію дають повністю. Питання тільки в тому, як розставляють акценти, на чому наголошують при оцінці тих чи інших явищ. Я бачу цілу низку тенденцій, які показують, що все в країні не так гладко, як хотілося б. Наприклад, якщо позначився спад у промисловості, цьому є певні причини, які свідчать про те, що щось у країні негаразд і щось відбувається не так. Шкода, що не завжди це визнають. Та сама реприватизація дала інвесторам сигнали про те, що Україна — дуже ризикова країна, працювати з якою не так вже й просто та безпечно. Це та багато іншого — наслідок певної економічної політики та певних рішень. Уряд це не завжди визнає. Наприклад, наші оцінки перспектив розвитку країни відрізняються від надто позитивних висновків Кабміну.
Станіслав ДУБКО , директор рейтингового агентства «Кредит-Рейтинг»:
— Я би не сказав, що триває навмисне спотворення інформації і що насправді ситуація йде абсолютно інакше. Усе-таки є спеціальні уповноважені органи, які рахують усі ці показники, наприклад, Мінстат. Зовсім інша справа, коли починають говорити про прогнози та планування. Тут усе гірше. Урядові прогнози або надто оптимістичні, або постійно змінюються і не дають реальної картини перспектив. Можу це підтвердити на нашому досвіді: до нас постійно звертаються за інформацією підприємства, які абсолютно перестали вірити офіційним даним і намагаються отримати інформацію з інших джерел. Зараз виникає дефіцит довіри відносно прогнозу за основними показниками. Підприємствам треба будувати свої бізнес-плани, а для цього необхідна чітка інформація. Проте я не думаю, що нас обманюють цілеспрямовано.
Олег ПОБЕРЕЖНИЙ , голова ради директорів цукрового комбінату «Слов’янський»:
— Наша влада проводить абсолютно популістську політику, що не відповідає реальним показникам розвитку економіки, й, озвучуючи свої прогнози, обманює людей. Рівень розвитку країни не відповідає заявленому. Тут навіть йдеться не про економіку, а про боротьбу між певними політичними силами й блоками. Даючи інформацію, що не відповідає дійсності, вони, звісно, прагнуть нашкодити не країні, а певним бізнес-формуванням, за кожним із яких стоїть певна політична сила. А це позначається на всій країні. В СНД Україна, зважаючи на її потенціал і можливості, має бути на першому місці за розвитком, а вона не займає місця навіть у п’ятірці. Політична боротьба та приховання реальної інформації також відіграють у цьому чималу роль. Найсумніше — рівень смерт ності. Щороку населення країни зменшується на 1%. Порівняно з цим не афішованим показником показники економічного зростання нічого не означають. Чому в країні помирають більше людей, ніж народжуються? Бо низький рівень життя, і в країні відсутня ідеологія розвитку. Проте ніхто про це навіть не думає — всі зайняті боротьбою за владу.
