Чи можна завершити реприватизацію без правил, що поширюються на всіх? Як відомо, Президент України Віктор Ющенко назвав помилкою влади заяви про реприватизацію підприємств, які звучали раніше, а минулого тижня, перебуваючи з візитом у Франції, подав надію інвестиційному співтовариству також повідомленням про те, що після продажу «Криворіжсталі» наша країна ставить крапку в процесі реприватизації, який коштував їй втрати мільйонних інвестицій. Але чи так просто це зробити? Деякі експерти вважають, що остаточно зупинити реприватизацію зможуть не так публічні заяви, хай і на найвищому рівні, як укладання показових мирових угод між державою та представниками великого бізнесу, до яких раніше пред’являлися ті чи інші претензії. Такими першими ластівками можуть стати і Нікопольський завод феросплавів, і Сіверськодонецький Азот, і, можливо, Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча та Кримський «Титан»...
Чи можна чекати, що цей процес піде так само прозоро, як повторний продаж «Криворіжсталі»? Головною проблемою тут, схоже, є відсутність єдиних критеріїв укладання таких угод. Зокрема, хто і яким чином відбиратиме підприємства в кандидати на проведення переговорів про мирові угоди? Незрозумілі й підходи до власників — скільки їм доведеться доплачувати в разі укладення угоди? Якщо всі ці питання не буде врегульовано в єдиному ключі, блага ідея може перерости в новий корупційний скандал. На думку директора інвестиційно-банківського департаменту інвестиційно-фінансової групи «Сократ» Владислава Остапенка, у разі прийняття стратегічної ухвали про доплату власниками за раніше приватизовані об’єкти, необхідно законодавчо врегулювати чіткі критерії таких доплат. «Інакше це буде просто урядовим шантажем великого бізнесу», — вважає експерт. Разом з тим Остапенко прогнозує складнощі при визначенні суми доплати, оскільки власники вже встигли вкласти інвестиції в придбані підприємства. «Це буде дуже непростий документ, який довго прийматиметься, але без нього процес неможливий», — твердить фінансист.
Думається, що принципи укладення мирових угод мають бути врегульовані законодавчо і якомога швидше — найкраще до парламентських виборів. Сьогодні це питання дискутується експертами в галузі приватизації. «Питання в закріпленні закономірних правових позицій, як ітиме доплата, за яким колом об’єктів йдеться про доплату, і які підприємства туди потрапляють», — говорить директор Міжнародного інституту приватизації, власності та інвестицій Олександр Рябченко. За його словами, закон, що регулює укладення мирових угод і доплати, має бути прийнятий у максимально короткі терміни, щоб затвердити відповідні принципи до виборів до Верховної Ради 2006 року.
Не ясно сьогодні ще й те, з ким повинні укладатися такі угоди, з тими, хто припустився порушень приватизаційних угод, чи цей процес потрібно обмежити лише підприємствами, де були порушення в ході самої приватизації? І що робити, коли порушення було допущено Фондом держмайна, а не покупцем?
