Українська банківська система продовжує долати наслідки кризових явищ. Кілька днів тому вони вилилися в рішення Нацбанку відкликати ліцензію та ліквідувати ще одну фінансову установу — «Ерде Банк», а наприкінці 2012 року в банк «Таврика» була введена тимчасова адміністрація.
Тож тривожні сигнали лунають на банківському ринку, хоча загальний фон системи не дає підстав для серйозних хвилювань. Зокрема, це підтверджують і підсумкові дані за 2012 рік про активи банків. За інформацією НБУ, вони збільшилися на 6,4% і виросли до 1,127 трильйона гривень. У структурі загальних активів кредитні операції становлять 63,7%, вкладення в цінні папери — 8,2%, кореспондентські рахунки в інших банках — 7,9%, готівкові кошти та кошти в Нацбанку — 5,1%, основні засоби та нематеріальні активи — 4,3%, доходи, нараховані до одержання, — 4,2%, дебіторська заборгованість — 5,1%. Зобов’язання банків зросли на 6,7% (до 957,4 мільярда гривень), з яких кошти фізосіб становили 38,1%, суб’єктів господарювання — 21,2%, міжбанківські кредити та депозити — 12,5%, говориться в повідомленні НБУ. На 1 січня 2013 в Україні працювало 176 банків, один з яких мав ліцензію санаційного банку.
«Обсяг депозитів громадян у банку виріс минулого року майже на 60 мільярдів гривень, або на 19%. А порівняно з 2009 роком — на 155 мільярдів гривень, або на 73%. Депозити населення в банках сьогодні досягли 366 мільярдів гривень, а це, між іншим, дорівнює річним доходам державного бюджету!» — резюмував про досягнення банківського сектору прем’єр-міністр Микола Азаров. Ситуація поліпшуватиметься й надалі, переконує він, бо в 2012 році роздрібний товарообіг зріс на 16%, а порівняно з 2009 — на 50%. «Тобто, реально наші люди почали вкладати в купівлю товарів і послуг наполовину більше, ніж три роки тому. Причому це відбувалося в умовах стабільної цінової ситуації — вдруге за роки незалежності індекс споживчих цін у 2012 році був нижчий за минулорічний і становив 99,8%», — перераховував досягнення своєї команди прем’єр-міністр.
Втім, в цінову стабілізацію не дуже вірять аналітики Світового банку. В новій доповіді «Глобальні економічні перспективи, січень 2013» вони вказують на те, що українській економіці доведеться не просто, бо гривня девальвує цього року до 8,7 гривні за 1 долар. Правдивість цих прогнозів підтверджує й те, що золотовалютні резерви НБУ в 2012 році зменшилися на 7,25 мільярда доларів (22,8%) — до 24,55 мільярда доларів. Однак Азаров наполягає, що «падіння національної валюти не буде, і середньорічний її курс становитиме 8,3 — 8,4 за 1 долар». Доки країна не отримала надійної основи для курсового спокою у вигляді чергового траншу МВФ, НБУ, аби виконати завдання прем’єра, почав укріплювати резерви тими інструментами, які має. Зокрема, у населення почали купувати банківські метали (у вигляді мірних зливків та дорогоцінних металів, брухту) за доволі вигідними цінами і без сплати з цієї операції фізичною особою податку на прибуток.
Але чи достатньо тільки цього? Мабуть, що ні. Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард закликала всі країни світу утримувати в розумних межах дефіцит бюджету та проводити реформи, аби зменшити невизначеність, яка заважає зростанню.
Тож які тенденції будуть визначальними на банківському ринку України? І від яких факторів залежатиме діяльність банків? Про це «День» запитав експертів.
КОМЕНТАРІ
«БАНКІВСЬКИЙ КАПІТАЛ ЗОРІЄНТОВАНИЙ НА КРЕДИТУВАННЯ ДЕРЖАВНИЦЬКОГО СПОЖИВАННЯ»
Борис СОБОЛЄВ, голова координаційної ради Українського кредитно-банківського союзу:
— Українська банківська система ще не оговталась. Адже показники ні за якістю активів, ні з вартістю пасивів не покращуються. Тому банки намагатимуться зберегти позиції, які вони зайняли у 2012 році. Що це означає? Що пригальмована минулого року кредитна політика збережеться. А зважаючи на те, що продуктивні кредити для реального сектору в 2012 році склали не більше 27%, то нестача кредитних ресурсів буде відчутною. І це недивно: банківський капітал зорієнтований на кредитування державницького споживання, наприклад, у валюті уряд дає на рік депозитну ставку 9% за своїми облігаціями. То хто ж за таких умов кредитуватиме реальний сектор економіки?
«З БЕРЕЗНЯ МОЖНА ОЧІКУВАТИ ЗНИЖЕННЯ ГРИВНЕВИХ КРЕДИТНИХ І ДЕПОЗИТНИХ СТАВОК»
В’ячеслав ЮТКІН, перший заступник голови правління Промінвестбанку:
— В основному кризові явища зберігаються, але їх тиск на систему знижується. 2013 рік обіцяє бути роком стабільним для банківської системи, хоча окремі банкротства не виключаю. З іншого боку, цей рік буде водночас і одним із найскладніших за всі останні три роки: тільки в кінці 2013-го зрозуміємо, хто лишиться і стане сильніше, а хто піде з ринку. Більшість банків, які не знайдуть розуміння акціонерів щодо формування додаткового власного капіталу і резервів під «погані» кредитні портфелі, відчуватимуть складності. На мій погляд, це стосується 20 — 25% усіх банків української системи. Цьому сприятиме й ініціатива НБУ, який хоче посилити вимоги до банків, які працюють із депозитами населення й мають їх більше половини у своєму портфелі. Ця ініціатива час від часу з’являється в кризові або близькі до кризових часи. Я її підтримую, бо вона захищає інтереси вкладників, які через свою економічну безграмотність купуються на понаднормові депозитні ставки, тобто на пропозицію більше 26 — 30% річних. Починаючи з березня, варто очікувати зниження гривневих кредитних і депозитних ставок. У другому кварталі вони наблизяться до тих, що були в 2009 році: кредитні — 22—25% і депозитні — 19—20%.
«ЯКЩО 2012 РОКУ БАНКИ БІЛЬШЕ ГРАЛИ ВАЛЮТОЮ, ТО 2013-го БІЛЬШЕ ЗАРОБЛЯТИМУТЬ НА СПОЖИВЧИХ КРЕДИТАХ»
Олександр ОХРІМЕНКО, президент Українського аналітичного центру:
— Ризик введення тимчасових адміністрацій ще не зник. В основному це стосується маленьких банків. Минулого року деякі такі банки не займалися нормальним кредитуванням, а «грали» на валютних курсах. Що, зрештою, і призвело до збитків. Зараз НБУ хоче посилити нормативні вимоги до тих банків, які активно кредитують населення. Зокрема, у відповідному документі пропонується ввести наступний норматив: якщо на балансі пасивів банку депозити фізосіб — 50%, то він вважатиметься «ощадним». У документі також пропонується заборонити включати в розрахунок пасивів банку кредиторську заборгованість за операціями з фінансовими інструментами. Іншим пунктом вводиться новий економічний норматив Н3-1 для недержавних «ощадних» банків. Він розраховується зі співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань установи. Для банків, у яких депозити населення складають 50 — 60% пасивів, Н3-1 має становити не менше 15%. Для тих, у кого частка населення 60 — 70%, — від 20%. З часткою, що перевищує 70%, — норматив від 25%. Тобто регулятор формує більш жорсткі вимоги до банків, які хочуть залучати гроші фізосіб, тобто мова йде про збільшення власного капіталу банків. Сьогодні розмір мінімального власного капіталу банку в Україні становить 120 мільйонів, а за рахунок оновлення нормативів НБУ може зрости до 500 мільйонів гривень. НБУ хоче вичистити банківську систему від ризиків. Ця новація приведе до того, що ряд банків припинить залучати гроші фізичних осіб і — або зосередиться на кредитуванні юридичних осіб, або отримає тимчасові адміністрації й згодом може взагалі піти з ринку. Приблизно п’ять — сім маленьких банків можуть відчути ці ризики. Великі й далі будуть нарощувати свою частку на ринку. Нацбанк сьогодні обговорює цю ініціативу, й вона почне діяти з першого кварталу.
Серед інших тенденцій цього року слід відзначити ще деякі. Якщо в 2012 році банки більше грали валютою, то в 2013 році більше зароблятимуть на споживчих кредитах. Слід очікувати серед банків суперконкуренції споживчими кредитами. Тобто тенденція попередніх років зростання споживчого кредитування відновлюється. Збільшиться й кредитування юридичних осіб. Але основний напрям діяльності банків у 2013 році буде інтернет-банкінг. Тож сьогодні відбувається перерозподіл цього ринку. Великі банки хочуть захопити ласі шматки цього ринку й максимально затягнути клієнтів у інтернет-банкінг, бо це додаткові комісійні.
