У програмі нового уряду «Назустріч людям» читаємо: об’єднати Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку та Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, приплюсувавши до них Департамент банківського нагляду. Причина — бажання провести кадрові зміни в керівництві регуляторів та усунути функції, що дублюються.
До чого ж це приведе? За словами координатора проектів Світового банку у фінансовому секторі України Анжели Пригожиної, коштів на утримання вітчизняних органів нагляду у фінансовому секторі виділяється в 40 разів менше, ніж у західних країнах, і в чотири рази менше, ніж у державах, що розвиваються. Результат, на думку екс-директора Генерального департаменту банківського нагляду Олександра Киреєва, — непрозорість цього сектора. На його думку, необдумане злиття може зруйнувати насилу створений банківський нагляд, що працює стабільно. Консолідація ж можлива тільки на умовах взаємної вигоди та рівноцінного обміну. І якщо Держфінпослуг і Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку отримають доступ до інформаційної системи Нацбанку, то їхнiй внесок у діяльність єдиного регулятора повинен бути не менш цінним.
Поки що комісіям нічого запропонувати Нацбанку, крім невирішених проблем і конфліктів з учасниками ринку. А все тому, що, за словами голови Держфінпослуг Віктора Суслова, вітчизняні регулятори забезпечують нагляд за дотриманням правил, а не нагляд за ризиками. Глобально змінити нинішню систему можна тільки після того, як буде ухвалено відповідні закони, зокрема про держреєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, про державну регуляторну політику, про регулювання ринків фінансових послуг і про акціонерні товариства.
Як відмічає Пригожина, уряду необхідно якісно спланувати реформу, визначити пріоритети і тільки після цього приступати до створення єдиного регулятора. Причому це, на її думку, зовсім не обов’язково буде найкращим засобом підвищити якість роботи фондового ринку. Цікаво, що такий єдиний регулятор працює тільки в 40 з 260 країн світу.
У ситуації, що склалася, як вважає директор департаменту нагляду за кредитними установами Держфінпослуг Андрій Оленчик, перш ніж об’єднувати регуляторів, потрібно відповісти на три запитання. По-перше, чи є для цього об’єктивні передумови, як з боку ринку, так і з боку самих регуляторів? По-друге, як це реалізувати на практиці? А, по-третє, кого на яку посаду призначити?
Органи нагляду відповідей не мають. Зате є досвід роботи в кризовій ситуації, яким не може похвалитися жоден європейський об’єднаний регулятор. Разом із тим, не відбувся поки що і системний прорив у регулюванні ринку. Експерти вважають, що у зв’язку з цим немає і передумов для об’єднання. Як і чіткого плану реорганізації. На їхню думку, час для матеріалізації гарної та правильної ідеї ще не настав. А якщо його квапити, то, впевнений Оленчик, вийде «не синергетика нових додаткових можливостей, а синергетика проблем». І ситуацію не врятують навіть якісні, правильні призначення, яким частенько під силу нівелювати найбільш негативні наслідки.
Якщо керівництво нашої країни хоче створити конкурентний фондовий ринок, то, як вважає президент Першої фондової торгової системи Ірина Заря, підхід має бути принципово іншим — регулюючий орган, хоч яким би він був, повинен займатися не тільки наглядом, як це відбувається зараз, а й домагатися підвищення ліквідності цінних паперів, сприяти зростанню капіталізації.
«Зараз нам треба задуматися над іншим питанням, — говорить Заря, — чи зможемо ми витримати конкурентну боротьбу за капітали та інвестиції на наших і зарубіжних ринках?» На її думку, щоб відповідь була позитивною, уряд, по-перше, повинен відновити приватизацію, а по-друге, розпочати продаж українських підприємств на конкурентній основі на західних ринках.
«Зараз основна проблема українського фондового ринку — відсутність законів про цінні папери та акціонерні товариства, — заявив представник Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Віктор Стеценко. — Саме тому багато операторів стикаються з недостатньою кількістю цінних паперів, в які можна було б вкласти гроші». За словами віце-президента Асоціації українських банків Антоніни Паламарчук, в ході реалізації намірів уряду створити єдиний регулюючий орган мають бути враховані думки всіх учасників фінансових ринків.
Але більшість операторів не підтримують подібну реформу. Вони висловлюються проти можливого підпорядкування Мінфіну єдиного регулятора або ж окремо кожної з комісій. «У нашій країні відсутня культура спільної роботи та взаємної відповідальності, — констатує Паламарчук. — Коли вона з’явиться, про таке підпорядкування можна буде поговорити, однак зараз ці розмови навіть небезпечні».
А ось член ДКЦПФР Сергій Бірюк висловлює протилежну думку: якщо залишити регулюючий орган без контролю Мінфіну, може виникнути загроза монополізації сфери впливу.
Швидше за все, усі ці висловлювання було почуто. Міністр фінансів Віктор Пинзеник повідомив, що прийняття рішення про об’єднання регуляторів відкладено. За його словами, дане питання вимагає додаткового вивчення і уряд не схильний поспішати. Питання, як кажуть, зависло...
