Що сьогодні можна вважати конкурентними перевагами України? Перш за все, вочевидь, — високий рівень інженерної та науково-технічної думки. Нині рівень зростання економіки держави обумовлений розвитком людського потенціалу. У нашій країні він досить високий. Україна поки що не втратила конкурентоспроможності щодо рівня підготовки і кваліфікації робочої сили, та виникла необхідність стимулювати навчання молоді деяких професій, у яких є потреба в сфері сучасної економіки.
З огляду на це Міносвіти 2011 року має намір погоджувати з роботодавцями структуру держзамовлення на підготовку кадрів у вишах. Зокрема, нині відомо, що особливо затребуваними будуть фахівці технічних напрямів.
Брак кваліфікованої робочої сили та інженерних кадрів середньої ланки гостро відчувається на проммайданчиках Запоріжжя. Це констатувала на нещодавній прес-конференції директор регіонального центру зайнятості Ірина Дудник. «На запорізькому ринку праці конче потрібні токарі, зварювальники, слюсарі й електрики. А ось юристів, фінансистів та економістів зараз значно більше, ніж є реальна потреба в цих кадрах», — зазначила Ірина Олександрівна.
Нагадаємо, влітку 2010 року уряд уже збільшив обсяг державного замовлення на підготовку бакалаврів і молодших фахівців з інженерно-технічних напрямів та високотехнологічних спеціальностей.
Варто, щоправда, відзначити, що рівень здобутої випускниками вишів та професійно-технічних училищ освіти залишає бажати кращого, і підприємства-роботодавці вимушені нести додаткові витрати на перепідготовку працівників. «Навіть за умов кризи я не сказав би, що ми маємо великий ринок кваліфікованої робочої сили. Нам все одно доводиться приймати людей учнями й виучувати їх безпосередньо на підприємстві», — розмірковує керівник ВАТ «Запоріжтрансформатор» Ігор Клейнер. Відмовитися від подібної практики завод поки що не може, адже виконавець повинен розуміти технологію й уміти читати виробничі креслення.
На ВАТ «Дніпроспецсталь» торік стартував унікальний проект співпраці містоутворювального промислового підприємства з професійно-технічними навчальними закладами (ПТУЗ). «Метою проекту є приведення рівня знань випускників ПТУЗів у відповідність до вимог сучасного металургійного виробництва, підвищення якості їхньої професійної підготовки, прискорення адаптації на робочому місці», — відзначає начальник відділу кадрів і розвитку персоналу «Дніпроспецсталі» Людмила Василега.
Ініціативу заводу підтримали кілька запорізьких училищ. Сторони розробили і затвердили спеціальну програму науково-дослідної роботи, розраховану на чотири роки. Її реалізація передбачає три етапи. Перший з них уже завершився. З’ясувалося, що викладання в деяких училищах ведеться за застарілими підручниками й без прив’язки до нормативних актів з охорони праці. Дипломні роботи не завжди містять опис технологічних процесів і чітких особливостей заводського устаткування. А виробничого стажування часто потребують не лише учні, а й інженерно-педагогічні працівники ПТУЗів, які не знайомі з останніми технічними новинками підприємств. Обидві сторони експерименту вже розробляють ефективніші схеми взаємодії та усувають виявлені недоліки.
На головному етапі проекту співпраці, що стартував у вересні минулого року, учні ПТУЗів, починаючи з першого курсу, проходитимуть виробничу практику й отримуватимуть теоретичні знання відповідно до скоригованих під потреби заводу навчальних планів. Фахівці «Дніпроспецсталі» увійдуть до складу комісій із проміжного контролю їхніх навичок. Оцінять вони й роботу викладачів училищ у період атестації.
На думку керівників заводської служби персоналу, ці заходи допоможуть удосконалити методику організації навчання і поліпшать показники результативності практики на підприємстві. Наскільки експеримент виявиться вдалим, виявиться 2014 року після підведення остаточних підсумків співробітництва. «Знання, досвід і висока кваліфікація наших інженерів-новаторів, здатних втілити в життя практично будь-яку нову ідею, є унікальною складовою бренду «Дніпроспецсталь», саме вони приносять компанії економічну вигоду і дають їй додаткові переваги в конкурентній боротьбі, — вважає заступник комерційного директора, начальник управління зі збуту Олександр Шабанов. — Якщо завод втратить свій надпотужний кадровий потенціал, то просто не матиме майбутнього».
