2013 року українська біопаливна галузь за кількістю реалізованих проектів і введених в експлуатацію потужностей теплової й електричної генерації може стати лідером поновлюваної енергетики. Такий прогноз зробили галузеві експерти в рамках другого Міжнародного форуму з питань біоенергетики, організованого Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) та асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
«Як показує досвід багатьох українських компаній, реалізація біопаливних проектів може стати дуже прибутковим і ліквідним бізнесом. Небагато напрямів можуть сьогодні продемонструвати рентабельність більше 40% і період окупності 2-3 роки», — розповідає президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива й енергії України Віталій Давій.
«Сьогодні Україна ще значно відстає від Європейського Союзу в розвитку біоенергетики. Частка біопалива в енергетичному балансі України в 6 разів нижча за аналогічний показник в ЄС. Це дуже низький відсоток використання енергії біопалива. Даний факт особливо викликає занепокоєння з огляду на те, що Україна прагне до енергетичної незалежності», — у свою чергу відзначає президент асоціації УКАБ Алекс Ліссітса. І це притому, що країна має гарні передумови (великий потенціал біомаси і сільськогосподарських відходів) для подальшого розвитку цього напряму.
«2011 року економічно обгрунтований енергетичний потенціал існуючих відходів біомаси становив близько 25 мільйонів тонн у. п. (умовного палива), а енергетичний потенціал біомаси, яку можна виростити на невикористаних сільськогосподарських землях площею більше 4 мільйонів га, — близько 13 мільйонів тонн у. п.», — деталізує голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха. За його словами, за рахунок цього потенціалу можна покрити до 15% загального обсягу споживання первинних енергоносіїв в Україні. За даними БАУ, до 2030 року економія споживання природного газу за рахунок заміщення його біомасою в Україні може скласти близько двох мільярдів метрів кубічних природного газу щороку.
Проте в Україні, відзначають експерти, на разі існує низка бар’єрів для розвитку біоенергетики. Зокрема, заважає зарегульованість українського будівельного законодавства. «Це треба змінювати, тому що іноземним інвесторам не розібратися в усьому цьому. І вони вирішують взагалі не інвестувати в Україну», — розповідає про необхідні зміни радник, координатор практики енергетики та проектів GMS Віталій Радченко. Багато питань залишилося і щодо підключення до мережі об’єктів, які генерують альтернативну енергію.
«Проте одних тільки змін у будівельному законодавстві недостатньо. Україна має використовувати світовий досвід стимулювання розвитку поновлюваних джерел енергії (ПДЕ)», — висловлює думку старший фахівець з інвестиційної політики, старший експерт з податкової політики і податкового адміністрування Консультаційної програми щодо поліпшення інвестиційного клімату Світового банку Себастіан Джеймс. Зокрема йдеться про використання податкових кредитів і канікул, прискорену модернізацію, пільгову закупівлю устаткування тощо. Наприклад, в ЄС політика стимулювання використання ПДЕ грунтується на чотирьох механізмах: ринкова вартість традиційного палива, «зелені» тарифи на «чистий» струм, субсидування кінцевому споживачеві купівлі устаткування й енергозбереження, державні програми розвитку цих секторів.
В Україні з цих механізмів діє лише один — «зелені» тарифи.
«Незважаючи на одні з найвищих «зелені» тарифи в Європі, в Україні обсяг виробленої електроенергії з поновлюваних джерел становить менше 1% від загального обсягу. Причому навіть у цьому одному відсотку поновлюваної електроенергії частка електроенергії з біомаси становить лише близько 2%», — розповідає керівник проекту IFC «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України» Сергій Осаволюк. Чому так?
Не в останню чергу ця на перший погляд парадоксальна ситуація, пояснює Осавалюк, викликана неефективним регуляторним механізмом, наприклад, встановленими вимогам до закупівлі вітчизняних товарів і послуг.
Крім того, отримати цей тариф непросто. «Зараз практично неможливо отримати «зелений» тариф... (Якби його отримали, то... — Авт.) ми б пішли у виробництво електроенергії, в енергозбереження. А сьогодні я стою перед дилемою: через рік буде тисяча кубів свинячого гною на добу. Я проектую біогазову установку, і не знаю, що мені робити на виході. Все тепло я заберу собі. А з електроенергією: від’єднувати або приєднувати (до загальної системи енергопостачань. — Авт.)? Це серйозна проблема», — ромірковує про простоту доступу до цього тарифу заступник генерального директора аграрної компанії KCG Agro Анатолій Скряга.
Існуюча політика розвитку біоенергетики, стверджують експерти, вимагає радикального і невідкладного вдосконалення з боку держави, а також значного фінансування. «Для розвитку напряму біомаси уряду треба вкласти 271 мільйон доларів. У результаті Україна отримає наступні переваги: скорочення забруднення довкілля, зменшення імпортної нафтозалежності та зниження кількості машин на дорогах», — підсумував міжнародний експерт Себастіан Джеймс.
