Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Земля у нас тяжке діло: кров’ю пахне...»*

Чим небезпечні плани уряду продати до кінця року 10 тисяч гектарів землі сільськогосподарського призначення в обхід мораторію?
15 березня, 2016 - 19:08
КИЇВ, 15 БЕРЕЗНЯ 2016 р. МІТИНГ ПІД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Біля Верховної Ради у вівторок вранці зібрався мітинг аграріїв, які вимагають відставки прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

За оцінками кореспондента «Дня», біля парламенту зібралося близько двох тисяч осіб. Через натовп поліції довелося обмежити рух вулицею Грушевського.

Фермери прийшли з плакатами «Ні знищенню села», «Землю — громадам», «Антиселянський уряд у відставку».

У аграріїв — безліч претензій до уряду Арсенія Яценюка. «Рівень довіри до чинної влади серед аграріїв сьогодні — трошки вище «плінтуса», — говорить у розмові з «Днем» учасник мітингу, директор агрофірми «Ольгопіль»  Павло Каленич. Він — депутат Вінницької обласної ради від партії «БПП» — каже, що якби знав, що народні депутати цієї політичної сили так чинитимуть з селом, не балотувався б під «їх прапором».

Та під стіни Верховної Ради, з його слів, вони вийшли з двома вимогами і одним ультиматумом. Перша вимога — скасувати зміни до Податкового кодексу в частині умов оподаткування аграрної сфери. Друга — в жодному разі не продавати землю. І ультиматум — змінити прем’єра, бо з цим «вже догосподарювались, а до чого ще догосподарюємось, то страшно уявити». «Дядько в селі зараз старається теля, порося не продавати, бо ціни падають страшно. А цей (йдеться про прем’єр-міністра. — Ред.) — землю зібрався продавати», — іронізує Каленич. Правда, хто повинен замінити Яценюка, аграрії не знають чи не наважуються сказати. Однак точно переконані: чинного спікера парламенту Володимира Гройсмана прем’єром ставити не можна. «Баланс має бути. Не можна, щоб у владі в усіх головах була одна думка — пропрезидентська», — каже Каленич.

Як відомо, Кабінет Міністрів України пропонує відкрити ринок землі в два етапи — з 2017 року почати торгівлю державними землями сільгосппризначення, а з 2019-го дозволити громадянам торгувати землею сільгосппризначення, що знаходиться в приватній власності. Про це йдеться в Програмі дій уряду, оприлюдненій на сайті Кабміну.

КИЇВ, 15 БЕРЕЗНЯ 2016 р. МІТИНГ ПІД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Як очікується, необхідна законодавча база має бути сформована до кінця березня у вигляді законопроекту і подана у парламент.

«Такий крок дозволить створити повноцінний ринок землі, що дасть можливість власникам розпоряджатися своїм майном, сприятиме розвитку бізнесу і залученню інвестицій», — йдеться у Програмі дій уряду.

До 1 січня 2017 року в Україні діє мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Водночас програма реформування економіки, схвалена ключовим кредитором країни — Міжнародним валютним фондом, передбачає відкриття ринку землі як засобу залучення інвестицій і технологій в Україні. Крім того, на необхідності розробки законодавства для запуску і функціонування ринку землі неодноразово наполягав Президент України Петро Порошенко.

Наприкінці лютого, під час виїзного засідання КМУ у Полтаві, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк запропонував продати на відкритому аукціоні один мільйон гектар державної землі, яка «перебуває у тіньовому або корумпованому обігу». Це — десята частина усього стратегічного запасу землі української держави. Адже всього в Україні налічу ється близько 10 млн. га державних земель.

На минулому тижні міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко під час інвестиційного форуму, організованого компанією Dragon Capital, обмовився що готує пілотний проект з продажу 10 тисяч га сільськогосподарської землі вже у цьому 2016 році. «Ми вже запустили пілотний проект продажу 10 тис. га сільськогосподарської землі», — сказав Павленко. Деталі на разі невідомі. Тому «День», відповідно до чинного закону «Про доступ до публічної інформації» вже надіслав запит у Міністерство, щодо надання інформації щодо цього «пілоту» у розпорядження редакції». На відповідь є 5 днів.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Але міністр там же на інвестиційному форумі зазначив, що для реалізації проекту необхідно завершити формування кадастру і прийняти необхідні закони.

У профільному комітеті ВРУ, де власне ці закони повинні затвердити, про ініціативу Павленка — ні сном, ні духом.

«Кабмін має подати закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, як його зобов’язав парламент в момент, коли робив продовження мораторію на один рік. Ми досі чекаємо документ від Кабміну, оскільки всі строки вже прострочені — це мало відбутися ще 1 березня», — підкреслив у коментарі «Дню» голова комітету ВРУ з питань агрополітики та продовольства Тарас КУТОВИЙ. Кутовий пояснив, що на розгляді комітету є два законопроекти. Один — пов’язаний зі спецрежимом, який буде розглядатися у податковому комітеті. Другий — по сімейних фермерських господарствах.  «Але я взагалі проти будь-яких експериментів — я за злагоджену і системну роботу. Можна якісь експерименти проводити, але у дуже обмеженому обсязі. Мільйон гектарів — це не маленький експеримент». — пояснив свою позицію Кутовий.

В Інституті соціології НАН України, працівники якої досліджували ставлення українців до зняття мораторію, теж переконані, що не час для експериментів на землі.

За словами старшого наукового співробітника інституту Миколи Онисовича Северина, такий поспіхом впроваджений «пілотний проект» не лише дасть викривлені показники, але й «похоронить» ідею ринку землі в Україні на багато-багато років.  Він наводить три ключових аргументи на підтвердження своїх слів. По-перше, чинне в Україні законодавство, яке регулює земельні відносини, суперечливе. Перед «пілотом», зі слів науковця, потрібно провести «інвентаризацію» та «генеральне прибирання» в законодавчій базі. По-друге, після усіх здійснених у цій сфері трансформації (розпаювання, оренда, тощо) селяни стали віртуальними, а не реальними власниками землі, відтак — вони психологічно не готові зараз ні до яких новацій, і сприйматимуть «пілоти» скептично, насторожено, вороже — можливі чергової сплески бунтів та протестів. Зі слів науковця, такому «пілоту» повинна передувати широка роз’яснювальна кампанія серед населення: що відбувається, навіщо, чому саме стільки землі продаватиметься, і чому саме зараз, тощо. Можливо, радить Микола Онисович, варто було б навіть винести питання пілотного продажу землі на референдум. «У Швейцарії та Польщі влада, підходячи до вирішення цього болючого питання, заручалась підтримкою населення», — каже він. І коли з першими двома аргументами науковця ще можна посперечатись, то третій — те, що звуть «контрольний» — кількість економічно активного населення на селі скорочується шаленими темпами. І науковець підкреслює, що продаж землі не лише не скоротить це падіння, а навпаки може його прискорити, викликавши чергову демографічну кризу.  

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

В Україні створені ідеальні умови для скупки земель: соціальні стандарти держава заморозила, а інфляція, за оцінками НБУ, до кінця року становитиме 30%.

Вартість землі в Україні нині катастрофічно низька. У разі повного запуску ринку ціна на землю буде стартувати в межах $ 1000 за гектар, вважає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький. «Тут треба відштовхуватися не від вартості оренди. Є нормативно-грошова оцінка земель, і за станом на сьогодні вона в середньому по Україні коливається по регіонах від 20 до 30 тисяч гривень за гектар. Це офіційний рівень нормативно-грошової оцінки, на базі якого числиться, в тому числі, оренда державних земель» — зауважує експерт. 

Недолугим поводженням з одним із найцінніших ресурсів, які природа подарувала людині, влада в України риє могилу, собі і державності. Не даремно ж класик Михайло Стельмах писав: «»Земля у нас тяжке діло: кров’ю пахне». Земельні питання не раз за 25 років незалежності ставали причинами різного спектру конфліктів. Українці століттями стояли на смерть, оберігаючи землю-годувальницю та її межі. За землю ж гинуть і сьогодні наші хлопці на сході...

КОМЕНТАР

Олег КУЛІНІЧ, народний депутат, член Аграрного комітету Верховної Ради:

Мені особисто ініціатива щодо пілотного проекту з продажу землі не зовсім зрозуміла. Сам законопроект про обіг сільськогосподарських земель Кабмін у парламент не подав, хоча мав зробити це до 1 березня. Чому цього не зроблено — невідомо. Натомість зараз урядовці пропонують якісь дивні експерименти, замість того, щоб подати чітке, зрозуміле, обґрунтоване бачення земельного ринку. До того моменту, поки у нас не будуть напрацьовані юридичні механізми продажу сільськогосподарської землі, такі експерименти вважаю несерйозними і вкрай недоречними. В російській мові є така приказка — «Бежать впереди паровоза». Мені здається, вона характеризує цю ситуацію. Я особисто вважаю, що створення земельного ринку — це неминучий процес. Але поспішати з ним не варто, бо помилки можуть коштувати вкрай дорого. Тому членам Кабміну слід бути обережними з подібними висловлюваннями, принаймні до того моменту, поки не буде подано законопроект про обіг земель

ЦИФРИ

«Земельний» мораторій обмежує права власників земельних ділянок, закріплених частиною першою статті 90 Земельного кодексу України та статтею 41 Конституції України, у власності яких на сьогодні знаходиться 30,7 млн га сільськогосподарських угідь (74 % від площі цих угідь по Україні), зокрема 27,2 млн га ріллі (83,5 % від площі ріллі по Україні);

ЗА 24 РОКИ ПРОВЕДЕННЯ «ЗЕМЕЛЬНИХ» ТРАНСФОРМАЦІЙ ВІДБУЛАСЯ:

•  демонополізація державної власності на землю;

•  проведено реорганізацію сільськогосподарських підприємств майже 12 тисяч господарств;

•  7 мільйонів селян набули права на земельну частку (пай) загальною площею майже 28 мільйонів гектарів.

НА ЖАЛЬ ПРОВЕДЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ ДО РИНКОВИХ УМОВ НЕ ДАЛО ОЧІКУВАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ:

•  за час проведення земельної реформи зменшилась рентабельність виробництва продукції сільського господарства на 31,4%;

•  станом на 01.01.2015 року в Україні налічувалось 3,8 млн голів ВРХ, що становить 16% проти рівня 1991 року (старту земельної реформи), свиней відповідно 7,3 млн голів та 37%.

•  площа ріллі України перевищує площу ріллі Німеччини в 2,8 раза, Франції відповідно в 1,8 раза.

•  урожайність зернових і зернобобових культур в Україні — 31,2 ц/га, в Німеччині відповідно 68,5 ц/га, Франції — 74,4 ц/га.

•  удій молока на корову в Україні — 4361 кг, в Німеччині відповідно 7280 кг, Франції — 6583 кг, Нідерландах — 7577 кг.


*Михайло СТЕЛЬМАХ, роман «Кров людська — не водиця».

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: