Український врожай став предметом жвавих дискусій не лише в середині країни, а за її межами. Доки українці бідкаються, де ж зберігати зернове збіжжя, в Європі ніяк не зрозуміють, як це Україна примудрилася виростити майже 50 мільйонів тонн (уже зібрано 44 мільйони) зернових без особливих фінансових затрат та технічних зусиль?
І справді, за останні сімнадцять років цьогорічний збір зернових став рекордом для Україні. Якщо порахувати, то в середньому на одну людину припадає тонна зерна. Але навіть такі результати не принесли очікуваної радості селянам, адже їхню працю оцінили невисоко.
За фуражне зерно (якого із зібраного урожаю чимало) на початку серпня давали 650 гривень за тонну. Щоб виправити цінові перекоси п’ятого серпня уряд провів спеціальну нараду із зернотрейдерами та аграріями. Після цього ціна на фуражну пшеницю збільшилася до 850 гривень за тонну. Крім того, на нараді було вирішено компенсувати з держбюджету відсотки по кредитах підприємств (хлібозаводів, комбікормових заводів, птахофабрик), які зможуть закупити річну потребу зерна, тим самим знявши його надлишок із ринку. Було збільшено фінансування аграрного фонду, досягнуто урядової згоди про повернення ПДВ тим зернотрейдерам, які пред’являють контракти, що підтверджують закупівлю зерна безпосередньо у виробників.
Однак цінова ідилія тривала недовго. «Серйозні сигнали від виробників» про невиконання частини прийнятих зернових рішень отримали урядовці, які в екстреному порядку провели ще одну нараду з питань розвитку ринка зерна. На ній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко пообіцяла проаналізувати вже прийняті заходи та вжити додаткових при необхідності.
«На кінець серпня давали 650 гривень за тонну фуражної пшениці, 800—850 гривень за ячмені. Немає проблеми з ціною лише для продовольчої пшениці. Які головні причини цього? Майже 30% зниження ціни за цей період (з 5 серпня. — Авт.) можна пояснити одним: грою в одні ворота, яка реалізується основними закупівельниками зерна», — пояснює президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич. Такі дії стали можливими завдяки політичній нестабільності в країні, називає він ще один фактор у розмові з «Днем».
Натомість міністр аграрної політики України Юрій Мельник цінові перепади пояснює світовими тенденціями. «За останні місяці по усіх видах зерна (відбулося зниження. — Авт.) — від 15 до 20%», — уточнив він.
Через постійне підвищенням прогнозованих показників із виробництва зерна світові ціни на зерно скачуть, вважає міністр.
Таке пояснення не дуже збігається з позицією Президента України Віктора Ющенка, який вважає, що у світі, навпаки, спостерігається підвищення цін на зерно через його рекордно низькі запаси. Він застеріг уряд більше не наступати двічі на одні й ті ж граблі в зернових питаннях. Зокрема, глава держави нагадав втрату державним бюджетом $2,5 мільярда через заборону експортувати зерно, а селянам порадив не поспішати продавати зібраний врожай.
Такі поради не заспокоюють селян, у яких на носі посівна. Через брак грошей для проведення посівної кампанії-2009 багато з них змушені вже зараз продавати зерно за цінами, продиктованими трейдерами. Як бути?
На думку Томича, аграрний фонд повинен орієнтуватися на заставні закупівлі зерна. «Заставна закупівля — це коли власник зерна отримує від фонду 70% від вартості зернового збіжжя. При цьому виробник зерна залишається його власником і через певний період, коли ажіотаж стихне, він самостійно вирішує: продавати за цією ціною зерно аграрному фонду чи повернути йому гроші, а зерно продати комусь іншому», — розповідає «Дню» Томич.
Аграрний очільник вважає, що для стабілізації ситуації на ринку зерна потрібно виділити 2,8 мільярда гривень. У 2008 році в регіони на компенсацію процентних ставок по кредитах для сільгоспвиробників вже виділено 460 мільйонів гривень, у вересні направлять ще 70 мільйонів гривень, і далі — по 180 мільйонів щомісяця. «Проте, ми просимо при внесенні змін до держбюджету на 2008 рік додатково виділити на здешевлення відсотків 250 мільйонів гривень», — апелює до Тимошенко міністр.
Прем’єрка зі свого боку пообіцяла «істотно збільшити фінансування аграрного фонду для закупівлі зерна», прийняти рішення про здешевлення відсотків по кредитах для аграріїв і для цього разом із Національним банком відпрацювати «відповідну модель». Окрім того, уряд має намір відшкодовувати відсотки по кредитах для експортерів зерна у випадку, якщо вони надаватимуть прямі контракти про закупівлі цього зерна за цінами не менше мінімальних, які встановлені урядом.
