Отримати житло у нинішніх економічних умовах для значної частини українців стає якщо не нездійсненною блакитною мрією, то принаймні віддаленою перспективою. Невідповідність між доходами та фантастичними цінами за квадратний метр площі просто шокує. Та для людей характерно сподіватися. Але на цей раз покладатися можна лише на диво. Та ж чи створить його коли-небудь наша держава?
З упевненістю про це не скаже ніхто, хоча відповідні спроби були в минулому і тривають сьогодні. Черговий план виходу з складної ситуації пообіцяло винести на розгляд Кабміну у листопаді 2007 року Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Це — доопрацьована концепція «Забезпечення житлом громадян у 2009—2012 роках».
За словами заступника міністра Анатолія Беркути, новий документ містить п’ять варіантів розв’язання житлової проблеми. Перший передбачає стимулювання іпотечного кредитування. Держава обіцяє надати громадянину кошти на перший внесок. Тобто 30% вартості житла має надійти з держбюджету через Державний іпотечний фонд або іншу фінансову установу.
Другий варіант розраховує на «систему житлових будівельних заощаджень». Простіше кажучи, громадянин накопичує впродовж певного періоду на спеціальних депозитних рахунках у банках кошти для першого внеску, а держава згодом повертає йому 20% зібраної суми у вигляді «премії».
Третій варіант урядовці вбачають у застосуванні для окремих категорій населення механізму співфінансування будівництва державою та громадянином за схемою «50 на 50» чи «30 на 70».
Наступний концептуальний варіант називають «механізмом з поворотними і безповоротними субсидіями». Його, як свідчить Беркута, запропонували народні обранці. Джерелом фінансування є житлово-будівельні облігації. «Сьогодні існує лише питання законодавчого регулювання існування на ринку таких облігацій, щоб не було обману... — зауважує заступник міністра. — Така ідея одними відомствами підтримується, іншими — ні. Але якщо ми підемо таким шляхом, то можемо залучити до житлового будівництва 20 мільярдів гривень, при цьому 18 мільярдів потім повернеться до бюджету». Якщо цей механізм має більш- менш надійне джерело фінансування, то три попередні претендують на бюджетні кошти.
Замикають житловий п’ятикутник державні механізми фінансування та кредитування будівництва для окремих категорій громадян. За даними замміністра, з держбюджету на 2007 рік ними передбачено виділити 2,4 мільярда гривень. Це дозволить побудувати 13,5 тисячі квартир. Натомість за такі кошти пропоновані нові механізми фінансування дають можливість удвоє збільшити будівельні результати. За словами Беркути, «треба іти кожним із цих шляхів». Щоправда, на його думку, найбільш прийнятними є перші два підходи.
Після винесення доопрацьованої концепції на розгляд Кабміну та її ухвали, міністерство протягом першого півріччя наступного року планує доопрацювати всю необхідну нормативну базу, яка визначить критерії отримання громадянами житла за такими системами.
Важливим моментом запропонованої концепції Беркута називає «надання житла за опосередкованою вартістю», яка сьогодні «становить 3400 гривень за квадратний метр, а у Києві 3800». Заступник міністра наголосив, що будівництво «соціального квадрату» має бути ще дешевшим. Це можна забезпечити, якщо держава надаватиме земельні ділянки, на яких не треда буде зносити якісь споруди, а також ділянки, де немає складної геології. Можна також, на думку Беркути, зменшувати при спорудженні соціального житла рівень відрахувань на інженерно-транспортну інфраструктуру.
Отже урядовці шукають свою формулу житлової панацеї. Але ж невід’ємною складовою ціни готової споруди (одна третина) є вартість ризиків, які закладаються до кошторисів будівельними компаніями. Гадаємо, міністерству було б варто попрацювати і над тим, щоб знизити ці ризики, які виходять в основному від центральної та муніципальної влад.
ДО РЕЧІ
18 липня Кабінет Міністрів затвердив концепцію Містобудівного кодексу. Метою його створення є систематизація норм містобудівного законодавства, удосконалення правового забезпечення містобудівної діяльності, регулювання ряду питань, зокрема, повноважень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, принципів планування розвитку і забудови територій, змісту містобудівної документації. Кодекс має сприяти прозорості прийняття рішень з питань містобудування органами виконавчої влади і місцевого самоврядування і створенню умов для ефективної міжнародної співпраці у сфері містобудування.