Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Життя в борг

Українська економіка може постраждати через пристрасть українців до кредитів
30 липня, 2008 - 00:00

На українських вулицях стало більше дорогих машин, у будинках українців — нова побутова техніка, та й житло стало доступніше завдяки іпотечним кредитам. Кредити міцно вкоренилися в повсякденне життя українців — банки наперебій пропонують умови «вигідніші, ніж у конкурентів», супермаркети побутової та електротехніки оформляють споживчі кредити швидко й без довідок про прибутки, як тут не перейти на західну модель існування — «життя в борг».

Щоправда сьогодні, повідомляє Асоціація українських банків, ситуація з кредитами почала стабілізуватися. Президент АУБ Олександр Сугоняко зазначає, що особливо радує зменшення темпів зростання кредитування населення: «Ми неодноразово попереджали, що жити в борг — біда. Необхідно, щоб споживче кредитування зростало в рік не більше, ніж на 10%, у той час як в Україні вже десять років фіксуються набагато вищі показники».

У першому півріччі активи банківської системи України виросли на 16,7%, зауважив Сугоняко — до 700 мільярдів гривень. Зростання спровокувало об’єм кредитних операцій, частина яких становила 82,9%.

Об’єм кредитів, наданих суб’єктам господарювання, виріс на 20,1%, фізичним особам — на 23,7%. Довгострокові кредити виросли на 20,7% і становили 352,5 мільярда гривень, або 60,8% від наданих кредитів.

«Споживання — це біда, особливо споживання за рахунок позики. Це біда й для людини, і для держави», — впевнений Сугоняко.

За його словами, проведений АУБ аналіз індикативної групи, до якої входять 112 банків із часткою активів у 83%, свідчить, що темпи приросту активів та об’єму кредитування дещо сповільнилися. Банківська система вчасно переорієнтувалася: банки збільшили внутрішні залучення ресурсів у населення і суб’єктивне господарювання та зменшили темпи зростання кредитування. Минулого року приріст кредитування становив 74% (у Польщі, наприклад, 17%).

У структурі активів відбувся перерозподіл на користь кредитування: «Всі складові зменшилися для того, щоб кошти були звільнені для кредитування», — підкреслив Сугоняко. Незважаючи на високу інфляцію, переорієнтації на короткострокове кредитування не спостерігається. Частина довгострокових кредитів з індикативної групи на початок року становила 63,9%, а на кінець півріччя — 64,1%.

Також, за словами Сугоняка, «страшилки» про величезний відсоток сумнівних і неповернених кредитів, що миготіли в публікаціях ЗМІ, не відповідають дійсності. Частина сумнівних щодо повернення кредитів не змінюється й залишається на рівні 0,6—0,7%.

Щодо змін величини відсоткових ставок із кредитів українських банків, то вони залежатимуть від ефективності боротьби уряду з інфляцією, впевнений Сугоняко. За його словами, сьогодні складно підрахувати, наскільки доцільно підвищити ставки...

«Це залежить від кожного конкретного випадку. Але в будь-якому випадку ставка не може бути меншою, ніж величина інфляції. Інакше банк нестиме збитки», — підвів підсумки президент Асоціації українських банків.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: