В Україні зібрали понад сім мільйонів тонн зерна нового врожаю. «Ранні зернові та зернобобові культури обмолочено на площі 3,6 мільйона га. Аграрії вже намолотили 4,8 мільйона тонн пшениці, 2 мільйона тонн ячменю, 16 тисяч тонн жита та 234 тисяч тонн гороху. Також розпочато збирання вівса, якого вже намолочено 11 тисяч тонн», — розказав про перебіг зернозбиральної кампанії в 12 регіонах міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Крім того, триває збір озимого ріпаку й заготівля кормів для потреб тваринницької галузі. Загалом цього року в аграрному міністерстві очікують зібрати 45,3 мільйона тонн зерна, раніше ж прогнозували урожай 45 — 47 мільйонів тонн проти рекордних 56,7 мільйона тонн 2011-го.
Унести свої корективи в цьогорічні зернові досягнення України обіцяє погода. Висока температура, за прогнозами начальника відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяни Адаменко, на території Україні (до +33 градусів) протримається до 16 липня. А вже після 20 липня середня температура знизиться до +25 градусів. Поки на Півдні України спекотно, за словами експерта, у західних районах країни незабаром можливі шквальні дощі, різкі пориви вітру й навіть град.
Через розгул природи в міністерстві очікують утрат в обсязі семи мільйонів тонн! Експерти «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) у найгіршому випадку прогнозують зменшення врожаю до 40 мільйонів тонн. «Це підтверджують перші результати жнив, які цього року почалися на два тижні раніше, ніж зазвичай. Станом на 9 липня в Україні середня урожайності ранніх зернових — 19 — 19,5 центнера з га (2011 року — 28,4 центнера з га). Найактивніше проводять збір урожаю на Півдні та Сході України», — говорить експерт аграрних ринків УКАБ Роман Сластьон.
Утім, на думку міністра аграрної політики та продовольства, це не страшно, бо втрати компенсують високі світові ціни на зернові. «Ті, хто цього року вирощував зернові, будуть у виграші», — зазначив він. Логіку міністра підтверджує останній звіт Міністерства сільського господарства США. У ньому йдеться про те, що через посуху в світі, зокрема і в Америці та Європі, ціни на зернові почали зростати. Крім того, очільник відомства зауважив, що значну роль у формуванні цін на вітчизняні зернові відіграють торги на Чиказькій товарній біржі. «Відбулися перші торги нашого причорноморського зерна на Чиказькій біржі. Це вже сигнал для наших сільгоспвиробників щодо формування цінових індикаторів», — підкреслив Присяжнюк. Нагадаємо, що наразі Україна продає на цьому ринку пшеницю, а згодом додасть і контракти на кукурудзу, олію та ячмінь.
Чи зростатиме світова ціна на зернові — для України не найголовніше запитання. Основна дилема жнив-2012: чи буде Україна із хлібом, а аграрії — із доходами, щоб гарантувати населенню країни продовольчу безпеку цього й наступного років. І як сьогодні Аграрний фонд готує свої засіки? Про це «День» запитав експертів.
КОМЕНТАРI
ЯКЩО ВИРОБНИКИ НЕ ОТРИМАЮТЬ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ, ТО ПРОБЛЕМА ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ ВИНИКНЕ 2013 РОКУ
Алекс ЛІССІТСА, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:
— Найбільшу проблему з посівами ранніх зернових спостерігаємо на Півдні України (Одеська, Херсонська, Кіровоградська, Запорізька, Миколаївська області) і на півдні Вінницької й Полтавської областей. У деяких регіонах утрати пшениці та ріпаку становитимуть більш як 70%. Внутрішнє споживання пшениці — дев’ять мільйонів тонн. Тому хочемо чи ні, а такий об’єм злаку Україна вирощуватиме щороку, інакше доведеться імпортувати. На мій погляд, 2012 року проблеми з продовольчим зерном не буде. Очікуємо 11 — 12 мільйонів тонн урожаю пшениці. А перехідні запаси в обсязі 5 — 7 мільйонів тонн узагалі знімають із порядку денного загрозу продовольчої безпеки 2012 року. Щоправда, якщо тепер аграрії не отримають фінансової підтримки від Аграрного фонду, ринку чи уряду, то є велика ймовірність їхньої відмови сіяти восени озиму пшеницю. І тоді проблема щодо безпеки продовольчого зерна точно виникне 2013-го.
Від профільного фонду аграрії чекають сплати за форвардними контрактами. Із заключних договорів оплачено тільки 50%, решту — ще ні. У постраждалих від посух регіонах, на мою думку, варто залучити додаткові бюджетні ресурси. І останнє — підняти прибутковість завдяки зниженню собівартості продукції, зокрема зупинивши дію постанови про нове нормативне оцінювання землі. Це допоможе фермерам розрахуватися за оренду з власниками земельних паїв. Особливо актуальна ця проблема для середніх і малих фермерських господарств. Сільгоспвиробники із двома-трьома тисячами га землі сьогодні виробляють до 60% усієї пшениці. Шукаючи кошти, вони змушені продавати зерно з-під комбайна за 1400 гривень при собівартості 1700 гривень. Стабілізувати ціну на зернові в перспективі допоможе торгівля зерном на Чиказькій біржі. Але наразі вповні скористатися цим механізмом не можна, бо аграрії, наприклад, не мають змоги відкрити валютні рахунки за кордоном чи в Чикаго. Тому Нацбанк має спростити відкриття валютних рахунків для аграріїв, щоб вони почали торгувати зерном на Чиказькій біржі.
АГРАРІЇ ЧЕКАЮТЬ ПРОЛОНГАЦІЇ КРЕДИТІВ ТА КОМПЕНСАЦІЇ ВІДСОТКІВ ЗА БАНКІВСЬКИМИ КРЕДИТАМИ
Геннадій НОВИКОВ, голова Аграрного союзу України:
— Утрати на Півдні можна побачити на прикладі урожайності. Якщо собівартість вирощування пшениці становить 22 центнери з га, а реально збирають по 4 — 8 і 11 — 15 центнерів, то от вам арифметика цьогорічної врожайності. Зважаючи на це, сьогодні фермери чекають від держави фінансової підтримки.
По-перше, пролонгації кредитів для постраждалих господарств. По-друге, компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами, як було 2003 року. І по-третє, можливо, варто виділити підприємствам кошти з резервного фонду бюджету на поворотній основі. По-четверте, стовідсотково компенсувати вартість води для зрошення на Півдні України. На більше в держави немає фінансових можливостей. Загальну суму підтримки АПК у зв’язку з негодою поки що підраховують. Але дуже приблизно можу сказати, що на компенсацію банківських відсотків треба 400 — 500 мільйонів гривень.
Незважаючи на несприятливі погодні умови, загрози продовольчій безпеці я не бачу. Очікування зібрати 40 мільйонів тонн зерна — це ще не неврожай. Ще кілька років тому Україна збирала 26 мільйонів тонн зерна і все було спокійно. Якщо ж через засуху фермери пересіяли поля кукурудзою, то, замість 40 ц з га, вони отримають 80 — 90. Немає чого хвилюватися і за гречку та інші круп’яні культури, бо їх посіяли достатньо. Овочі вирощують на штучному зрошенні, картопля у товаровиробника коштує по 80 копійок, і її більш ніж достатньо. Турбує урожай ячменю та соняшнику. Але, гадаю, їх вистачить для внутрішнього ринку. Соняшнику, наприклад, український ринок споживає тільки 10% від загального обсягу. Сьогодні Аграрний фонд повинен закуповувати насамперед пшеницю.
ПЕРЕХІДНІ ЗАПАСИ РАЗОМ ІЗ НОВИМ УРОЖАЄМ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ УКРАЇНІ ЗЕРНОВУ «ПОДУШКУ» НА ДВА РОКИ
Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації:
— Україна без сумніву буде з хлібом, а от чи будуть фермери з прибутком, залежатиме від позиції політиків, яка часто не відповідає інтересам селян. За останні п’ять років їхні дії завдавали суттєвої шкоди селянам — на десятки мільйонів гривень. Погода відбере в України десять мільйонів тонн зерна, а можливо, й більше. Але рекордно великі перехідні залишки (понад 12 мільйонів тонн) удосталь забезпечать внутрішній ринок зерном. Тобто вони дають піврічний запас, а разом із новим врожаєм Україна взагалі матиме зернову «подушку» на два роки! Тому жодних причин для розмов про дефіцит зернового продовольства немає. Тож населення випробовувати не будуть. А от для аграріїв перевіркою може стати арсенал останніх п’яти років: заборона чи квотування експорту, експортне мито, безпідставна зупинка митницею вантажів тощо.
ПЕРЕНАСИЧЕНИМ БУДЕ РИНОК ЦУКРУ
Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства «ААА»:
— Загрози продовольчій безпеці немає. Урожай пшениці очікують у межах 14 — 14,5 мільйона тонн. Сьогодні це її низька врожайність, бо жнивують на Півдні, а коли жнива перейдуть у центр України, ситуація поліпшиться. Перенасиченим цього року буде ринок цукру. На перше вересня 2012 року його прогнозні перехідні залишки становитимуть 900 тисяч тонн! А нового врожаю мають намір виробити 2,2 мільйона тонн. Внутрішній ринок споживає 1,8 мільйона тонн. Оскільки експорту практично немає, то на українському ринку накопичиться цукор, і ціна почне знижуватися.
