Громадяни України вимірюють ситуацію в економіці своїм гаманцем. А насправді економіка — це мільйони маленьких, великих і навіть гігантських гаманців, зв’язаних між собою немов сполучені посудини. Простежити за їхнім наповненням або спустошенням і зробити висновок про те, куди йде країна і як живе її громадянин, дуже непросто. А тому економічна ситуація часто використовується для спекуляцій: ті, хто при владі, природно, говорять, що все добре, а ті, хто лише хоче її отримати, стверджують, що гірше вже нікуди. Але чом би їм не пошукати в своїх поглядах щось спільне?
Народний депутат («БЮТ —Батьківщина»), глава Комітету з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталя Королевська в плані економіки винахідлива як ніхто. Коли ВВП країни нестримно падав, а інфляція невпинно зростала, вона знаходила цьому «безперечні» пояснення: «З одного боку, уряд бореться з інфляцією, а з іншого — Нацбанк її підігріває» (Контракты.ua, грудень 2008 р.). Ось хто, мовляв, винен. І тепер такий же підхід, але з протилежним знаком. «Коли слухаєш звіт прем’єр-міністра Азарова про соціальні та економічні показники, — говорить вона, — створюється враження, що ми живемо в якійсь іншій країні». На її думку, в Україні «все робиться для того, щоб економіку зруйнувати та знищити». Зокрема, прес-служба народного депутата цитує її докір урядові в тому, що дефіцит торговельного балансу України минулого року досягнув рекордних розмірів — 13,8 мільярда дол., що майже на 50% більше, аніж 2010 року. За даними Королевської, загальний дефіцит платіжного балансу минулого року, становив майже 2,5 мільярда дол., тоді як 2010 року був профіцит 5 мільярдів дол.
Але керівник групи радників глави Нацбанку Валерій Литвицький, який регулярно і професійно займається аналізом макроекономічної ситуації в країні, ні про руйнування, ні про знищення економіки навіть не заїкається. На його думці, яка базується на статистиці за минулий рік (окрім даних про інвестиції в основний капітал), «рік закінчено з інфляцією на рівні історичного мінімуму і меншою, ніж бюджетний орієнтир» (2011 року вона сповільнилася до 4,6% з 9,1% роком раніше). Експерт пояснює це адекватною монетарною політикою, внаслідок чого кредити в економіку виросли на 10% («у такому темпі кредити не зростали ніде більше в Європі»), що, за його словами, забезпечило приблизно половину зростання ВВП. У той же час, як відзначає Литвицький, грошова пропозиція була досить помірною і не вплинула на цінову ситуацію ні 2011 року, ні в січні цього року (0,2%). Економічне зростання, за словами Литвицького, другий рік поспіль вище, аніж це передбачав бюджетний орієнтир. Якщо 2010 року зростання ВВП становило 4,1%, то 2011-го — 5,2%. Як зазначає експерт, всі галузі, нарешті, почали демонструвати висхідну динаміку. Якщо 2010 року в стані спаду були сільське господарство і будівництво, то минулого року вони дали зростання, вимірюване двозначними цифрами.
Одним із найважливіших уроків минулого року Литвицький називає успішне часткове переключення економіки країни, традиційно орієнтованої на зовнішній попит (2011 року він помітно знизився) на внутрішні чинники. Ними, як вважає експерт, стали будівництво і сільське господарство («ця галузь може створювати обличчя майбутньої України»). Його також радує, що на 21% за 9 місяців минулого року зросли інвестиції в Україну («думаю, за рік буде ще більше, і в цьому також наші надії на цей рік»).
Експерт не без задоволення зазначає, що в Україні вже третій рік стабільний (не фіксований, а саме стабільний) змінний курс національної валюти. І фундаментальним чинником, який це забезпечив, на думку експерта, було те, що прискорилося зростання економіки, підвищилася продуктивність праці, а динаміка реального сектора економіки була вищою, ніж у промисловості. А платіжний баланс, начебто відкидаючи аргументи Королевської, сказав Литвицький, був кращим: «Розрив у платіжному балансі 2011 року в 2,5 мільярда гривень створює менше напруження для курсової стабільності, аніж 5 мільярдів профіциту 2010 року».
Достатнім вважає експерт і золотовалютні резерви країни (понад 31 мільярд дол.). Це лише на 700 мільйонів дол. менше, аніж наш історичний максимум. 2010 року, пояснює Литвицький, валютні резерви виросли на 7 мільярдів дол., але це було за рахунок позик. 2011 року скорочення резервів сталося за рахунок зниження боргових зобов’язань, номінованих у євро, доларах і іншій валюті. Але валютні резерви та валютна позиція Нацбанку, на думку економіста, достатні для того, щоб дати відповідь на будь-які атаки і не дозволити реалізуватися «апокаліптичним і навіженим прогнозам». Від власних прогнозів Литвицький, щоправда, утримався, аргументувавши це, з одного боку, тим, що на прогнози від імені Нацбанку має право лише його голова, а з іншого, тим, що для прогнозів необхідно мати в своєму розпорядженні дані хоча б за перші два місяці року.
У той же час він вважає, що у напрямку економічних реформ влади зроблено певні, але все ж таки «недостатні кроки». І якщо ми хочемо зберегти позитивні тенденції, які намітилися, то потрібно й далі рухатися в цьому напрямку. Він покладає великі надії на адаптацію бізнесу до нових умов оподаткування, на зрушення в дерегуляції підприємницького сектора, і зазначає, що в цьому випадкові зростання економіки буде ще помітнішим.
Відповідаючи на запитання «Дня» про те, що чи не призведе тенденція до зниження цін виробників до уповільнення темпів зростання економіки 2012 року, Литвицький зазначив, що така загроза є реальною. У той же час він вказав, що про неї знають і, більше того, він, на основі зробленого аналізу ситуації, має намір запропонувати главі НБУ зробити подальші заходи щодо лібералізації монетарної політики.
З цього місця, як здалося «Дню», позиції фігурантів цього матеріалу досить помітно зблизилися. Нагадаємо, що, на думку Королевської, виведення країни з економічного піке потребує запровадження «моделі зростання та зайнятості». За словами народного депутата, вона має базуватися на максимальній підтримці малого та середнього бізнесу, який забезпечує економічне зростання, максимальну зайнятість і високий рівень соціальних стандартів для людей. «На таку модель розвитку почав перебудовувати свою економіку весь цивілізований світ», — підкреслює політик. Ну хто ж із цим не погодиться?
