Держава, зробивши тимчасовий крок назустріч бізнесу, через деякий час позадкувала. Так заявив на круглому столі, що об’єднав лідерів громадських об’єднань підприємців, лідер організації «Успішна Україна» Юрій Бойко. Він відзначив, що деякі пропозиції бізнесменів були вміщені в програми владних партій, проте потім, досягши своєї мети, політики відвернулися від бізнесу. На його думку, цей вчинок приніс більше шкоди, аніж ігнорування бізнесу протягом багатьох років колишньою владою, — тоді в людей залишалася віра хоча б в опозиційні сили. А тепер, коли колишня опозиція показала, що вона трохи краща за попередників, люди зневірилися в усіх політичних силах.
І дійсно, як відзначає більшість експертів, бізнес і влада як і раніше не відділені один від одного, а громадянське суспільство, чиє народження передрікали революційні пророки, так і не з’явилося на світ. Але, як відзначає представник громадської організації «Основа» Тетяна Бойко, провина за це лежить не лише на владі. На її думку, так буде доти, поки влада не відчує тиску з боку суспільства. А інакше вона ніколи не сяде за один стіл із бізнесом, щоб рівноправно обговорити перспективу подальшого життя. Тому бізнес повинен відстоювати свої права самостійно. А як це зробити, якщо більшість професійних об’єднань і об’єднань бізнесменів роз’єднані й не можуть висунути державі єдині вимоги, відстоюючи кожен свої особливі потреби та переконання? Цю думку підтвердила й Лариса Татаринцева — голова найближчої до влади організації з тих, що зібралися на круглому столі — Ради з питань зовнішньоекономічної діяльності при Кабміні. «Коли громадськість створить єдиний орган, який відображатиме інтереси найменших підприємств, не буде залежати від грошей засновників і представлятиме всі сегменти ринків, вона зможе поборотися з владою», — відзначила Татаринцева, підкресливши, що такий орган буде вагоміший за централізовану владу, а отже, зможе дійсно захистити інтереси бізнесу. Об’єднувати бізнес експерти радять навколо загальних ідей і потреб.
Проте таке об’єднання найближчим часом малоймовірне. Українці взагалі не схильні до такої кооперації, а тим паче не погодяться втратити привілеї ті підприємці, які зараз стоять близько до влади. Подібними фаворитами вже не раз називали УСПП і підприємства, наближені до Держкомпідприємництва. Ось і на цьому круглому столі прозвучали аналогічні обвинувачення з боку глави Спілки орендарів і підприємців Віктора Хмелєвського. Він заявив, що поки держава буде спілкуватися тільки з окремими організаціями, говорити про нормальний соціальний діалог просто немає сенсу.
Більшість підприємців абсолютно не влаштовує бажання міністра фінансів Віктора Пинзеника та голови ДПАУ Олександра Кіреєва залишити практично без змін податкову систему країни. На думку Бойка, таким чином вони лише підштовхують підприємців у тінь, примушуючи їх приховувати свої доходи. Тільки зниження податкових ставок, упевнений Бойко, виведе бізнес із тіні й примусить повністю заплатити податки, а отже, — збільшити прибуткову частину держбюджету.
Але єдності в цьому питанні в бізнес-середовищі поки немає. Скептично оцінює цю пропозицію віце-президент Асоціації суднобудівників Віктор Лисицький. На його думку, це призведе тільки до колосальних втрат бюджету, оскільки бізнесмени, природно, відразу на світло не вийдуть. Набагато розумніше було б ввести систему регуляторів для перспективних на внутрішніх і зовнішніх ринках галузей, яким би знижували деякі податки в обмін на деякі зобов’язання перед державою. Однак до закінчення виборів і післявиборного галасу навіть заяви об’єднаного бізнесу, якщо таке трапиться, навряд чи будуть почуті.
