Чотири ювелірних та два найбільших у світі державних алмазопереробних підприємства працювали до останнього часу стабільно і завдяки технічному рівню витримували конкуренцію провідних компаній. А до державної скарбниці щорічно надходило відрахувань і податків на $28 млн.
На перший погляд, фінансово-економічний стан підприємств ювелірної галузі лишається благополучним - своєчасно проводяться розрахунки з держбюджетом, немає заборгованості по зарплаті тощо. Чому ж тоді можна все частіше побачити, що керівники підприємств блукають коридорами влади з прагненням чогось домогтися?
Пробірна палата
За словами президента ВАТ "Українські ювеліри" Григорія Плюща, раніше рентабельність галузі сягала 50%, а обіг коштів відбувався рекордно швидко - за 1,5-2 місяці. Нині купівельний попит на внутрішньому ринку впав, на необроблені ювелірні алмази встановлені високі ставки ввізного мита, поставки продукції в країни СНД та Балтії можливі лише за умови попередньої оплати. Через це рентабельність "Українських ювелірів" минулого року впала до 23,2%, а на інших підприємствах ще стрімкіше: на Львівському заводі, приміром, до 3,7%. Продукція осідає на складах.
Одна з причин лихої долі ювелірів - діяльність Державної пробірної палати, яка часто й необгрунтовано підвищувала плату за послуги, особливо з жовтня минулого року. За таврування виробу підприємство має сплатити ДПП втричі більше, ніж витрачає на його виготовлення.
Більш того, згідно з аналітичною запискою, підготовленою Державною господарчою асоціацією "Діамант" для адміністрації Президента, 1996 року пробірна палата проставила тавро на 350 кг закордонних ювелірних виробів, за які не було сплачено ні ввізне мито (50% вартості), ні акцизний збір (35%). Тобто фактично це був контрабандний товар.
Державна пробірна палата була створена 1991 року, коли в Україні ще не було інших державних структур, що курирували сферу переробки дорогоцінних металів та каменів. Тоді на неї покладалися функції, які зараз виконують Головне управління дорогоцінних металів Міністерства фінансів, Держкомскарбниця, Держдорогметал та інші держструктури.
До речі, у більшості країн таврування проводять самі виробники. Чи треба казати, що якщо цей досвід впровадити в нас, він призведе до зменшення собівартості продукції. Це дозволить підвищити її конкурентоспроможність, збільшить відрахування до бюджету, а також підвищить відповідальність виробника за якість товару.
А щодо таврування Пробірною палатою, то воно позбавлене будь-якого сенсу. Наше тавро за кордоном не відіграє ніякої ролі, і країни-імпортери українських ювелірних виробів завжди проводять місцеве таврування. Як наслідок, контроль з боку ДПП приносить прибуток лише їй самій.
Зауваження до зауважень Президента
15 червня парламент ухвалив Закон "Про державне регулювання добування, виробництва та використання дорогоцінних металів та дорогоцінних каменів та контроль над операціями з ними", в якому враховано щоденні вимоги підприємств та питання державного контролю під егідою Головного управління дорогметалів Мінфіну, якому будуть підпорядковані пробірні інспекції.
Президент наклав на закон вето і висловив зауваження, суть яких: реорганізація ДПП, по-перше, призведе до безконтрольного вивезення продукції з неврахованого металу, по-друге, зруйнує встановлений порядок державного нагляду, і, по-третє, призведе до виключення ДПП України з Європейської асоціації пробірних палат.
Цікаво в такому випадку, як можна безконтрольно вивезти партію ювелірної продукції, коли експортно-імпортні операції проводяться під контролем МЗЕЗторгу Торговельно-промислової палати, Мінфіну, митної служби та податкової адміністрації?
"Ми тісно співпрацюємо з ювелірною промисловістю, - говорить директор Інституту біоколоїдної хімії, член-кореспондент НАНУ Зоя Ульберг. - Розробили технологію вилучення золота з відходів виробництва і знаємо, як ретельно перевіряється кожний грам золота. Ні про які втрати золота говорити не доводиться".
"Контроль не повинен бути функцією пробірної палати, - вважає доктор економічних наук Олександр Шаров. - Золото не гарантує моментального збагачення тих, хто торкнувся його. Тому контроль має бути не менше, але й не більше, ніж у інших галузях.
Президент боїться, що нас виведуть з Асоціації пробірних палат. Що ж, це страшна втрата для країни - членські внески не платитимемо. У тій самій Європі, що є для нас потенційним ринком, таврування проводять виробники. Мене здивувало це вето".
"Якщо вето вдасться подолати, це сприятиме нормальній роботі галузі, - заявляє народний депутат Наталя Вітренко. - Якщо не вдасться, що цілком можливо, оскільки президентська команда працює в парламенті дуже відчутно, то розвал ювелірної промисловості неминучий".
