Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Зони» для Яворіва

Завдяки ним депресивний регіон отримує друге дихання
1 вересня, 2004 - 00:00

Транспортний термінал для продуктів коксохімічної промисловості першою в Україні створила Транспортно-сервісна компанія (ТСК). Побудовано цей комплекс в Яворівському районі, на території колишнього гірничо-хімічного комбінату «Сірка». Особливість станції перевантаження пеку (кінцевого продукту фракційної перегонки кам’яновугільної смоли) полягає в тому, що цей продукт досі ще ніколи не перевозили в автомобільних цистернах-термосах — використовували залізничний транспорт. Тепер ТСК відправлятиме цей продукт, без якого є неможливим виробництво алюмінію, в країни Євросоюзу та СНД у цистернах.

Свого «зіркового часу» компанія чекала півтора роки, і допоки не був знятий мораторій на реєстрацію суб’єктів спеціальної економічної зони (СЕЗ) «Яворів» не могла розпочати своєї діяльності. Крім ТСК, ще три підприємства отримали свідоцтва, що дозволяють працювати як суб’єкти зони. Це «Кольоровий світ» — друкарня із 100-відсотковими українськими інвестиціями, дочірнє підприємство «Холгер Крістіансен Продакшен Україна», що відновлюватиме стартові генератори до всіх іномарок і далі відправлятиме їх у Європу, «Бохем Буд», яке виготовлятиме різноманітні клеї. Усі зареєстровані фірми створені так би мовити на руїнах, у законсервованих приміщеннях, які легше було побудувати на зовсім порожньому місці. Однак «правила гри» в СЕЗ вимагали діяти саме так. Цікаво, що на Львівський інвестиційний ярмарок, який відбудеться невдовзі, Яворівщина виставляє практично третину проектів, з яких, як і в попередні роки, щось та й реалізується.

Загалом для багатьох було незрозумілим введення мораторію на реєстрацію підприємств. Пішли чутки про повне закриття СЕЗ. А сталося так тому, що в деяких економічних зонах України знайшли численні порушення при реєстрації та в податковій діяльності. І хоча Яворівщина в цьому замічена не була, однак ударили і по ній, як зрештою по всіх українських СЕЗ. Для Яворівської ж, як, напевно, і для багатьох інших, це означало припинення відновлювального поступу.

Район, щиро кажучи, має складну історію. За радянських часів відомий був хіба що Яворівським полігоном та державним гірничо-хімічним комбінатом «Сірка». Коли сірки тут поменшало, виникло безробіття. Людей охопило почуття безвихіддя. А коли Законом України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» (15 січня 1999 року ) було оголошено про особливі податкові умови, в кінці тунелю з’явилося світло.

За перший рік роботи СЕЗ відкрили лише 30 підприємств, які ще не давали доходів, оскільки тільки-но створювалися. Нині тут 111 підприємств, які виготовляють цікаву імпортнозамінюючу продукцію. Близько 90 підприємств — це зовсім нові виробництва. Показово, що останнім часом сюди надходять не лише іноземні інвестиції, а й наші, українські. Зокрема, чимало львів’ян висловили бажання працювати на території колишньої «Сірки». Тому безробіття сьогодні в районі становить 5,8%. Заробітна плата в порівнянні з минулим роком зросла на 32%. На підприємствах СЕЗ вона в середньому становить приблизно 800 гривень.

Коментуючи ситуацію навколо нинішньої «Сірки», голова Яворівської райдержадміністрації Микола Довба сказав «Дню»: «За останніх п’ять років обсяг промислового виробництва зріс у 10 разів. Цього року, з врахуванням введення в експлуатацію ще 22 підприємств, у районі з’явиться близько тисячі нових робочих місць. Обсяги виробництва досягнуть півмільярда гривень. Це означає, що будуть відповідні платежі до місцевого та державного бюджету, зарплата, соціальний спокій, стабільність в регіоні. Спеціальна економічна зона, без сумніву, має велику перспективу. Якби Верховна Рада не вводила обмежень на її розвиток, не накладала сумнозвісний мораторій, у нас працювало б набагато більше підприємств і поступ району був би помітнішим. Особливу увагу приділяємо приватному підприємництву. Державну реєстрацію підприємця — фізичної особи здійснюємо за півгодини, а юридичної — не більше двох годин. Однак специфіка реєстрації інвестиційних проектів вимагає часу. Вони мають пройти через державну податкову службу, обласну державну адміністрацію, уряд… Раніше було набагато простіше. Нині, на превеликий жаль, втягується все більша кількість інстанцій. Адже пільги, які тут надаються, дають відчутні переваги у конкуренції... Податок на прибуток — 50% і стільки ж до податку на землю. Якщо інвестиційний проект прив’язаний до території сірчаного комбінату, те підприємство взагалі звільняться від сплати земельного податку. Наскільки вигідно сьогодні бути зареєстрованим і працювати на території району, свідчать такі дані: торік на податках було зекономлено 10 мільйонів гривень. Ці гроші пішли на поповнення обігових коштів, на розвиток підприємств. А з першого січня вступає в силу закон про технопарки, який поширюється і на технопарк «Яворів». Там, при реалізації інноваційних інвестиційних проектів, податок на додану вартість і податок на прибуток будуть повністю зараховуватися на спеціальні рахунки підприємств. Отже вони матимуть ще більші перспективи, зможуть залучати значні суми модернізації та розвитку.

Виграє і соціальна сфера регіону. До введення в дію Закону «Про спеціальну економічну зону «Яворів», надходжень до державного бюджету район давав в два рази більше, ніж до місцевого. Тепер, навпаки, податки до місцевого бюджету збільшилися в два рази. І це дозволяє відкривати соціально-культурні центри, газифікувати села, будувати школи, ліквідувати заборгованість із зарплати бюджетникам. А реструктуризація «Сірки» відкриває перед районом ще більші перспективи. Є надія, що через кілька років Львівщина матиме прекрасну зону відпочинку, привабливу не лише для мешканців області, а й для всієї України».

Ірина ЄГОРОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: