Найбільша колекція магнолій в Україні, яка знаходиться в Ботанічному саду ім. А. Фоміна, днями збільшилася ще на 27 дерев. Їх ботанічному саду на початку березня подарували представники системи ООН в Україні. Та через прохолодну погоду урочисте висаджування дерев відбулося лише в середу, 13 квітня. Цього дня керівники 12 організацій ООН в Україні разом із працівниками ботсаду висадили магнолії у відкритий ґрунт, заклавши таким чином «Зелену алею ООН». Нагадаємо, що раніше схожі акції пройшли в Ужгороді та Львові, коли за підтримки місцевих органів влади та Посольства Японії в Україні були висаджені сакури — на знак підтримки японського народу. Акцію у ботсаду теж можна назвати символічною, оскільки вона відбулася напередодні Дня землі, який світ відзначатиме в неділю, 17 квітня. За ініціативи Генеральної Асамблеї ООН присвячується він лісам та паркам.
«Через десять днів ми повернемося, щоб подивитися, чи прийнялися посаджені нами дерева, — зазначив постійний координатор системи ООН в Україні Олів’є Адам перед тим, як почати саджати магнолії. — ООН дуже багато робить для збереження планети, для захисту навколишнього середовища. 2006 року ООН запровадила компанію «Мільярд дерев для планети», і вже близько 11 мільйонів дерев було посаджено у різних куточках світу. Тому нам особливо приємно, що така алея відкрилася й у Києві».
Подаровані магнолії посадили на окремій ділянці саду, бо на тій, де росте колекція магнолій, уже немає місця (на двох гектарах росте близько 100 екземплярів цих квітучих дерев). «У нас взагалі мало місця для нових дерев. Нещодавно привезли з Казахстану вербу білу, відому як Шевченкову, але ще не визначилися, де її посадити. Місце для магнолій ми знайшли, але воно не дуже вдале, бо трохи затінене, та ми поміняли ѓрунт, викопали глибокі ями, знаємо, як доглядати за рослинами, тож сподіваємося, що вони приживуться», — додає науковий співробітник ботсаду Зінаїда Бонюк.
Доки делегація ООН саджала дерева, куратор ділянки магнолій Роман Палагеча пильно слідкував за процесом, аби часом не пошкодили коріння, не дуже сильно засипали дерево землею, підказував, як краще закидати ямку. А заодно пояснював, чому так званий старий сад магнолій (йому вже близько 50 років) ще й досі не цвіте: «Зазвичай магнолії починають цвісти на початку квітня й квітнуть до травня, але цього року сезон цвітіння зсувається через погоду. Ботанічний сад протягом десяти років збирає колекцію магнолій і постійно її оновлює. Хоча це рослини субтропіків, зокрема Китаю та Японії, у нас вони чудово прижилися: не підмерзають, цвітуть та утворюють насіння, з якого можна вирощувати нові деревця».
Такі жести доброї волі від системи ООН в Україні мали би стати хорошим прикладом для наших можновладців. Та директор Ботанічного саду ім. Фоміна Василь Капустян скаржиться, що неодноразово звертався до київської влади з ініціативою розробити якусь наукову програму, за якою ботсад міг би передавати місту саджанці для озеленення парків та скверів, навіть ті ж самі магнолії. Однак жодної реакції на таку ініціативу й досі не було. Та й подарунки українським паркам та ботанічним садам найчастіше роблять або міжнародні організації, як у випадку з магноліями, або приватні особи. До речі, у той же день, коли закладалася «Зелена алея ООН», ботсаду привезли п’ять кущів деревовидних півоній, придбаних за меценатські кошти.
P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що в Ужгороді на площі Богдана Хмельницького вандали поламали сакури, які були нещодавно висаджені українсько-японською делегацією.
