У середу ввечері, як завжди, вишукано та демократично, в присутності поважних гостей та членів Наглядової ради Міжнародний інститут менеджменту «МІМ-Київ» підбивав підсумки року, що минає. Це вже стало гарною традицією МІМу, так само, як і неодноразова перемога «мімівці» у Міжнародній бізнес-грі Global Management Game та здобуття найвищих місць у ТОП-100 найефективніших та найбільш оплачуваних менеджерів України.
2011-й, як підтвердив під час свого вітального слова член наглядової ради МІМ-Київ, український бізнесмен та громадський діяч Віталій Гайдук, для вишу був вдалим. На підтвердження сказаного, президент МІМу Ірина Тихомирова повідомила, що у понеділок стало відомо: МІМ отримав міжнародну реакредитацію ще на 6 років. А за версією рейтингової агенції «Ейджюніверсал», МІМ-Київ увійшов до 1000 найкращих бізнес-шкіл світу. І позиція української бізнес-школи — не де-не-будь з кінця, і навіть не посередині, а на 158 місці.
Стабільно висока планка МІМу, як показує час, не залежить ні від економічних умов, ні від політичної «погоди». А філософії, з якою у МІМі сприймають труднощі, вартувало б повчитися багатьом українцям. Так, наприклад, на введення податку на додану вартість, яке фактично означало підніжку бізнес-освіті в Україні, у МІМі відреагували не як на катастрофу, яка означає, що треба опустити руки, а сприйняли, як нову вищу планку. «Тепер ми маємо краще працювати. Щоб на нас це нововведення не вплинуло, пропонуватимемо нові продукти, більше працюватимемо над залученням слухачів», — сказала свого часу в інтерв’ю «Дню» президент МІМ-Київ Ірина ТИХОМИРОВА («Про глобальний і віртуальний клас», «День» №125, 20 липня 2011). І так тут сприймаються фактично всі труднощі — як нові випробування, які приносять новий досвід, роблять більш сильнішими та витривалішими, а отже — конкурентнішими. Тут розуміють, що в умовах сучасного — надзвичайно швидкозмінного — світу потрібно послуговуватись рецептом Льюїса Керолла з його повісті «Аліса в задзеркаллі» — тут, щоб встояти, потрібно дуже швидко бігти, а щоб рухатися вперед — треба бігти вдвічі швидше. Сьогодні лідером стає не той, хто на вершині, а той, хто йде вперед, — кажуть мімівці.
Успіхи ж у МІМі вимірюють не рейтингами чи фінансовими показниками, а здобутками своїх випускників. Тому дуже пишаються тим, що 2011 року 25 випускників МІМ-Київ увійшли до сотні «Кращих топ-менеджерів України» за версією видавництва «Економіка», і сподіваються, що вже незабаром усі 100 позицій топ-рейтингу належатимуть їхнім градуантам.
КОМЕНТАРІ
Юрій ЛОГУШ, віце-президент ПАТ «Миронівський хлібопродукт», член Наглядової ради МІМ-Київ:
— Ми пам’ятаємо МІМ ще з 1988 року, коли він лише зароджувався. Це були радянські часи, державна влада, соціалістична власність, відсутність ринків.
Після кропіткої роботи тривалістю у 22 роки до МІМу починає приходити успіх, а з ним — і визнання. Потрапити у світовий рейтинг на таку хорошу позицію — це дуже добре визнання. Це означає, що МІМ таки «вибиває» своє місце у світовій науці. На нових ринках; на ринках, які розвиваються, пишеться вже новий розділ наукових дисциплін з бізнесу. Ці ринки є дуже динамічні. Тут технологія стабільних ринків вже не працює. Треба бути дуже винахідливим, освоювати нові технології.
МІМ — це те місце, де відбувається прогрес. Як у фізиці є колайдер, який працює, то в економіці та в бізнесі є свій колайдер. На мою думку, з часом увага наукового світу буде все більше скеровувати свої позиції на цей ринок. І МІМ на цьому тлі, в цьому середовищі буде лише зміцнювати свої позиції.
Багато українських вишів сьогодні готують фахівців для світу, який вже минув, а ми готуємо фахівців для світу, який ще приходить до нас. Сьогодні серед сотні найкращих топ-менеджерів України — 25 випускників МІМу. І я впевнений — ця цифра буде зростати. Ми будемо сприяти створенню того криголама, який буде піднімати економіку України з кризового стану й буде виводити Україну на перші місця.
Святослав ВАКАРЧУК, музикант, громадський діяч, член Наглядової ради МІМ-Київ:
— Дуже приємно бути в спільноті, яка думає, яка йде вперед, яка вчиться та яка вчить. Я декілька разів мав нагоду виступати на зустрічах у МІМ. І кожного разу я, дякуючи пані Ірині Тихомировій за таку можливість, казав, щоб запрошували мене частіше. Я на таких зустрічах і сам багато чого навчаюсь.
Ще однією дуже важливою позитивною відмінністю МІМу є те, що його спільнота дуже дружна. Це — люди, які не просто разом вчаться, а є хорошими товаришами. Я добре знаю, як міцно тримаються одне одного випускники МІМу. Це викликає повагу й захоплення.
Олександр БУБЕН, голова правління ПАТ «Прикарпаттяобленерго», випускник МІМ-Київ:
— Є два мотиви, які спонукають людей вчитися. Перший — це коли людина відчуває, що в неї є «пробіли», які потрібно заповнити. І друга — це бажання змінити погляд на якусь подію чи функцію. От саме ці дві речі для мене стали ключовими факторами, завдяки яким я пішов навчатися у МІМ-Київ.
Звісно, є й третій момент, який спонукає людей вступати до навчального закладу, — це отримання диплому. Людина хоче мати престижний диплом, тому вона обирає престижний вуз. Але, гадаю, «мімівців» у категорії таких людей, які вчаться заради «корочки», якщо зовсім немає, то є дуже й дуже небагато.
Я досить серйозний темп задав своїй команді, тому згодом відчув, що ми починаємо спілкуватися на різних мовах. Вони чомусь переставали мене розуміти. І я починав дратуватись. Тому першим кроком вирішення цієї проблеми стало рішення направити їх на підвищення кваліфікації, щоб ми могли говорити про одні речі на одному рівні. Крім того, в нас є корпоративні стандарти, прагнення, щоб наші працівники відповідали вимогам нового ринку. Тому ми почали навчання наших топ-менеджментів у МІМ. І я дуже задоволений результатом.
Тим більше, що нам вдалось організувати комфортні умови для навчання як для працівників, так і для самого підприємства. Адже взяти всіх «топів» і відправити їх з Івано-Франківська до Києва — це, щонайменше, ризиковано. Тому ми спільно з МІМ розробили дистанційну систему навчання. Є обладнання, яке дозволяє, щоб МІМ міг підтримувати такі ініціативи та прагнення підприємств, які задають для себе високу планку в розвитку.
Ми ставили для себе за завдання самовдосконалення. Підбиваючи підсумки року в цьому критерії, можу сказати, що нам багато чого вдалося в цьому напрямі. Я навіть не очікував, що нам відразу вдасться досягнути такого хорошого показника.
Віталій ГАЙДУК, громадський діяч, член Наглядової ради МІМ-Київ:
— Я дуже радий тому, що поступ МІМу, та хода, яку ми набрали, триває й дає такі хороші плоди. Завдячуючи нашій мімівській спільноті, передусім — адміністрації закладу, цього року ми отримали продовження міжнародної акредитації, вперше отримали справді високе визнання на світовій арені. Здавалось би, 158 позицій в рейтингу — це нібито не така уже й висока позиція, однак якщо взяти до уваги, що ми 158-мі з тисячі найкращих бізнес-шкіл світу, то це багато що змінює. Та й достатньо подивитись на тих, хто нас оточує в цьому переліку. Багато закладів, які є шанованими у світі, але від нас вони все ще відстають.
Але для того, щоб наша поступальна хода не припинилась, а досягнення тривали, нам треба ускладнити програму навчання. Адже слухачі, які приходять до МІМу, з кожним роком все сильніші й сильніші. Тому нам потрібно бути адекватними їхнім вимогам. Адже вони приходять із більш складними питаннями, відповіді на які вони хочуть знайти, прийшовши до нас. І я впевнений, що, ускладнивши наше завдання, ми готуватимемо ще сильніших випускників. Ми ж хочемо, щоб ТОП-100 розіграли лише серед випускників МІМу.
