Цього року реалізувалася ще одна ідея «Дня» — зібрати кращі матеріали, що публікувалися в 1997—2002 роках на шпальті «Україна Incognita» в одне видання. Це перша книга з серії «Бібліотека «Дня», в якій зібрано історії з життя яскравих постатей (Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, короля Вітовта, Петра Могили, Івана Брюховецького, Феофана Прокоповича, Максима Березовського, Михайла Максимовича, Марко Вовчок та Ольги Кобилянської, Нестора Махно, Льва Троцького, Володимира Винниченка й багатьох інших) — як всесвітньо визнаних, так і маловідомих, — які прославили Україну та нерозривно пов’язані з нею. Книгу, що в хронологічному порядку описує віхи історії (від Скіфії — до князівської й козацької епох, гетьманства і України радянської), насамперед, об’єднує проста думка: всі ми — спадкоємці сотень поколінь людей, які жили на цій землі до нас. А історія не має права бути «Terra Incognita»: це наша відповідальність перед майбутнім.
Головна подія свята — нагородження переможців IV Міжнародного фотоконкурсу «Новий день. Світло і тіні» — традиційно була багата на подарунки, теплі слова тих, кому випала честь вручати призи і, звичайно ж, тих, хто в нагороду за майстерність останні й отримував. Зазначимо, що за право бути названим кращим цього року боролися 75 учасників із 23 населених пунктів України, які прислали на конкурс понад 300 робіт. Головний приз — депозитний договір на 5 тисяч гривень від банка «НРБ-Україна» — голова наглядової ради банку Вячеслав Юткін вручив львівському автору Євгену Кравсу за роботу «Юрчик Мотузюк. Скнилів» (йому ж присудив свій Спеціальний приз телеканал «1+1»). Думається, вибір журі пав на цю роботу далеко не тому, що тема знімка — надзвичайно трагічна і животрепетна, а сама фотографія обійшла після львівських подій півсвіту. Зі слів Л. Івшиної, дискусію на тему «що робити журналісту в ситуації, подібній до скнилівської — кинутися втішати дитину чи виконувати професійний обов’язок» не буде закрито ніколи. Та є один істотний нюанс, зазначила вона: якби не увічнені фотокореспондентами «юрчики», можливо, всі ті, кому пощастило не стати безпосереднім учасником трагедії, ніколи б не усвідомили біль усіх тих, хто мимоволі виявився в її епіцентрі. На фоні вищесказаного логічним бачиться і вручення спеціального призу від головного редактора — цифрової фотокамери — Сергію Котельникову (фотокореспондент «N — Столичні новини») за знімок, що нагадує про іншу, не менш трагічну сторінку української історії — війну 1941—1945 років.
Загалом призів, як вже говорили, було чимало. Першу — другу премії, що надав харківський благодійницький фонд «Заповіт», отримали «днівець» Микола Лазаренко і киянин, кореспондент «Киевских Ведомостей» Сергій Старостенко, а третє місце — у харків’янина Володимира Оглобліна. Спеціальний приз від фірми «Київстар GSM» присудили ще одному нашому колезі, Анатолію Медзику. Два столичні фотокори своєю нелегкою працею (точніше, її відмінними результатами) заробили поїздки від турфірм «Христофор Колумб» та «Артекс» — Василь Артюшенко вирушить до Будапешта (путівка на двох), а Михайло Марків — за маршрутом «Париж — Брюссель — Амстердам — Берлін». Крім того, що всі без винятку переможці отримали в подарунок по мобілці та стартовому пакету Ace & Base від «Київстар GSM». Кожен із них отримав санаторну путівку від ЗАТ «Трускавецькурорт».
Гадаємо, думку одного з переможців, уже згадуваного С. Котельникова, поділяють усі учасники конкурсу: призи, безсумнівно, — річ приємна, та ще більш важливе інше — твою нелегку працю оцінили гідно. «На Заході розвинено мережу навчальних центрів для фотографів, а українські фотокореспонденти часто вчаться, переймаючи досвід одне одного. Всі номінанти — це, по-перше, справжні професіонали, а по-друге, знають висоту майстерності іншого, й обдурити будь-кого з них складно. Тому конкурс «Дня» — хороший стимул до вдосконалення», — відзначив він.
З завтрашнього дня виставка протягом місяця експонуватиметься у приміщенні Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (пр-т 40 річчя Жовтня, 3, Московськаплоща). Вхід вільний.
