Через тиждень один з найкращих ботанічних садів країни — Національний ботанічний сад ім. М. Гришка — відзначатиме 75-річний ювілей. Багато це чи мало для такої установи, одностайної думки серед ботаніків немає. Порівняно з ботанічним садом Лондона, історія якого налічує 300 років, нашому ще рости й рости, зазначають фахівці. Водночас за такий невеликий час наш сад встиг ввійти в рейтинг кращих ботанічних садів світу, яких налічується понад тисячу. Статус найкрасивішого він має не випадково: його територія становить 120 гектарів, кількість рослин сягає 13 тисяч видів. Щороку сотні киян та гостей столиці приходять сюди подивитися на цвітіння магнолій, а згодом бузку, якого тут понад 40 видів. Узимку особливою популярністю користується оранжерея, де квітнуть азалії. А готуючись до ювілею, працівники ботанічного саду підготували кілька сюрпризів для відвідувачів.
— Незабаром ми відкриємо дві нові ділянки — ділянку топіарного мистецтва, що розташована між гірським схилом і розарієм. Робоча її назва — лабіринт, бо саме за таким принципом вона побудована. Її мета — показати можливості стрижки рослин і використання їх для живоплотів. Лабіринт чималий, з площею півгектара. Його вистригли з різних рослин — грабів, легуструма, ялівцю, туї за формами спіралей і куль. Коли ці стрижені рослини підростуть, в лабіринті можна буде легко заблукати. Між стриженими рослинами є лавочки для відвідувачів, а посередині ділянки — клумба у вигляді квітки з пелюстками. Серед стрижених рослин — здебільшого ялівці та різні листяні породи, — розповідає заступник директора Національного ботанічного саду ім. М. Гришка Микола Гапоненко. — А ще плануємо відкрити ділянку під назвою «Гравійний сад», вона трохи менша за розмірами порівняно з лабіринтом, але по-своєму цікава. На ній ми презентуємо один з напрямків ландшафтного мистецтва, коли поєднуються рослини і камінь. Зовні це виглядає так — гравійна підсипка різного кольору в поєднанні з газонами, висадженими деревами та кущовими рослинами. Ще буде презентована нова ділянка в центрі саду «Пори року», де висаджені рослини, які означають зиму, весну, літо та осінь. Вона ще не до кінця завершена, але основні посадки зроблені. Як бачите, тут є ще дві невеликі водойми, а свого часу тут буде весняна колекція рододендронів та колекція квітниково-декоративних рослин. Загалом це буде велика ділянка, що буде цікавою впродовж усього року.
Приймати подарунки до свого ювілею ботанічний сад почав ще за кілька тижнів. Так, днями на ділянці «Пори року» за підтримки компанії «Київстар» волонтери висадили 40 декоративних сосен. Їх привезли аж з Німеччини. Як каже працівник ботанічного саду, ці декоративні карликові сосни — рідкісні дерева, ростуть вони лише на високогір’ї. Але за правильного догляду приживуться і в київському ботсаду. Висадили їх на території експозиції, яка символізує якраз осінню пору. Перш ніж висаджувати рослини у відкритий ѓрунт, фахівці проаналізували, в який саме час краще висаджувати сосни, на якій ділянці, аби сонячні промені падали на них під потрібним кутом, і продумали подальший план догляду за деревами, щоб вони благополучно прийнялися.
— Оскільки це декоративні форми, вони потребують особливої уваги, — коментує науковий співробітник ботанічного саду Володимир Кваша. — Дикуни, як ми називаємо лісові сосни, ростуть самі по собі, а ці треба і підстригти, і забезпечити полив, і добрива, й освітлення — все має бути продумано і скомпоновано таким чином, щоб мало естетичний вигляд.
Створювати експозицію «Осінь» прийшли кілька десятків людей різного віку, і чи не найактивнішими виявилися діти, які охоче бралися за лопату і пробували викопати яму для карликового деревця. Звісно, з допомогою дорослих їм це вдалося. І за якусь годину на території ботанічного саду з’явилася нова алея з невеличких сосен.
— Така підтримка небайдужих людей, у тому числі спонсорів і меценатів, для саду дуже важлива. Років шість ми готувалися до нашого ювілею, є постанова Верховної Ради про відзначення цієї дати на державному рівні, тобто такі речі передбачають додаткове виділення коштів на розвиток установи, але ми не одержали інших коштів узагалі. Вся наша робота зі створення нових ділянок, ремонту приміщень — усе це за наші кошти, які ми заробляємо завдяки вхідним квиткам, і невеликі кошти від спонсорів, за що ми їм вдячні, — додав Микола Гапоненко.
Загалом на благоустрій цієї ділянки пішло вже півмільйона гривень, аби завершити експозицію «Пори року», треба ще стільки ж. Працівники саду кажуть: щоб утримувати такий палац природи в красі й порядку, крім коштів, потрібен працелюбний і захоплений садовим мистецтвом колектив. А судячи з того, як в останні роки розвивається сад, саме такі люди в ньому й працюють.
— У нас постійно розширюються колекції та створюються експозиції. Для гостей Міжнародної конференції, що буде проведена з нагоди 75-річчя саду, ми якраз і відкриємо «Пори року». Ведуться роботи з увічнення ділянки, де був Красний двір князя Всеволода. Це буде пам’ятний знак, який буде нагадувати, що в ХІ столітті там, де нині розташований сад, була резиденція князя. Археологи знайшли підтвердження існування княжого двору, ніякого капітального будівництва тут не буде, а от пам’ятний знак поставимо, — ділиться планами Володимир Кваша. — Навесні й улітку ми поповнили колекції бузку та розарію. За сприяння Посольства Японії було висаджено 30 декоративних вишень — сакур. Посольство Китаю обіцяє допомогти з поповненням колекції деревовидних півоній, тобто сад весь час розвивається, перебуває в русі й динаміці.
Гордяться працівники й тим, що тут є дерева, старші за сам сад. За словами Володимира Кваші, такою є шовковиця Тараса Шевченка, біля якої любив сидіти поет, і дуб Івана Козловського. Цьому дереву вже років зо 300, і коли Козловський був у саду, то дав концерт саме під цим дубом. Є на території ще кілька старих лип та каштанів, які росли тут ще до початку будівництва ботанічного саду. Нині ці рослини є пам’ятками природи та меморіальними деревами.
Не забувають фахівці й про оновлення колекцій рослин. Так, до ювілею працівники ботсаду хотіли відкрити ще й Сад троянд. Але втілити всі задумки не вдалося — через елементарний брак коштів. Із цьогорічного бюджету на розвиток Національного ботанічного саду ім. М. Гришка не надійшло ні копійки — із запланованих 23 мільйонів. Тож готували всі сюрпризи до ювілею частково за кошти саду, частково — за рахунок благодійників. Та незважаючи на економічні труднощі, ботанічний сад розвивається, і в ньому ніколи не скаржилися на брак відвідувачів. І це найкраща оцінка роботи саду. Сподіваємося, так буде завжди, тим паче, що в майбутніх планах керівництва саду — створити експозиції ландшафтного мистецтва різних країн світу: Японії, Китаю, Франції тощо.
