Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, «Батьківщина» уперше за свою історію вийшла на лідируючі позиції (15,8%), обігнавши Партію регіонів (13,9%). Аналогічна ситуація з Юлією Тимошенко (16,3%) і Віктором Януковичем (13,3%). Дані Центру Разумкова. Але незважаючи на непогані рейтингові позиції, опозиційна партія у скрутному становищі — вона практично вже ні на що не впливає. Їхній лідер у тюрмі, їхні мітинги забороняють, їхніх людей знімають із посад. Останнім став Андрій Шевченко, якого наприкінці минулого тижня звільнили з посади голови комітету з питань свободи слова та інформації. Із цього й розпочалася наша розмова з народним депутатом (БЮТ-«Батьківщина») Сергієм СОБОЛЄВИМ:
— Причина очевидна. Згадаймо звільнення Терьохіна з посади голови комітету податкової політики. Це сталося тому, що владі треба було «протягнути» жахливий Податковий кодекс. Вони зрозуміли, що Терьохін як голова комітету ніколи не допустить знищення малого та середнього бізнесу. Тому пішли іншим шляхом — «прибрали» Терьохіна з комітету.
Те, що сталося з А. Шевченком, очевидно: стартувала виборча кампанія. Уже всі розуміють, коли й за якими правилами відбуватимуться вибори. Також усі прекрасно розуміють і те, що сталося в вотчині Ахметова та Колеснікова — бунт журналістів у газеті «Сегодня» через тиск і цензуру. Ця ситуація одразу стала предметом розгляду на комітеті зі свободи слова. Ви ж розумієте, які повноваження має голова комітету щодо внесення питань на порядок денний, терміновості їх розгляду. Саме тому вони вирішили «прибрати» Шевченка, бо розуміли, що ситуація з газетою «Сегодня» — це лише перша ластівка. Подивіться, хто торкнувся питання про відставку Шевченка, — колишній прес-секретар пана Колеснікова Олена Бондаренко. Незважаючи на те, що пряма норма регламенту закріплює цю посаду за опозицією, вони все одно вирішили працювати непорядно.
— Представники більшості заявляють, що в будь-якому разі комітет належатиме опозиції.
— Такі самі заяви були, коли знімали з посади Терьохіна. Тоді теж розповідали, що це ваша квота, ми надамо вам можливість внести іншу особу... тепер цим комітетом керує людина з Партії регіонів. Щодо цього випадку. Ми вже подали свою кандидатуру на посаду голови комітету зі свободи слова — це Андрій Шевченко. Ми й далі будемо наполягати на внесенні його кандидатури. Ми знаємо, що представники більшості не будуть голосувати... тоді обов’язки виконуватиме Бондаренко. Формально вакансія належатиме опозиції, але до виборів її не буде заповнено.
— Ви заявили, що в День Соборності, 22 січня, «відбудеться підписання відповідних документів про об’єднану опозицію». Яких партій?
— Цього дня буде оголошено про спільні дії опозиції. Маємо на увазі зараз і до проведення виборів. Стосуватиметься це тих політичних сил, які увійшли до Комітету опору диктатурі і не побоялися заявити, що режим Януковича треба якнайшвидше усунути в конституційний спосіб. Саме ці партії й об’єднуються. А тих, хто ніяк не може визначитися й думає, що їм краще бігати в кабінети до Януковича і Льовочкіна (маю на увазі пана Каськіва і партію «Пора», яка свого часу складала «чорні списки», де Янукович був під першим номером), у нас немає.
— Яценюк неодноразово заявляв, що опозиція піде кількома колонами...
— Головне для нас — це єдиний список кандидатів на мажоритарних округах. Якщо ми виконаємо це завдання і 225 достойних осіб представлятимуть нас в округах, списки залишаться вторинними. Наразі, чесно кажучи, я не готовий дати відповідь, скільки буде колон — одна, дві, три... Поки свої зусилля об’єднують ті партії, які зосередилися навколо БЮТу, «Фронту Змін» і «Свободи». Інші? Поки що звернення Тимошенко до опозиції спробувати зробити все можливе для об’єднання залишається відкритим.
— Наразі вибудовується ще одна колона — на чолі з партією «УДАР» Віталія Кличка.
— Просто говорити, що ти в опозиції, мало, потрібні дії з боротьби з режимом Януковича — на мітингах, у місцевих радах... Пам’ятаєте, була така Партія зелених, які заявляли, що вони не червоні й не білі, а виявилося, що зелені долари були ключовими для них... Кожен, у тому числі Кличко, повинен визначитися: він із опозицією чи з Януковичем.
— Кличко пропонує на кожному мажоритарному окрузі висунути від опозиції єдиного кандидата, якого визначатимуть не за домовленостями, а проведенням так званих праймериз.
— Навіть у США праймериз відбувається по-різному: десь це є голосування активу, а десь — голосування всіх, хто зареєстрований як члени Демократичної чи Республіканської партій. Мені важко сказати, що мав на увазі Кличко. Але ми вітаємо його позицію, що він готовий в рамках Комітету опору диктатурі погоджувати кандидатів, у тому числі на мажоритарних округах.
— Незважаючи на численні критичні заяви й мітинги з боку опозиції, Тимошенко все одно перевезли до тюрми. Напевно, це свідчить про недостатність спротиву з боку вашої політичної сили. Чому? Що може змінити ситуацію?
— Набагато гірше те, що людина не просто в тюрмі, її послідовно морально й фізично знищують. Я переконаний, що морально Тимошенко витримає все, але фізично... Мене це турбує, особливо коли це стосується інциденту, який стався із 6-го на 7-ме січня (Тимошенко втратила свідомість. — Авт.). Представники Міністерства охорони здоров’я і пенітенціарної системи заявили про плановий огляд Тимошенко, через годину вони вже повідомили, що огляд відбувся на її прохання, а ще пізніше — що вона втратила свідомість лише на чотири-п’ять хвилин. Також виявилося, що запису, який вони ведуть за її камерою, не збережено. Але в нас є прямі свідчення і Тимошенко, і людини, що перебуває з нею в камері, про те, як усе було: безпорадна Тимошенко «валялася» на підлозі майже 20 хв., а в цей час усі, хто мав доступ до монітора (до речі, у мене запитання — хто має доступ до монітора?), спокійно спостерігали за непритомною пані Юлією. У цей час людина, що була з нею в камері, в істериці била у двері й не знала, що роботи, як допомогти.
Я не погоджуюся з вами, що нічого не робиться. Ми робимо все, щоб запобігти її перебуванню в тюрмі. Усі ці дні ми висували єдину вимогу — негайно створити тимчасову слідчу комісію. Але регіонали, литвинівці, комуністи, «тушки» зробили все можливе, щоб цього не допустити. Бо вони усвідомлювали, що коли буде створено ТСК, одразу стане зрозуміло, як, наприклад, знищували відеоматеріали тощо. Також щодо питання «робимо чи не робимо?» Про це свідчить рейтинг БЮТ. Останніми місяцями ми є лідируючою силою в суспільстві. Громадяни розуміють, що наша перемога на виборах означає припинення політичних репресій і початок справжніх реформ. Нинішні можновладці будуть відповідати перед судами за те, що вони творили з країною, громадянами, політичною опозицією.
— Незважаючи на рейтинги, ситуація у вашої політичної сили складна. У вас є проблеми і внутрішні, і зовнішні. Який вихід?
— Перемога на наступних виборах — найкраща й адекватна відповідь мільйонів громадян, які розуміють, що країна йде в катастрофічному напрямку. Тільки це дає відповідь на всі запитання. Але я не виключаю іншого розвитку подій. Це стосується того, що робить влада з пенсіонерами, підприємцями, учителями, лікарями. Ключові категорії наших громадян позбавлені пільг, заробітна плата заморожена, а ціни зростають катастрофічними темпами. У цій ситуації зміни можуть прийти через вулицю, як нещодавно це було в африканських і арабських країнах.
— Ви кажете — через вибори, але влада створила для себе досить таки сприятливу законодавчу платформу, причому не без участі опозиції.
— Той, хто уважно ознайомився із законом про вибори, мав помітити: усе, що стосується порядку підрахунку голосів, контролю за виборами з боку громадськості, формування комісій, неможливості зняття з реєстрації або взагалі нереєстрації кандидатів від опозиції, змінено. Нинішня виборча законодавча база створює дуже сприятливі умови для того, щоб уперше за час панування Януковича відбулися вибори, за які нам не буде соромно.
— Багато експертів прогнозують, що влада після виборів матиме більшість у парламенті.
— Я б так не казав. Сама історія мажоритарних вборів підтверджує зовсім інше. Якщо подивитися, хто перемагав на 225-х округах на останніх президентських виборах, починаючи навіть із Ющенка, то нинішня опозиція перемагала у 116-х округах, а нинішня влада — у 109-х. Усі сподівання влади на те, що вони застосують якісь механізми, ресурси, які вони застосовували згідно з раніше діючими законами, тепер — при достойному опорі опозиції — будуть безпідставними. А те, що по пропорційній системі ми візьмемо мінімум 60%, це точно.
— Після Нового року знову заговорили про відставки в уряді. У ЗМІ навіть була інформація, що на адресу Азарова лунала критика з боку його однопартійців. Що ви знаєте про це?
— У нас влада одна — це Янукович. Хто такий Азаров чи Льовочкін? Чи буде Янукович знову відводити удари від себе, міняючи прем’єрів, міністрів, як це свого часу робив Кучма, важко сказати. Але, зрештою, що це змінить? Ця влада провалила все — й економічний, і зовнішній, й інші напрями. Їхні реформи — це косметичні заходи, які нічого не змінюють.
— Якщо й відводити удар, то ким, із вашої точки зору, Янукович може замінити Азарова?
— Щоб міняти Азарова — він не є ключовим гравцем, Януковичу треба збалансувати групи впливу. Поставиш Бойка, підніметься Фірташ, будуть незадоволеними всі інші. Поставиш Клюєва, підніметься інша група впливу і т. д. У мене таке відчуття, що Азаров влаштовує Януковича. Усі зайняті своїми справами: Ахметов — приватизацією обленерго, Фірташ — хімічної галузі... Азаров поки що всіх влаштовує.
— У будь-якому разі жорстка конкуренція в ПР між групами впливу триває.
— Так, тому цікаво, що буде, наприклад, із Юрієм Іванющенком — чи залишиться він і надалі другою особою в оточенні Януковича? Що буде із Дмитром Фірташем — чи буде він і надалі ключовим гаманцем ПР? Що буде з Ринатом Ахметовим?
Вони вже другий рік говорять про створення авіаційного концерну з Російською Федерацією. Де він? Немає... Власник найбільшого авіапідприємства «Мотор Січ» Богуслаєв сказав: «Вибачте, а який вони мають стосунок до моєї приватної власності? Хай ідуть на ІPO і купують акції».
Я переконаний: те, що вони не можуть домовитися щодо газу з Росією, — це також «гризня» груп впливу. Той же Фірташ, який захопив практично всі облгази, почувши, що, виявляється, Росія вимагає віддати не лише трубу, а й облгази, зрозумів: є проблеми. Тому й виникли оці перепалки між Бойком і Міллером. Віддати Севастополь на 25 років — немає питань, трубу забирають — та нехай, а от облгази, газові сховища — е ні, тут у Фірташа договір на 25 років. Меркантильні інтереси відіграють ключову роль.
