Тому, оцінюючи внесок у Перемогу кожного члена антигітлерівської коаліції — СРСР, США, Великої Британії, природно пригадати про мету їх об’єднання і засоби її досягнення. Економічна складова союзу трьох держав переконливо виявилася в поставках за ленд-лізом; в початковий період війни, у зв’язку з втратою величезної території СРСР з доброю половиною промислового потенціалу країни, їх важко переоцінити.
До цього часу зберігаються відмінності в оцінці обсягів постачання за ленд-лізом озброєнь, техніки, продовольства (усього понад 70 найменувань). Залишаються несплаченими чималі борги, особливо США. Адже були ще поставки з Великобританії, отримані нами навіть раніше, ніж американські, завдяки радянському послу І.М.Майському. Бачачи розгубленість радянського керівництва на початку війни і не отримуючи від нього вказівок, Майський, на свій страх і ризик, поставив перед урядом Великобританії питання про термінову допомогу, заявивши прем’єр-міністру У.Черчіллю: «Або ви нам негайно допоможете, або наці вас зімнуть разом з нами». Вже в липні 1941 р. до СРСР, без оформлення договору, було поставлено перші 200 танків, а в серпні- вересні вручено заявку Сталіна на поставки 500 танків, 400 літаків, 30 тис. т. алюмінію... СРСР намагався акуратно розплачуватися за допомогу. Вже на початку 1942 р. до Англії було відправлено перші 5 тонн золота, однак судно було торпедоване і затонуло; цінний вантаж підняли в 90- і роки. У великих обсягах розплачувалися хутром — «м’яким золотом», рудою та іншою цінною сировиною.
Дані зарубіжних джерел вказують на обсяги й вартість поставок до СРСР за 1941—45 рр. із США: 16651000 тонн на суму 9663659000 $.
За цими даними можна уявити багато деталей війни, її хід в цілому. За динамікою поставок, їхнім обсягом за кожний рік видно ситуацію не тільки на фронтах Вітчизняної війни, але й в тилу. Пік поставок за ленд-лізом припадає на 1943 і 1944 роки — відповідно 4794000 тонн, на суму 2965928000 $; і 6218000 тонн, на суму 3429345000 $. Втрата в початковий період війни України, Білорусі, Прибалтики, західних районів Росії, їхньої промисловості та сільськогосподарського виробництва, змушувала СРСР просити у союзників допомоги продуктами нарівні з озброєнням, боєприпасами, військовою технікою. Посівну кампанію 1942 р. СРСР провів насіннім із США (30 сортів), що його американці доставили своїми літаками через Іран. Обсяги та номенклатура поставок зростали щороку: якщо в 1941 р. — 194 тис. т. 10 найменувань, то в 1943 — 4,79 млн. т, в 1944 р. — 6,2 млн. т. 70 (!) найменувань. Багато видів поставок заповнювали наші потреби у зерні, жирах, борошні, автомобільному і залізничному транспорті, морських кораблях більш ніж на 50% — що вирішальним чином позначилося на темпах і обсягах постачання фронтів людськими та матеріальними ресурсами. Наші потреби у медикаментах і медобладнанні ленд-ліз забезпечив на 80%. Паливно-мастильні матеріали були однією з головних статей постачання і забезпечили понад половину наших потреб.
Продовольство складало у ленд-лізі особливу статтю. Американці визнавали, що величезні замовлення на нього буквально змусили їх створити цілі галузі з виготовлення концентратів, консервів (борщі, супи, каші в брикетах тощо). У фронтовиків особливою популярністю користувалася свиняче та яловиче тушковане м’ясо, якого було отримано 250 тис. тонн. У кінофільмі «Звільнення» маршал Г.К.Жуков, знаходячись на передовій, питає солдат: «Чим закусюєте?». Вони відповідають: «Другим фронтом…», тобто тушонкою. Солдати, як і вся країна, від перших днів війни до 6 червня 1944 року, чекали відкриття союзниками Другого фронту. Завершуючи аналіз зведених даних про поставки, потрібно підкреслити тісний зв’язок їх за часом з найбільшими битвами Великої Вітчизняної війни: за Москву, Сталінград, на Курській дузі, звільненням України, Білорусії, Прибалтики...
Доставка із США, Канади, Великобританії вантажів для радянських фронтів здійснювалася вісьмома маршрутами. Вкажу чотири основних маршрути: через Далекий Схід — понад 50% всіх вантажів і тільки морським шляхом, а далі через весь СРСР залізницею; через Північну Атлантику, огинаючи Скандинавію — до Мурманська та Архангельська — 20%; через Іран — до Вірменії, Казахстану та Азербайджану — 20% — морським, автомобільним і залізничним транспортом; на Чорне море і через Арктику — до 10%. Чотири інших маршрути використовувалися тільки нашими союзниками, були тривалими — до 85 діб і довгими — понад 25 тис. км. Літаки переміщалися морським шляхом і самостійно (до 80%) через Аляску — Чукотку і до фронтів. Втрати СРСР були чималими: 25 океанських кораблів тільки на далекосхідному маршруті і сотні літаків, що не долетіли до фронтів на шляху (до 10000 км) через територію СРСР. США виділили 90 кораблів для доставки вантажів.
Війну з Японією було визначено рішенням Ялтинської конференції в лютому 1945 р. У СРСР були свої, «особисті» претензії до неї по Південному Сахаліну та Курильським островам, відторгнутим в 1905 р. Маршал А.М.Василевський, який розробив з Генштабом завчасно плани основних операцій, а потім очолив їх здійснення як головнокомандуючий трьох фронтів, заявив також наші претензії на відшкодування Японією величезних збитків: затримки 178 радянських торгових кораблів, шпигунство, підготовка бактеріологічної війни та багаторазові провокації в період 1941 — 1945 рр.
Задовго до початку воєнних дій 9 серпня 1945 р. торговий флот Далекого Сходу доставив із США десятки тисяч одиниць автотранспорту, багато боєприпасів, техніку і продовольство. Моряки-«ленд-лізівці» активно включилися в переміщення військ з Владивостока та інших портів до місць битв у Північній Кореї, Сахаліні, на Курильських островах. Екіпажі судів взяли участь у боях, підтримували наступаючі війська корабельною артилерією та кулеметами, транспортували поранених на лікування тощо. Блискавичний, за 12 діб, розгром Японії був досягнутий не тільки завдяки вмілому керівництву фронтами славетними полководцями Вітчизняної війни, але й вмілою мобілізацією всіх ресурсів, зосередженням їх в ключових пунктах фронтів та армій.
Достовірність зарубіжної інформації щодо ленд-лізу підтверджується радянськими джерелами за генеральними параметрами: обсягом, номенклатурою, вартістю. Є й відмінності, але тільки в деталях. Важливим є саме визнання історичного факту тісної та плідної співпраці двох найбільших держав планети в найбільшій, і найстрашнішій за наслідками, війні в історії людства, яка розпочалася рівно 62 роки тому.
Андрій ІВАНОВ, старший лейтенант у відставці, протягом 2,5 років брав участь у поставках за ленд-лізом на Чорному морі та на Далекому Сході
