Більшість читачів уже звикли до новорічних прогнозів, основою яких є східна (китайська) астрологія. Ми ж спробуємо поглянути на це під дещо інакшим кутом зору: не заглиблюватися в тонкощі року Кролика (Кота), а поміркувати над тим, про що розповість західна астрологія.
Новий 2011 рік, який має незабаром розпочатися, як випливає із зодіакальної (західної) астрології, перебуватиме під заступництвом планети Венера, найближчої до Землі планети Зодіакального небосхилу. Маючи розміри майже такі, як Земля, Венера обертається навколо Сонця майже по круговій орбіті й робить повний оберт протягом 224 днів. Середня відстань Венери від Сонця дорівнює 108,2 млн. км, а від Землі — близько 41 тис. км. У зодіакальній астрології Венера характеризує чутливий світ, але стійкіший, аніж емоційний світ Місяця. Астрологи вважають, що Венера — одне з найсильніших джерел натхнення. Вона вивільняє найкращі потенційні можливості людини і реалізовує їх на практиці. Традиційно Венера — найсприятливіша для людини планета. Як випливає з географічної зодіакальної астрології, Україні відповідає знак Тельця. В астрології Телець — знак творення та оволодіння земним, знак стабільності й розвитку, який завжди має під ногами оброблений ѓрунт і твердо стоїть на ньому. Таким чином, основною метою життя Тельця є розбудова і захист, а рушійною силою діяльності Тельця — користь і доцільність. Особливо це стосується активної суспільної діяльності.
З огляду на те, що періодичність зодіакальних знаків року, що перебувають під впливом тієї чи іншої планети, дорівнює семи рокам, отже, роки Венери приходитимуть кожні сім років, і в ХХ столітті вони повторювалися в такій послідовності: 1906, 1913, 1920, 1927, 1934, 1948, 1955, 1962, 1969, 1976, 1983, 1990 і 1997. Коротко проілюструємо вищезгадані та інші особливості років Венери на прикладах з історії України (Тільця).
1906 рік
У Києві 1 січня 1906 року вийшло перше число щоденної газети українською мовою — «Громадська думка» на кошти Є. Чикаленка, а 6 січня в Києві започатковано видання тижневика «Шершень» — першого в історії української журналістики сатиричного журналу революційного напряму. 9 січня 1906 року в Києві, Керчі, Полтаві, Харкові й інших містах України пройшли політичні демонстрації, присвячені пам’яті жертв «Кривавої неділі». У Петербурзі 4 березня 1906 р. царський уряд видав тимчасові правила про професійні товариства, які формально дали робітникам право на легалізацію профспілок. Із 27 квітня до 4 липня 1906 р. у Петербурзі діяла I Держдума Росії, в якій активно працювали і члени української парламентської фракції. 9 листопада 1906 р. було опубліковано указ уряду Російської імперії про вільний вихід селян із громад — почалася Столипінська аграрна реформа. У Східній Галичині 1906 р. активізувався страйковий рух сільськогосподарських робітників. Того ж року в Україні різко активізувала свою діяльність «Просвіта» — культурно-просвітницьке товариство.
1913 рік
На початку 1913 р. було створено синдикат із продажу сільськогосподарських машин «Урожай». 9 січня 1913 року в Миколаєві, Харкові та Херсоні пройшли масові демонстрації, присвячені пам’яті жертв «Кривавої неділі». 23 лютого 1913 р. в Україні вперше було проведено святкування Міжнародного жіночого дня. У Києві 4 квітня 1913 р. відбувся страйк робітників 19 підприємств у зв’язку з річницею Ленського розстрілу. Із 20 до 25 серпня 1913 р. у Києві відбулася I Всеросійська спортивна олімпіада. Влітку 1913 р. у Петербурзі проходили дебати в Державній думі з проблеми утисків української мови. У Полтаві 14 вересня 1913 р. було широко відзначено першу річницю смерті великого українського композитора, культурного і громадського діяча — Миколи Віталійовича Лисенка. 25—30 вересня 1913 р. в Одесі й Харкові пройшли страйки протесту проти провокаційної «справи Бейліса», а в Києві у вересні-жовтні 1913 р. було проведено судовий процес над М. Бейлісом. 12 жовтня 1913 р. до Києва приїхав В. Короленко для участі в судовому процесі у справі Бейліса. У Львові 1913 р. відбувся Всеукраїнський з’їзд студентів, а в Києві того ж року було створено багатомоторні літаки-гіганти: «Русский витязь» та «Илья Муромец». 1913 р. у Києві та Одесі засновано консерваторії.
1920 рік
11 січня 1920 р. у Харкові пройшов перший комуністичний суботник. У Москві 21 січня 1920 р. РНК РРФСР і Всеукрревком затвердили постанову про створення Української радянської трудової армії. У Харкові 22 січня 1920 р. Всеукрревком затвердив декларацію про військову політику радянської влади в Україні. У Харкові 28 січня 1920 р. Всеукрревком затвердив постанову про створення Всеукраїнської комісії охорони здоров’я. 5 лютого 1920 р. у Харкові Всеукрревком затвердив новий закон про землю, а 26 лютого РНК УРСР затвердила закон про хлібну розверстку. У Харкові 3 квітня 1920 р. РНК УРСР затвердила декрет про націоналізацію всіх колишніх казенних, монастирських, удільних, міських та поміщицьких лісів. У травні 1920 р. у Харкові ВУЦВК і РНК УССР затвердили закон про комітет незаможних селян (комнезам). 7 червня 1920 р. відбувся переїзд уряду УНР із Вінниці до Жмеринки, а потім у Проскурів. 18 липня 1920 р. у Харкові РНК УРСР затвердила постанову про український Червоний Хрест, а 20 липня — про створення першого науково-дослідного медичного інституту. У Ризі 17 жовтня 1920 р. було підписано договір про перемир’я між РРФСР та УРСР з одного боку і Польщею — з другого.
1927 рік
На початку 1927 р. у Харкові було проведено I Всеукраїнський з’їзд пролетарських письменників, а з 3-го до 8 січня відбувся V Всеукраїнський з’їзд комнезамів. РНК УРСР 23 лютого 1927 р. у Харкові затвердив постанову про допомогу кочовим народам під час переходу до трудового осілого способу життя. 19 квітня 1927 р. вийшла постанова ЦК КП(б)У, що виявилася початком поступового курсу на відмову від реальної українізації. 21 березня 1927 р. почала видаватися «Літературна газета». Наркомат освіти УРСР 25 березня 1927 р. ухвалив рішення про надання матеріальної допомоги видатному українському письменникові Василеві Стефанику. 7 травня 1927 р. Пленум ЦК КП(б)У засудив КПЗУ за націоналістичний ухил, що виявився в підтримці позицій Олександра Шумського («шумськізм»). У Харкові в червні-липні 1927 р. ВУЦВК затвердив нові Кримінальний і Карно-процесуальний кодекси УРСР, а 6 липня — постанову про забезпечення рівноправ’я мов і про сприяння розвитку української літератури. 20-29 листопада 1927 р. відбувся Х з’їзд КП(б)У, на якому було засуджено троцькізм і націоналістичний ухил («шумськізм»). У Запоріжжі в листопаді почалося будівництво Дніпровської ГЕС (Дніпрогес).
1934 рік
13 січня 1934 р. у Москві РНК СРСР затвердила постанову про вчені ступені та звання. У Харкові 18—23 січня 1934 р. відбувся ХII з’їзд КП(б)У, що розглянув питання про колгоспне і радгоспне будівництво і прийняв рішення перевести столицю УРСР із Харкова до Києва. 24 березня 1934 р. у Києві Політбюро ЦК КП(б)У прийняло рішення про вилучення праць М. Скрипника з масових бібліотек і продажу. У Харкові 19 травня 1934 р. було відкрито Міжнародну конференцію з питань теоретичної фізики. У Києві 20 травня 1934 р. пройшов Міжнародний конгрес учителів. Із 16 червня до 12 серпня 1934 р. у Харкові, а згодом у Києві відбувся I з’їзд письменників республіки і було створено Спілку письменників України. 18 червня 1934 р. польський уряд створив концентраційний табір у Березі Картузькій, де перебували тисячі українських політв’язнів. 24 листопада 1934 р. у Кисловодську помер видатний український історик і громадський діяч Михайло Грушевський. 7 грудня 1934 р. в СРСР було ліквідовано карткову систему на хліб, борошно й крупу.
1941 рік
У січні 1941 р. у Києві було створено кіностудію науково-популярних фільмів, а у Львові проведено «Процес 59» проти західноукраїнської інтелігенції. У Києві 12 лютого 1941 р. створено філію Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна. У лютому 1941 р. спостерігалася концентрація головних сил німецького вермахту на західному кордоні СРСР. У Києві 29 березня РНК УРСР і ЦК КП(б)У затвердили постанову про поліпшення благоустрою міст, робітничих селищ і побутового обслуговування міського населення. 13 квітня 1941 р. було підписано Договір про нейтралітет між СРСР та Японією. 22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз — початок Великої Вітчизняної війни. 23—29 червня 1941 р. сталася найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк — Броди — Рівне. У Львові 30 червня 1941 р. ОУН проголосила акт відновлення української державності та створила Українське державне управління. 5 липня 1941 р. ЦК КП(б)У ухвалив постанову про створення партизанських загонів. Із 5 серпня до 16 жовтня проходила оборона Одеси, а з 11 липня до 19 вересня — оборона Києва. Починаючи з 3 жовтня 1941 р. до 3 червня 1943 р. — відбувалася героїчна оборона Севастополя, що тривала 250 днів і ночей. 25 листопада 1941 р. гітлерівське командування видало наказ про арешт і страту членів ОУНівського підпілля.
1948 рік
У Києві 24 січня 1948 р. відбулася ювілейна сесія Верховної Ради УРСР, присвячена 30-річчю утворення УРСР. 12 лютого 1948 р. у Києві відкрилася республіканська педагогічна виставка. 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві та ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя». Ініціатором указу був М.С. Хрущов — перший секретар ЦК КП(б)У. 10 квітня 1948 р. «Правда» опублікувала постанову Ради Міністрів СРСР про нове зниження з 10 квітня єдиних державних роздрібних цін на деякі товари. У Києві пленум ЦК КП(б)У провів нараду з письменниками, художниками, композиторами, працівниками мистецтва, радіо, редакторами газет і журналів. 18 серпня 1948 р. у Белграді Українська РСР підписала конвенцію про режим судноплавства по Дунаю. 29 вересня 1948 р. у Києві Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про поліпшення підготовки музичних і вокальних кадрів в Україні. 13 жовтня «Правда» повідомила про завершення будівництва газопроводу Дашава — Київ. Того ж року УРСР стала постійним членом Міжнародного союзу електрозв’язку.
1955 рік
25 січня 1955 р. у Москві вийшов указ Президії Верховної Ради СРСР про припинення стану війни між СРСР та Німеччиною. У Москві 25—31 січня 1955 р. відбувся пленум ЦК КПРС, який затвердив постанову про збільшення виробництва продукції тваринництва. Вперше головна роль відводилася розширенню площ під посіви кукурудзи. 17 лютого 1955 р. «Правда України» опублікувала повідомлення про організацію Одеської кіностудії художніх фільмів. У Москві 18 березня 1955 р. вийшов указ Президії Верховної Ради СРСР про заміну призову (мобілізації) молоді в ремісничі та залізничні училища. У квітні 1955 р. у Харкові завод «Електротяжмаш» випустив турбогенератор «ТТВ-25» потужністю 25 тис. кВт. У травні 1955 р. у Макіївці запрацювала вугільна шахта «Пролетарська — Глибока». У Львові в липні 1955 р. відбулася конференція художників західних областей України. 8 серпня 1955 р. Рада Міністрів СРСР затвердила постанову про відпустки та умови роботи підлітків. У Дніпропетровську 10 серпня 1955 р. було запущено в експлуатацію новий міст через Дніпро. 18 листопада 1955 р. здійснено запуск Каховської електростанції на Дніпрі. Того ж року в СРСР оголошено амністію громадянам, які співпрацювали в роки війни з німецькими агресорами. ЦК КПРС і РМ СРСР прийняли постанову про усунення надмірностей у будівництві.
1962 рік
У Києві 10-11 січня 1962 р. відбувся ІІІ пленум правління Спілки письменників України, на якому розглядалося питання про серйозні порушення у сфері мовної політики. Із 23 лютого до 2 березня 1962 р. у Києві проходив ХІІІ з’їзд профспілок УРСР, а з 22-го до 24 березня — ХІХ з’їзд ВЛКСМ України. 9 травня 1962 р. запущено на повну потужність канал Сіверський Донець — Донбас. У Києві 1 червня 1962 р. з’явилися листівки з протестом проти постанови про підвищення цін. 20 липня 1962 р. почала давати продукцію перша черга найбільшого в Європі Чернігівського заводу синтетичного волокна. У Жданові 30 вересня 1962 р. видала першу плавку найбільша в Європі мартенівська піч металургійного заводу ім. Ілліча. Восени 1962 р. у Львові відбувся судовий процес над учасниками Українського національного комітету. 26 грудня 1962 р. у Києві Указом Президії ВР УРСР в Україні було створено сім економічних районів замість 14 раніше існуючих. Того ж року відбулися політичні процеси над інакодумцями в Запоріжжі, Рівному, Тернополі, Чернівцях, Луганську та Києві, тоді як УРСР стала постійним членом Постійної палати Третейського суду.
1969 рік
11 січня 1969 р. у Хмельницькому відкрився Республіканський фестиваль народного мистецтва, присвячений 50-річчю встановлення в республіці радянської влади. 27 січня 1969 р. «Правда» опублікувала постанову Ради Міністрів СРСР про невідкладні заходи із захисту берега Чорного моря від руйнування і раціонального використання території курортів Чорноморського узбережжя. У Києві 11 лютого 1969 р. перший секретар ЦК компартії України П.Ю. Шелест звернувся з листом до ЦК КПРС, в якому інформував про наявність в Україні негативних настроїв, пов’язаних із введенням радянських військ у Чехословаччину. Із 27 травня до 6 червня в РРФСР відбулася Декада літератури і мистецтва України. У Києві 12 червня 1969 р. прийнято постанову Ради Міністрів УРСР про створення Інституту держави і права Академії наук УРСР, а 21 червня 1969 р. — про організацію Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської мікробіології. 28 жовтня 1969 р. у Києві відбувся пленум ЦК Компартії України, який затвердив постанову про поліпшення керівництва профспілками. Того ж року Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації расової дискримінації.
1976 рік
У Запоріжжі 9 січня 1976 р. на автомобільному заводі «Комунар» було випущено мільйонний автомобіль «Запорожець». У січні 1976 р. в Києві у видавництві «Наукова думка» вийшов перший том 50-томного зібрання творів І. Франка. 2 лютого 1976 р. в Івано-Франківську відкрилася найбільша в Україні птахофабрика — «Городенківська». У Києві 22 березня 1976 р. в Інституті ядерних досліджень АН УРСР почав працювати найбільший в Європі ізохронний циклотрон У-240. 9 листопада 1976 р. у Києві створена українська група сприяння виконанню Гельсінських угод на чолі з М. Руденком і за участю генерала П. Григоренка. У листопаді 1976 р. зарубіжні правозахисники створили Вашингтонський комітет Гельсінських гарантій для України на чолі з Андрієм Зваричем.
1983 рік
У Києві 24 січня 1983 р. відбувся V з’їзд товариства ДТСААФ України. 28 травня 1983 р. у Києві було завершено будівництво трансконтинентального газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород завдовжки 4451 км. 28 липня 1983 р. у Москві вийшла постанова ЦК КПРС і РМ СРСР про посилення роботи зі зміцнення соціалістичної дисципліни праці . Із 7-го до 13 вересня 1983 р. у Києві пройшов ІХ Міжнародний з’їзд славістів на базі Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка та АН УРСР. 1983 р. УРСР стала членом Виконавчого комітету конвенції про трансграничне забруднення повітря на великій відстані. Того ж року УРСР обрано членом Комісії з прав людини.
1990 рік
У Києві 7 січня 1990 р. уперше після багаторічної перерви в республіці було офіційно відсвятковано Різдво Христове. 21 січня 1990 р. від Києва до Львова був створений живий людський ланцюг — «Українська хвиля» — з нагоди святкування Дня соборності України. У Києві 26—27 січня 1990 р. відбувся Установчий з’їзд Спілки народних майстрів України. 7 лютого 1990 р. «Радянська Україна» опублікувала виклад постанови ЦК Компартії України про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні й опублікувала пов’язані з ним документи. У Києві в лютому 1990 р. вийшло у світ перше число «Народної газети» — вісника Народного руху України за перебудову.
7 квітня 1990 р. президент СРСР М.С. Горбачов видав указ про допомогу дітям, які проживали на території, що постраждала від Чорнобильської катастрофи. 16 липня 1990 р. у Києві Верховна Рада УРСР затвердила Декларацію про державний суверенітет України. У Києві з 2 до 17 жовтня 1990 р. проходило голодування студентів, які вимагали корінних реформ у політичному та економічному житті України.
1997 рік
У січні 1997 р. було підписано спільну заяву Польщі та України «До взаєморозуміння і єднання». 28 травня 1997 р. було підписано Угоди між Україною і Російською Федерацією щодо Чорноморського флоту: перша угода — про статут і умови перебування флоту РФ в Україні; друга — про параметри поділу Чорноморського флоту і третя — про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту. 30—31 травня було підписано Договір про російсько-українську співпрацю. 9 липня 1997 р. підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО. Того ж року відбувся політ американського космічного корабля за участю першого космонавта незалежної України — Леоніда Каденюка.
