17 квітня в Чигирині відкрилася експозиція «Атрибути гетьманської влади та особисті речі Богдана Хмельницького». Завдяки старанням Фонду інтелектуальної співпраці (ФІС) «Україна — ХХI століття» до невеликого провінційного містечка на Черкащині (у минулому — знамениту гетьманську столицю) вдалося звезти унікальні експонати з музеїв Швеції, Польщі та Росії
Проект «Знати минуле заради майбутнього» ФІС започаткував минулої осені, коли Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин» було передано в дар десять офортів видатного українського художника Олександра Данченка на козацьку тематику. Тоді ж народний депутат України, голова ради Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — ХХI століття» Богдан Губський пообіцяв, що найближчим часом українські поціновувачі пам’яток історії та культури на власні очі побачать деякі речі Богдана Хмельницького — зокрема, прапор Гетьмана (збірня Військового музею Стокгольму, Швеція), булаву (Музей Війська Польського, Варшава, Польща), шаблю (Фундація князів Чарторийських, Краків, Польща), водоосвятну чашу (Державний історичний музей, Москва, Росія) та деякі інші.
— Чесно кажучи, я думав, що це передвиборчі прожекти, — сказав генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Василь Полтавець. — Адже багато хто обіцяв нам золоті гори, але слово його й досі там. А от обітниця Богдана Губського виявилася твердою.
— Вже на початку цього року до країн, які нас цікавили, відбули робочі групи науковців, — повідомив міністр культури України Юрій Богуцький. — Переговори пройшли в рекордно короткі строки. Проект мав підтримку на державному рівні й особисто — Президента України Леоніда Кучми. Фонд інтелектуальної співпраці взяв на себе більшість витрат, в тому числі, й по основній статті — забезпечення страхового фонду для коштовних речей.
— Номінальна вартість водоосвятної чаші Богдана Хмельницького — близько $180 тисяч, — повідомила для «Дня» співробітник Державного історичного музею Росії Тетяна Сизова. — Я доставила її в Україну літаком, в ручній поклажі. Дуже переживала, доки везла. Адже цінність цього експонату значно вища за вказану суму. Так у нашому музеї вона була включена до постійно діючої експозиції і виставлялася разом із іншими раритетами, такими як шабля князя Димитрія Пожарського та предметами лiтургiї, якi належали відомому російському громадському діячу, князю Василю Голіцину.
— Експонати, виставлені в Чигирині, мають не лише історико- культурну цінність, — сказав, виступаючи, Богдан Губський. — Вони мають цінність духовну, уособлюючи історичну пам’ять поколінь, без чого неможливе існування цивілізованої нації. Усе, що зробив Богдан Хмельницький як політик, дипломат, має неоціненне значення для вироблення й реалізації конкретних кроків у державотворенні в сучасних умовах. Його досвід належить підняти з глибин історії та озброїти ним сучасну політичну еліту України, громадськість, молодь.
Зарубіжні експонати будуть знаходитися в Україні півроку. Пiсля Чигирина їх буде виставлено, ймовірно, в музеях Канева та Львова. Опісля, за згодою сторін, вони будуть повернуті до Швеції, Польщі та Росії. Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», чи до руки йому гетьманська шабля, Богдан Губський відповів:
— Я не брав до рук цих безцінних речей принципово. Я навіть не потримав шаблю, хоча дуже хотілося. Гадаю, я зможу собі дозволити собі цю розкіш, коли названі раритети будуть повернуті в Україну назавжди.
— Є така надія?
— Як голова Фонду інтелектуальної співпраці і посланець Черкащини у Верховній Раді України запевняю вас: я й надалі робитиму все по відновленню історичної памяті про Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького, в тому числі і в царині повернення українських раритетів на історичну батьківщину.