Останніми днями тести ЗНО є топ-темою як для українських абітурієнтів, так і для представників освітнього сектору загалом. Доки перші записуються на ЗНО-2013 (реєстрація розпочалася 4 січня), другі активно обговорюють заяву віце-спікера Ігоря Калєтніка про необхідність ці тести відмінити. Так, комуніст Ігор Калєтнік заявив: щоб остаточно не втратити якість освіти, вишам потрібно повернутися до практики складання вступних іспитів. При цьому він оперував фактами про 80% невдоволених тестами абітурієнтів без джерела та будь-яких відомостей про те, звідки він узяв такі дані і хто проводив це дослідження.
Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна здивована даними, якими оперує Калєтнік. За словами фахівця, проведені її фондом опитування свідчать про стабільну підтримку населенням ЗНО, і цей показник зростає з кожним роком. Ірина Бекешкіна вважає, що необхідно закріпити ЗНО на законодавчому рівні, щоб поставити крапку у розмовах про його доцільність чи недоцільність. Вона висловила думку, що скасування ЗНО має на меті повернення до корупційних схем. Цієї ж думки притримується і голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич.
Загалом експерти та фахівці у сфері освіти наголошують: об’єктивних причин та підстав для відміни ЗНО та повернення до практики вступних іспитів наразі немає. Проте попереджають: так само не варто вважати ЗНО ідеальним та прогресивним — на сьогодні воно потребує вдосконалення та розвитку. На переконання директора Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти, в даному випадку взагалі немає причин обговорювати такі заяви. «Ми маємо думку одного народного депутата, який займає виборчу посаду у Верховній Раді і просто висловлює свою точку зору, — сказав він у коментарі «Дню». — Я не можу робити прогнозів, відмінять ЗНО чи ні, я можу сказати лише одне. Якщо це раптом відбудеться, то ми у розвитку української освіти (а ми й так не маємо значного прогресу) будемо відкинуті на років десять назад. Тому що іншої реформи за останні 20 років у системі освіти України, яка була б рівноцінною запровадженню ЗНО, немає. І тому потрібно не відміняти ЗНО, а думати, як його розвивати. Щоб ті негативні тенденції, які у ньому з’явилися, не створили об’єктивної ситуації, коли його потрібно буде відміняти».
Утім, підкреслює пан Лікарчук, такі розмови є знаком, що система потребує розвитку і вдосконалення. Він нагадав: згідно з опитуванням Фонду «Демократичних ініціатив» щодо ЗНО, 44,8% респондентів сказали, що основним недоліком є недосконалість тестів, хоча минулого року цей показник був 31,3%. Також майже половину респондентів турбує, що немає жодних гарантій, що тестування відбувається чесно і з дотриманням усіх процедур. Тому, зауважує Ігор Лікарчук, потрібно розвивати систему ЗНО принаймні у двох напрямках: щодо змісту і технологій проведення. «Сьогодні ми використовуємо однакові для всіх тести. Тобто абітурієнт, який поступає на факультет англійської філології, складає такий самий тест, як і абітурієнт, що вступає на юридичний факультет. Це не є правильним. Те ж саме щодо тесту з математики. Сьогодні він однаковий і для випускників фізико-математичних шкіл, які вивчали математику за значно глибшою програмою, і для тих, для кого математика у майбутньому не є профільним предметом для вивчення в університеті. Тобто йдеться про різнорівневі тести», — пояснює Ігор Лікарчук. Також, наголошує фахівець, потрібно запровадити тест загальної навчальної компетенції. «Цей тест давно апробовано, але його чомусь не вводять», — говорить він. Це щодо змісту. А ще ж є низка недоліків щодо технологій проведення.
«Ту технологію, за якою проводять ЗНО сьогодні, було запроваджено 2006—2007 рр. З того часу багато що змінилося. Зокрема, з’явилися дуже сучасні електронні засоби отримання інформації, які використовують наші абітурієнти. Тому потрібно вносити зміни, змінювати процедуру проведення ЗНО. Це також є реальною загрозою в тому контексті, що, якщо нічого не робити, виникне об’єктивна ситуація, коли ЗНО доведеться відмінити», — підсумував у розмові з «Днем» Ігор Лікарчук.
ДО РЕЧІ
Табачник таки проведе в Україні конкурс російської мови «Лукомор’я»
Згідно із наказом міністра освіти й науки, молоді та спорту України Дмитра Табачника, в Україні відбудеться Всеукраїнський учнівський конкурс із російської мови «Лукомор’я» для учнів 2-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, повідомляє unian.ua. Згідно з документом та правилами проведення конкурсу, розміщених на сайті Верховної Ради, «Лукомор’я» відбувається з метою популяризації серед учнівської молоді знання мов, активізації та актуалізації вивчення російської в навчальних закладах; підвищення рівня знань з російської мови, а також розвитку дослідницьких здібностей учнів, підтримки та підвищення ефективності роботи вчителів російської мови. Конкурс проводитиме Донбаський державний педагогічний університет спільно з базовою організацією, яку визначає Міністерство освіти й науки, молоді та спорту України. Власне, організація та проведення конкурсу відбувається за рахунок коштів, не заборонених законодавством. Наголошено, що «Лукомор’я» мають намір проводити щороку до 1 березня, в один день в усіх регіонах України за єдиними завданнями для кожної вікової категорії. Наказ про проведення конкурсу набере чинності із дня його офіційного опублікування.
