Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Учителям-новаторам, що не бояться йти проти системи

КОРОНА «Дня»
24 грудня, 2021 - 14:35
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Цього року історія спілкування з учителями була дещо особливою. Якщо рік 2020-й був присвячений викликам дистанційної освіти, то рік минулий запам’ятався історіями про те, як вчителі намагаються змінити зашкарублу систему освіти, не звертаючи уваги на онлайн чи офлайн-навчання, а справді ставлячи на перше місце інтереси учнів. Звісно, зараз знайдеться багато критиків, котрі попросять показати хоча б одного такого вчителя, що сміливо йде вперед, попри низьку зарплату, непрестижність професії, забюрократизованість роботи, занадто вибагливих та інформаційно підкованих учнів…

Та будь ласка! Учитель з Волині Андрій Мельник записує уроки історії у мережі TikTok. Робить короткі відеоролики про пам’ятки історії та мистецтва, у яких цього року якраз заплуталося чимало випускників, складаючи ЗНО. Його колега – учителька біології з Харківщини Ольга Халепа – пише пісні у стилі реп про все, що стосується її предмету. Оскільки нинішні діти більше сприймають інформацію візуально, ніж книжка напише, та ще й бажано у короткий проміжок часу, то такий підхід педагогів знаходить своїх прихильників.

Є й такі, хто кинув бізнес та пішов на роботу у школу і ділиться зі школярами знаннями з попереднього досвіду працевлаштування. Це, приміром, учителька української мови та літератури і зарубіжної літератури Лідія Насонова. Діти слухають на її уроках промови Стіва Джобса, при цьому тема цих уроків — не створення компанії Apple, а відокремлені члени речення.

Український письменник, перекладач та ютубер Остап Українець – за фахом не педагог, але це не заважає йому викладати у приватній школі уроки літератури. Він уміє зацікавити дітей і «Робінзоном Крузо», і «Володарем мух». «Я не знаю, чи взагалі доцільно говорити про якісь рецепти викладання. Я просто дивлюсь, що діти можуть сприйняти, для цього в мене є певний культурний багаж прочитаних текстів, переглянутих фільмів та ознайомлення з іншими творами мистецтва», - ділився він своїм рецептом із «Днем».

Цього року ми не лише розшукували вчителів, які стають двигунами змін на місцях, але й педагоги зверталися до редакції із темами для обговорення. Учитель фізики та математики Юрій Токар написав нам листа, у якому розповів про своє нинішнє вчителювання у Гостомельському ліцеї №2, описав стосунки з учнями та батьками, адміністрацією школи. На основі всіх цих деталей вибудовується загальна картина про стан справ в освітній системі.

До речі, про проблеми із викладанням фізики у школі «День» готував окремий матеріал. У коментарі для редакції учитель з Волині Віктор Никитюк згадав колег з інших регіонів, котрі так само, як і він, намагаються пояснити дітям, що фізика – це легко, цікаво та потрібно у житті. «Сучасними флагманами шкільної фізики, на мою думку, є відомі вчителі: Павло Віктор (м.Одеса), переможець всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2009», автор популярного YouTube каналу; Ілля Гельфгат (м.Харків), автор чудових збірників задач, Олег Орлянський (м.Дніпро), Пауль Пшенічка (м.Чернівці), переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine (2017), які підготували багатьох переможців різного рівня інтелектуальних змагань. І це лише ті, на кого підписаний у соціальних мережах і стежу за публічною діяльністю», - коментував «Дню» Віктор Никитюк.

Радо ділилися своїми поглядами на освіту і директори шкіл. Таких небагато, бо не всі готові до комунікації не лише з журналістами, а й з батьками як учасниками освітнього процесу. Якраз усе з точністю до навпаки можна сказати про Сергія Запісова, директора Стрийської школи №11. Усі важливі рішення для школи приймаються лише з урахуванням думки батьків та учителів. Про будь-які зміни в роботі закладу чи обновки директор звітує на своїй сторінці у Facebook, і не боїться вголос озвучити проблему із фінансуванням, коли через незрозумілі дії чиновників з МОН затримується поставка якогось обладнання.

А якби у Міносвіти взяли до уваги поради Василя Дяківа, як раз і назавжди завершити освітню реформу, то зараз би не виникало сумнівів, чи планує поширювати Нову українську школу міністерство і на середню та старшу ланки. Учитель історії та громадянського суспільства із містечка Заліщики, переможець Global Teacher Prize Ukraine-2020 розповідав «Дню», що у старшій школі із 20 предметів має оцінюватися 8, все решта вивчається за вибором чи як варіативна частина. «Дитина має вийти зі школи з набором певних алгоритмів, компетентностей, щоб у житті могла реагувати на виклики та їх вирішувати», - розповідав педагог.

Тому заслужено кожен із цих учителів (і не лише цих, бо згадати та знати абсолютно всіх педагогів-новаторів ми не можемо) отримує нашу символічну «Корону «Дня». Погодьтеся, вчити дітей – справа не легка, а в умовах постійних змін та нових викликів це завдання ще більше ускладнюється. Тому – бажаємо сили та витримки рухатися тільки вперед, бо від ентузіазму таких педагогів залежить і те, якої якості молоде покоління отримає держава через кілька років.

Інна ЛИХОВИД, «День»