ФІЗИКА БУЛА ЗАВЖДИ НА ВИСОТІ...
Мабуть, серед усіх навчальних дисциплін лише фізика має здатність тримати марку всіх «най-»: (об’єднувати в собі всі прикметники з найвищим ступенем порівняння): найцікавіша, найкорисніша, найпрактичніша, найважча... Будь-яка діяльність людини не обходиться без елементарних знань із фізики: вибір кута кидання м’яча для забезпечення максимальної дальності польоту, вибір оптимальної техніки бігу (стрибка) залежно від біомеханічних показників спортсмена, дотримання передумов реалізації техніки удару «крученого» м’яча, врахування шкідливих та корисних проявів тертя, використання фізичних закономірностей у молекулярній кухні, їзда на велосипеді, безпека на дорозі, пояснення оптичних явищ та фізики зору тощо. Розв’язання складних прикладних задач потребує ґрунтовних фізичних знань, володіння математичним апаратом та неабиякої наукової інтуїції. Донедавна бути класичним фізиком чи інженером з фізико-математичною освітою, яку давали технічні виші, було досить престижно і часто вирішальним у питанні працевлаштування. Знаю, був період, коли найкращих випускників технічних інститутів запрошували на роботу в Службу безпеки України.
ВТРАТА ПРІОРИТЕТІВ...
У час, коли робота педагога чи інженера є незатребуваною або ж затребуваною, але низькооплачуваною, втрачається й запит абітурієнтів на технічні спеціальності та професію вчителя. Особливо в останні роки в закладах освіти стала гостро відчуватися потреба в кваліфікованих фізиках, оскільки випускники вишів віддають перевагу піти у вільне плавання в приватному секторі ринку праці, аніж працювати за ті кошти, що пропонує держава молодому спеціалісту. Відсутність кадрового потенціалу, сучасного освітнього середовища (маю на увазі застаріла навчально-матеріальна база шкільних кабінетів фізики), що надто гостро спостерігається в сільській місцевості, низький відсоток медійного контенту наукового змісту, недостатня популяризація інтелектуальних заходів у ЗМІ, низька активність з боку суспільства до таких заходів (про які йдеться в листі В.М.ЛОКТЄВА), на мою думку, є вирішальними чинниками, що суттєво впливають на зниження рівня мотивації учнів до вивчення фізики, що призводить до низьких результатів ЗНО.
ЧИ ВСЕ ТАК ПОГАНО?
Безперечно, ні. Навіть попри низькі результати ЗНО, відсутність мотивації учнів до вивчення фізики, проблеми з набором на фізичні факультети вишів в царині фізичної освіти є ким пишатись і на кого рівнятись.
Сучасними флагманами шкільної фізики, на мою думку, є відомі вчителі: Павло Віктор (м.Одеса), переможець всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2009», автор популярного YouTube каналу; Ілля Гельфгат (м.Харків), автор чудових збірників задач, Олег Орлянський (м.Дніпро), Пауль Пшенічка (м.Чернівці), переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine (2017), які підготували багатьох переможців різного рівня інтелектуальних змагань. І це лише ті, на кого підписаний у соціальних мережах і стежу за публічною діяльністю.
Будучи учасником всеукраїнського конкурсу «Вчитель року — 2018» у номінації «фізика», мав змогу познайомитись і обмінятися досвідом із педагогами-новаторами з усієї України, які є носіями інноваційних ідей у освітньому просторі, і переконаний, що лишаються одними з найкращих у своїй області.
Надзвичайно потужним освітнім майданчиком для всебічного розвитку учня і вчителя є Національний центр «Мала академія наук України», яка організовує, крім традиційного всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, підвищення кваліфікації педагогів з питань STEM-освіти, діяльність відомої на всю Україну лабораторію МАНЛАБ, нещодавно відкритого Музею науки, профільні школи, наукові експедиції, міжнародні стажування та наукові школи для учнів та вчителів (2019 року мав нагоду стати учасником Міжнародної наукової школи Ukrainian Teachers Programme 2019 і побувати в CERN (Європейська організація ядерних досліджень, Швейцарія — Франція), і низка інших не менш вагомих інтелектуальних заходів для молоді та педагогів України.
Принагідно хотів би акцентувати увагу освітян на діяльності всеукраїнської громадської організації «Асоціація вчителів фізики «Шлях освіти — XXI», координатором якої є Ігор Чернецький, завідувач відділу створення навчально-тематичних систем знань НЦ «МАН України».
ТВОРЧИЙ УЧИТЕЛЬ, ВМОТИВОВАНИЙ УЧЕНЬ, СУЧАСНЕ ІНТЕРАКТИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ — НЕОБХІДНА І ДОСТАТНЯ УМОВА УСПІХУ
Ні для кого не секрет, що між спеціалізованими ліцеями, освітніми закладами обласного підпорядкування, учні яких, як правило, представляють Україну на міжнародних інтелектуальних змаганнях, і звичайними школами — глибокий технологічний і кадровий бар’єр: більшість спеціалізованих ліцеїв мають значно краще оснащення кабінетів фізики, освітній процес забезпечують вчителі-методисти, кандидати наук, працівники вишів (не впевнений, чи можна ставити ці категорії працівників у один ряд), та й рівень знань учнів, які вивчають фізику поглиблено, на кілька порядків вищий від рівня середньостатистичного учня по країні.
Дещо краща ситуація з навчальним обладнанням спостерігається впродовж останніх кількох років у опорних закладах освіти (порівняно зі звичайними школами), на які виділяються державою кошти на придбання сучасного інтерактивного обладнання предметних кабінетів. Також у межах Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) (розпорядження КМУ від 5.08.2020 № 960-р) та Плану заходів щодо її реалізації (розпорядження КМУ від 13.01.2021 № 131-р) передбачено встановлення в закладах освіти STEM-лабораторій, організацію STEM-центрів, оснащення обладнанням природничо-математичних кабінетів.
ЛОКАЛЬНІ ФОРМУЛИ УСПІХУ
Чи варто проводити акції типу «Рік математики» чи «Рік фізики»? Безперечно, так. Насамперед це акцент на важливості окремих предметів у освітньому просторі, позиція держави щодо зацікавлення в якісній освіті, залучення інформаційного ресурсу для висвітлення подій, потужна підтримка з боку Міністерства освіти й науки України та підзвітних профільних установ. Однак переконаний, що учням потрібно організовувати акції «Кожен день — день фізики» або ж «Фізика — наука нашого життя», адже щоденно, навіть часто не задумуючись, кожен учасник освітнього процесу зустрічається з фізичними явищами та законами.
Потенціал педагогічного колективу в цілому досить важливий індикатор швидкого професійного росту молодого педагога (та й не тільки молодого). Особливого забарвлення це набуває в умовах реалізації освітньої діяльності в контексті STEM-освіти, що проявляється в т.ч. у співпраці вчителів природничих дисциплін, які колоритно підсилюються педагогами мистецького напряму, змінюючи контекст на STEAM-освіту.
Регіональний дух «олімпіадного руху» (маю на увазі інтелектуальні змагання — фізична олімпіада, турнір юних фізиків, інтерактивні конкурси, інтернет-турнір «Відкрита природнича демонстрація», конкурс-захист науково-дослідницьких робіт тощо) тримає в тонусі інтелектуальну еліту і неабияк гартує успішного конкурентно спроможного випускника. Тут варто відзначити наполегливість і послідовність організатора та голову журі (Валентин Савош та Григорій Кобель — Волинський ІППО) учнівської олімпіади з фізики, які зуміли не перервати і продовжити інтелектуальний фізичний марафон у 2020 році, започаткувавши Волинську інтернет-олімпіаду з фізики.
Підвищення кваліфікації педагогів, консультативна підтримка щодо оснащення робочого місця з питань робототехніки та впровадження STEM-освіти здійснюється впродовж багатьох років Олександром Мартинюком (Волинський національний університет ім. Лесі Українки).
І повертаючись до ЗНО... В 2013 році Дмитро Дриль, якого мав за честь навчати, здобув 200-бальний результат з фізики.
