Нагадаємо, 3 листопада 1913 року в Києві, на базі Музичного училища Імператорського Російського музичного товариства, було відкрито консерваторію (в ті часи п’ятий вищий музичний навчальний заклад Російської імперії). Багато подій та ініціатив передували ухваленню такого відповідального рішення. Передусім — високопрофесійна робота музичних навчальних і концертно-театральних закладів Києва: Музично-драматичної школи Миколи Віталійовича Лисенка, училища ІРМТ, Київського оперного товариства. Не можна не пригадати тих, хто ініціював і втілював таке сміливе починання. Це й Антон Рубінштейн, що заронив ідею під час одного зі своїх приїздів до Києва ще 1880 р., який висловлював думку про необхідність консерваторії, — «Російський південь, багатий на музичні здібності, давно потребує такої установи», — говорив Антон РУБІНШТЕЙН. Це і Петро Чайковський, який надзвичайно високо цінує рівень київської професури. Це й Олександр Глазунов, що підтримав пропозицію реорганізувати училище у вищий навчальний заклад. Це і Сергій Рахманінов, що давав високу оцінку якості організації навчального процесу в Києві. Нарешті, це директор Училища Володимир Пухальський, котрий подавав відповідні клопотання, Київська Міська Дума, що зі свого боку сприяла ініціативі. І, звичайно ж, київські меценати, серед яких Михайло Іванович Терещенко, що пожертвував на потреби новоутвореної консерваторії 50 000 рублів!
За минулі 100 років консерваторія (нині — Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського) стала одним із найавторитетніших музичних навчальних закладів світового рівня. Імена її випускників — піаністів В. Горовиця та Г. Нейгауза, співаків І. Козловського, Є. Мірошніченко, А. Солов’яненка, диригентів Н. Рахліна та С. Турчака, композиторів Л. Ревуцкого, Б. Лятошинського, В. Сильвестрова, Є. Станковича — золотими літерами вписані в історію музики. А скільки її випускників сьогодні грають в оркестрах і виступають на сценах України — а також Європи, США, Австралії, Китаю, Японії; скільки викладачів навчають музичним тонкощам молодих музикантів, — і кожен із вдячністю згадує свою аlma mater.
Сьогодні в НМАУ працює 9 Героїв України, 14 академіків і членів-кореспондентів Національної Академії мистецтв, 63 народних і 38 заслужених артистів, 35 докторів і 100 кандидатів наук! Дипломом НМАУ пишаються декілька тисяч іноземних громадян з усіх континентів.
Природно, що настільки славетний ювілей і відзначається особливим чином. «День» вже повідомляв, що з 20 вересня до 20 грудня в Києві проходить Міжнародний гранд-фестиваль «Vivat Academia!», що зібрав кращі музичні сили країни й видатних зарубіжних гостей. Щодня у Великому і Малому залах НМАУ проходять концерти-цикли: «Видатні особистості Академії», «Педагог та його учні», «Гість Академії», «Шедеври оперної класики», «Незабутні імена», «Нове покоління українських піаністів», «Майстер та його школа». До ювілею було видано книгу і знято фільм; Нацбанк випустив ювілейну монету, а «Укрпошта» — спеціальний конверт...
Кульмінацією ювілейних торжеств стали декілька знакових подій.
По-перше, це святковий передзвін у церквах всіх концесій, що відбувся в день 100-ліття, в неділю — 3 листопада.
По-друге, це Урочиста Літургія і Подячний молебень, які було проведено в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври за участю чотирьох професійних хорів, під орудою випускників і професорів Академії.
По-третє, це Перший благодійний Гала-вечір, організований «Фундацією спадщини Терещенків» (онук знаменитого мецената Мішель Терещенко, що проживає в Парижі, взяв активну участь у підготовці й проведенні ювілейного святкування; як продовження благодійної діяльності свого славетного пращура М. Терещенко заснував стипендію його пам’яті).
Нарешті, 5 листопада в Національній опері України відбудеться святковий вечір, в якому візьмуть участь кращі сили Академії, її знамениті вихованці й професори. Відкриється концерт урочистою композицією «Свято труб» Євгена Станковича, яку виконає Ансамбль трубачів Академії під орудою професора В. Посвалюка.
А далі на слухачів чекає справжній музичний бенкет: це і виступи всесвітньо відомих випускників-вокалістів НМАУ — народного артиста України, соліста Національної опери і Большого театру Тараса Штонди (каватина Алеко з однойменної опери С. Рахманінова), народної артистки України, соліста провідних оперних театрів Анжеліни Швачки (арія Еболі з опери Дж. Верді «Дон Карлос»), виступи скрипалів — заслуженої артистки України Богдани Півненко («Карпатська рапсодія» М. Скорика), лауреата Міжнародних конкурсів Дмитра Ткаченка («Інтродукція та рондо-капріччіозо» К. Сен-Санса) та піаністів — лауреата Міжнародних конкурсів, заслуженого артиста України Юрія Кота (Фінал Фантазії для фортепіано, хору і симфонічного оркестру Л. Бетховена). У програмі вечора прозвучить оркестрова («Вальс квітів» з балету Чайковського «Лускунчик») і вокально-симфонічна («TeDeum» А. Дворжака) музика у виконанні симфонічного оркестру Академії (диригент — заслужений діяч мистецтв України професор Ігор Палкін), капели «Думка» і хору консерваторії (художній керівник — народний артист України, професор Євген Савчук).
Закінчиться концерт Гімном Національної музичної академії України, створеним знаменитим композитором, професором НМАУ Євгеном Станковичем.
До речі, вечір у Національній опері — урочиста кульмінація, однак це не кінець ювілейного фестивалю. Попереду на меломанів чекає ще півтора місяці різноманітних концертів (у Великому і Малому залах НМАУ), вечори пам’яті легендарного диригента Стефана Турчака і знаменитої оперної співачки Євгенії Мірошніченко, конкурс-фестиваль молодих піаністів під егідою народного артиста Росії Дениса Мацуєва, а також «Грудневі вечори музики Сергія Рахманінова»...
