КОНЦЕРТ ТИЖНЯ
«Жива вода» від Христини Соловій — 25 лютого, клуб Sentrum (Київ)
Про цю лемківську красуню з магічним голосом заговорили після телешоу «Голос країни», і хоча Христина тоді не перемогла, але це творче змагання стало початком її нового шляху на сцені. Нині проста дівчина з Дрогобича Львівської області стала феноменом української естради: вперше за 10 років після успіху Руслани Лижичко з її закарпатським альбомом, Христина Соловій знову зробила українську народну пісню популярною. Дебютний альбом «Жива вода» — це український фольк у сучасних аранжуваннях, які є синтезом стилів на перехресті поп-року, блюзу та джазу. Христина виступає разом із гуртом, до якого увійшли чудові українські музиканти. До речі, продюсером альбому «Жива вода» Соловій став Святослав Вакарчук. Цей диск потрапив у ТOP кращих альбомів року. Наразі на Soundcloud платівку прослухали майже 2 млн разів. Завдяки успіху альбому Христина Соловій стала лауреатом премії «Золотий Аристократ 2015» Два її відеокліпи з альбому переглянули понад 8 млн разів в YouTube. А відео на пісню «Тримай» стало лауреатом національної премії Yuna-2016 у номаніції «Кліп року». Сольні концерти співачки з успіхом уже відбулися в Одесі, Дніпрі, Харкові та Львові.
КНИЖКА ТИЖНЯ
Про гендерну пам’ять
Книжку «ДНК» видало харківське видавництво «Клуб сімейного дозвілля». Її можна назвати творчим експериментом сімох українських письменників. Сергій Жадан, Юрій Винничук, Ірена Карпа, Олександр «Фоззі» Сидоренко, Макс Кідрук, Андрій Кокотюха та Володимир Рафєєнко реалізували спільний літературний проект, фантазуючи на тему генетичної пам’яті. Головний герой — український студент престижного китайського університету, який у не надто віддаленому майбутньому стає піддослідним у науковому експерименті: розшифровка генетичного коду дасть йому змогу особисто пережити найяскравіші моменти з життя предків. Це сім історій, сім спогадів, які дивним чином зберігалися десь у структурі ДНК нащадка протягом 150 років, до далекого 2057-го. Для читачів цей науково-фантастичний роман поступово перетворюється на правдиву розповідь про Батьківщину. А спогади складаються в жорстоку у своїй правдивості історію нашої країни: від народовців кінця ХІХ ст., французьких емігрантів, селян із ядерного полігону Харківщини, до переселенців з охопленого війною Донбасу...
ВИСТАВКА ТИЖНЯ
«Раймузей» — у ArtUkraine Gallery
Спільна виставка представляє мистецтво трьох знаних українських художників — Олега Тістола, Миколи Маценка та Романа Мініна. Як підкреслюють організатори вернісажу, «мистецтво минулого і сьогоднішнього дня, свідомо чи підсвідомо, обертається навколо раю. Чи то відчай неможливості його знаходження, чи то іронія — не має значення. Більшість художників з давніх часів займаються пошуками раю або створенням штучного раю, або розмовами про рай і пекло». На думку учасників проекту, специфіка локального раю на даний момент полягає в тому, що наша країна об’єднала абсолютно різних, самостійних і вільних людей: «Таких людей може об’єднати одна — єдина стратегія — це стратегія боротьби між добром і злом, яка передбачає вихід із пекла і перехід до раю». Другий аспект і варіант прочитання назви відсилає до адміністративно-територіальної одиниці, яка в даному випадку виступає як культурна одиниця. Художники вважають, що, як і багато трансформацій в нашій країні, котрі розпочиналися як громадські ініціативи, формування музею теж необхідно починати «знизу». Задля чого cтворити у кожному районі музей, де громадяни матимуть змогу самостійно трактувати категорії краси, раю чи естетики загалом. Автори пропонують власне бачення самого поняття «музей» як динамічної і відкритої громадської структури, простору для суспільного висловлювання і активного обговорення проблем культури, етики, естетики, локального та глобального.
Експозиція відкрита до 26 березня. Ілюстрацію надано ArtUkraine Gallery
