У Національній філармонії України пройшов концерт тріо музикантів під орудою піаністки Наталі Кравченко.
Камерний ансамбль «Равісан», про який пару років тому заговорили як про головне музичне відкриття року, ще раз підтвердив право на безперечне лідерство в своєму жанрі.
Як завжди, дуже вимогливі в доборі програми музиканти на цей раз обрали для виконання твори Ф. Шуберта, Ф. Мендельсона, К. Дебюссі, М. Равеля, продемонструвавши прекрасну техніку, а також своє індивідуальне прочитання та розуміння цієї музики. «Чудово!» — так одним ємнісним словом відгукувалися слухачі про концерт. До речі, небагато хто знає, що назва «Равісан» у перекладі з французької означає «чудовий».
— Наш колектив було створено 1999 року, — розповідає керівник камерного ансамблю Наталя Кравченко.— Коли я прийшла до Міністерства культури з ідеєю створити ансамбль, то з’ясувалося, що влучила в точку, бо серед безлічі колективів не було виконавців камерної музики.
— Погодьтеся, що назву своєму колективу ви відразу дали амбіційну.
— Ми поставили перед собою високу планку — грати світові шедеври камерної музики. Причому виконувати так, щоб відповідати назві «Равісан», тобто чудово!
— Не є таємницею, що творча кар’єра колективів часом буває менш успішною, ніж сольна кар’єра кожного окремого музиканта. Позначається те, що в одному колективі збираються особистості, і кожен намагається грати першу скрипку.
— Не обійшли ці проблеми й «Равісан». Тому склад ансамблю змінювався. Три роки тому до ансамблю прийшли молоді хлопці, випускники київської Національної музичної академії — Кирило Шарапов (скрипка), Олександр Госачинський (віолончель). У них чималий досвід участі та перемог у міжнародних музичних конкурсах. Лідери та солісти за вдачею, в ансамблі вони відчувають себе членами однієї команди. Працювати нам разом легко, адже наші музичні смаки та життєві принципи збігаються. А це буває, погодьтеся, не так уже й часто. За три роки ми підготували декілька нових програм, із якими виступали на сцені Будинку органної музики, колективом якого ми є. Ми виступали і в Андріївській церкві, щорічними стали наші концерти в Колонній залі ім. Лисенка. У нашому репертуарі — твори від бароко до імпресіонізму: Ж. П. Рамо, Ф. Куперен, Й. Гайдн, Й. Брамс, В.А. Моцарт, Л. Бетховен, Ф. Шуберт, Д. Шостакович, М. Скорик, А. Штогаренко та інші.
— Пару років тому музична громадськість широко обговорювала цикл ваших концертів за назвою «Російський музичний салон». Що це була за акція?
— Програму було приурочено до «Року Росії в Україні». В Андріївській церкві ми дали 14 концертів, на яких виконали всі тріо, написані російськими композиторами XIX—XX сторіч — Глінки, Аляб’єва, Чайковського, Рахманінова та інших.
— Мабуть, потім ви з цією програмою об’їздили половину Росії?
— Нехай це здасться вам дивним, але ніякої комерційної вигоди ми з цих концертів не одержали. І не те щоб на гастролі до Росії не поїхали, але навіть у Російському посольстві в Києві не виступили. Наші концерти було продиктовано нашою любов’ю до музики. Звичайно, творчість не виключає й комерційної вигоди, але продюсувати наш колектив, на жаль, нікому. Тут чи репетирувати і грати, чи займатися пошуком вигідних контрактів. Я встигаю робити лише перше. Зараз мене привабила ідея провести «Різдвяні вечори» в Національній філармонії. Згоду на участь у них вже дали відомі українські виконавці.
