Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Андріївські зустрічі

28 лютого, 2007 - 00:00

Вже шостий сезон імпровізований зал церкви представляє київській публіці молодих і самобутніх українських музикантів.

Меломанам запам’ятався концерт «Перлини української вокальної лірики» у виконанні лауреатів міжнародних конкурсів Оксани Казанцевої-Кабки (сопрано), Геннадія Кабки (тенор), Людмили Циган (меццо- сопрано) та Ігоря Савчука (фортепіано), який став гідним початком «Андріївських зустрічей — 2007».

Програму відкрив тенор Геннадій Кабка — учень прославленого співака й педагога Костянтина Огнєвого. Ліризм, душевність, експресія, багатолика палітра фарб, багатство тембру дозволяє співаку втілювати різні, часом діаметрально протилежні емоційні стани: від експресивних, як, наприклад, в aрії Андрія з опери «Катерина» М. Аркаса до тонких почуттєвих ледве вловимих образних граней камерно- вокальної лірики М. Лисенка й Ф. Надененка.

Володарка неповторного, рідкісного за красою тембру, соковитого сопрано Оксана Казанцева-Кабка (вихованка двох найвідоміших примадонн — Євдокії Колесник та Євгенії Мірошниченко) завжди вдало потрапляє в різнолику образність: наповнена теплотою й м’якістю Мілана в арії з однойменної опери Г. Майбороди, задумлива й схвильована, горда й сувора Панночка з опери М. Вериківського «Вій».

Слухачі відмітили виступ Людмили Циган (учениці знаменитої в минулому співачки Галини Туфтіной), яка проникливо виконала арію Матері з опери «Арсенал» і найвідоміший романс М. Лисенка «Ой одна я, одна».

Особливе місце програми концерту зайняла камерно- вокальна лірика. Глибокі в образному значенні, ніжно й тривожно прозвучали експресіоністичні замальовки Федора Надененка, незаслужено забутого українського композитора — майстра вокальної лірики. Геннадій Кабка виконав романс на слова І. Франка «Чого з’являєшся мені у сні». «Прощання» на вірші Пушкіна прозвучав у виконанні Оксани Казанцевої-Кабки.

Хочеться відмітити інструментальний супровід — партія фортепіано у виконанні молодого талановитого піаніста Ігоря Савчука, відтіняла й гармонійно доповнювала бархатисте звучання вокалістів. Відчувалася глибина прочитання, творче натхнення музиканта та його яскраво виражений романтичний виконавський стиль.

Тепло сприйняли слухачі популярні народні пісні «Стоїть гора високая», «Діброво зелена», «На що мені чорні брови», а в фіналі прозвучав романс «Місяць на небі», що викликав овації публіки.

Вікторія ХОМЕНКО
Газета: 
Рубрика: