2 жовтня 1902 року відбулася прем'єра вистави "Саломея" Оскара Вайльда в постановці видатного німецького режисера Макса Рейнхардта. Заголовну роль зіграла Гертруда Ейзольд, відкривши для сцени нове амплуа - інженю-вамп, що поєднувало в собі слабкість і незахищеність дівчини-підлітка з еротичною силою навіженої.
2 жовтня 1869 року народився Махатма Ганді, духовний і політичний лідер Індії. Ганді сповідував доктирну ненасильства й доводив, що зміни в суспільстві починаються з етичного вдосконалення кожної особистості.
2 жовтня 1950 року помер англійський письменник Джордж Бернард Шоу. Свою літературну кар'єру він починав як театральний критик, але швидко дійшов висновку, що доброї драматургії в сучасній йому Англії не існує. Тож вирішив сам писати п'єси й здобув на цьому терені справді всесвітню славу. Великий дотепник, він досить серйозно ставився до власної творчості, зокрема, категорично забороняючи режисерам скорочувати свої п'єси. Коли якось до нього з такою вимогою звернувся один директор театру, скаржачись, що через надто довгу тривалість вистави глядачі не встигають на останню електричку, Шоу відповів йому телеграмою: "Скорочувати забороняю. Змінюйте залізничний розклад".
4 жовтня 1934 року в Києві померла видатна українська артистка Марія Заньковецька. За декілька років до смерті в часописі "Нове мистецтво" вона опублікувала лист, звернений до тогочасних невігласів-культурекстремістів, які причепили їй ярлик "малоросійської халтурниці". "Даруйте мені, старій, коли зроблю вам прикрість своїм написанням, - взяла оце в руки перо, а як до вас звернутись, не приберу розуму. За моєї молодості старші нас завжди дітками звали, а тепер, де вже мені, сидячи під Ніжином, знати про нові звичаї. Замолоду ж таки на щось годилась. Суворін, он на що вже не любив усього українського, а переманював на руську сцену (я, дорогі мої, артисткою українською свій вік звікувала). Одмовились ми тоді від суворінської ласки, воліли перелоги орати, свій український театр творити, в злиднях живучи, ніж слави заживати. Та ви, мабуть, не чули про це. Де вам за вашими ділами знати, що з якоюсь артисткою на віку бувало. Тому власно, я й листа цього взялася писати. Думаю, книжок людям читати ніколи, то напишу їм кілька слів про себе, може ж таки прочитають. Зробіть це, дорогі мої, для старої. Ваша М.Заньковецька".
5 жовтня 1762 року відбулася прем'єра опери "Орфей" К.Глюка. Першими виконавцями заголовних партій в ній були співаки-кастрати, мода на яких поширилася ще в XVII столітті.
5 жовтня 1816 року Йоган Гете здійснив вчинок, про який, мабуть, волів би наприкінці життя забути. Герцог Веймарський спровокував його на подання службової записки, де Гете пропонував за надмірну "незалежність" заборонити часопис "Ізіда". Розглянувши пропозицію свого державного міністра, герцог вирішив часопис не закривати, аби не зруйнувати легенду про власне вільнодумство. Втім, він попередив видавців часопису, щоб вони надалі були обачнішими.
6 жовтня 1889 року в паризькому кабаре "Мулен Руж" ("Червоний млин") вперше виконано канкан. Протягом останніх тридцяти років усі назви вистав "Мулен-Ружу" починаються з літери "F" - "Фру-фру", "Фантастик", "Формідабль" тощо. Фірмовий знак кабаре - костюми танцівниць із страусовим пір'ям.
7 жовтня 1925 року відбулося засідання режисерського штабу Мистецького об'єднання "Березіль", на якому розглядалися питання урочистого відкриття театрального сезону. В капуснику з цієї нагоди, за планом Леся Курбаса, мусили брати участь: "Перший персонаж - Всеукраїнська просвітянка в українському костюмі (вона може подарувати українські шаровари). "Руський" обиватель (учителька), яка, зітхаючи за "Осєннімі скріпкамі", дарує клітку з канарейкою. Революційний "руський інтелігент" може дарувати книжку "Москва, як Мекка театральна", або щось інше. Поети з Харкова - натяк буде ясний на їхню установку на заробіток, на перехід з групи в групу. Цей може дати автобіографію свого друга... Голос із зали пропонує подарунки спалити. З парадом під музику подарунки кидають у резервуар і оголошується сезон відкритим".
8 жовтня 1881 року підписано царський указ, що знімав заборону з "малоросійського наріччя" і дозволяв, з обмеженнями, показ вистав українською мовою. Однак вже 16 жовтня всім губернаторам було надіслано конфіденційний обіжник, в якому було зазначено: "...заборонити влаштування спеціально малоросійського театру й формування труп для виконання виключно на малоросійському наріччі". Українські п'єси мусили йти з російським додатком. Доходило до того, що в спектаклях українські народні пісні виконували... французькою мовою.
