Застиглі миті
У галереї «Грифон» відкрилася виставка Оксани Корнієнко і Надії Мартиненко. Чернігівські художниці звертаються до однакових жанрів (пейзаж, натюрморт), але творчість їх вельми різна. Картини Оксани Корнієнко — прекрасні миті, збережені в живописі («Вишня цвіте», «Липневий букет», «Сонячний дворик»). Їхній автор — майстер рідкісної (швидше навіть унікальної) деталі, що вмить наповнює все довкола особливою привабливістю і чарівністю («Сонях, обвитий плющем»), а іноді й доброзичливим гумором («У світі домашніх тварин»). Живопис Надії Мартиненко навпаки тяжіє до узагальненості й певної, якщо можна так виразитися, «одвічності» («Свято землі», «Дорога до моря»). Навіть цілком буденні образи все одно сприймаються як лаконічні й виразні символи, інакше кажучи — як сходинки до певного абсолюту («Сонячне місто», «Вересневий настрій», «Букет»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.
Ярмарковий тиждень
З 5 по 10 вересня в російській столиці пройде міжнародний ярмарок книг. За словами організаторів, вона орієнтується на професіоналів і на масового читача. Очікується участь видавництв із 50-60 країн, передають РІА «Новости». Гостями ярмаркового тижня стануть російські та зарубіжні автори — прозаїки, поети, вчені, журналісти, художники і політики. Однією з помітних подій стане експозиція і круглий стіл, підготовані за участю шведського посольства і присвячені історичній ролі дипломата й гуманіста Рауля Валленберга. Вперше заходи книжкової виставки вийдуть за межі ВВЦ. Так, у московських бібліотеках і клубах пройде літературний фестиваль «Читай-город». Семінар «Розповідати про Холокост», прес-конференція польського письменника Януша Вишневського, автора європейського бестселера «Самотність у мережі», майстер-клас карикатуриста Андрія Більжо «Малюємо Петровича» тощо. Очікується, що ХХ Московську міжнародну книжкову виставку-ярмарок відвідає понад 150 тисяч осіб.
Фанні Ардан симпатизує лівим
Сім’я Джузеппе Маццоли, італійського неофашиста, вбитого бойовиками «Червоних бригад» у 1974 році, подає в суд на французьку кінозірку Фанні Ардан, яка публічно симпатизує лівим терористам. Про це повідомляє lenta.ru з посиланням на агентство ANSA.it. В інтерв’ю італійському журналу «А» Ардан сказала, що вважає «Червоні бригади» «хвилюючим і вражаючим феноменом». Лідера «Бригад» Ренато Курціо вона назвала своїм «героєм» і особливо відзначила, що він зберіг вірність лівому руху на відміну від більшості французьких радикалів. Заява Ардан викликала шок в Італії. Актрисі порадили не приїжджати на Венеціанський кінофестиваль, який відкривається 29 серпня. Через два дні після публікації інтерв’ю Ардан вибачилася перед усіма сім’ями, чиї рідні загинули від дій «Червоних бригад», виступивши у програмі телеканалу RAI. Проте для деяких італійців цього виявилося недостатньо. Нагадаємо, найгучнішим актом «Червоних бригад» було викрадення і вбивство 1978 року Альдо Моро, лідера італійських християнських демократів. Ренато Курціо, арештованого 1976 року і засудженого до 30 років в’язниці, було звільнено 1993-го достроково. Сьогодні Курціо є власником невеликого видавництва, що публікує літературу лівого спрямування. Він ніколи публічно не розкаювався у своєму минулому.
Отруйник композитора
Віденський лікар-патологоанатом Крістіан Райтер установив мимовільного вбивцю Людвіга ван Бетховена. Ним виявився домашній лікар композитора Андреас Ваврух, який використовував свинець для лікування болю в животі, на який Бетховен страждав у останні роки життя. Ваврух не знав, що у композитора був цироз печінки, й ліки, що містять свинець, остаточно її зруйнували. Лікар Райтер опублікував результати своїх досліджень у американському часописі Beethoven Journal. Їх цитує lеnta.ru з посиланням на агентство Associated Press.
У публікації Райтер спеціально говорить, що Вавруха не можна вважати свідомим убивцею композитора. Він не знав і не міг знати про те, що у Бетховена була хвора печінка. Крім того, на початку XIX століття отруйні властивості свинцю були ще погано вивчені. Лікар Ваврух, прагнучи полегшити страждання композитора, проколював йому очеревину, а потім накривав рану компресом, що містив свинцеву мазь. Райтеру вдалося показати, як концентрація свинцю в тканинах композитора досягала пікових значень у дні, коли Ваврух призначав йому своє лікування. У проміжку між 5 грудня 1826 року і 27 лютого 1827-го лікар чотири рази застосовував свій метод. Ці піки Райтер спостерігав, вивчаючи склад волосся Бетховена.
Білл Волш, учений з Аргоннської національної лабораторії (Іллінойс, США), який проводив у 2000—2005 роках важливе дослідження останків Бетховена й першим встановив, що концентрація свинцю в тканинах композитора аномально висока, не схильний погоджуватися з усіма висновками Райтера. Волш вважає, що волосся — ненадійний показник стану організму (на відміну від кісток). За версією американського вченого, свинець накопичувався в тканинах Бетховена роками, а не в останні місяці його життя, як стверджує Райтер. Але обидва дослідники сходяться в тому, що великий композитор був тяжко хворий у останні роки життя, й свинець напевне зіграв не останню роль у його смерті у віці 56 років.
