Уже через півгодини після відкриття «ЄрміловЦентру» тут велелюдно. Відвідувачі — переважно молодь, яка не користується можливістю зробити селфі або просто сфотографуватися біля фотокартин і інсталяцій виставки SWAP: UK/UKRAINE. Це підсумковий захід у рамках українсько-британського проекту арт-резиденцій. Завдяки ньому є можливість побачити Харків і Київ очима британських художників, а Ліверпуль — українських.
Серед тих, кому пощастило потрапити на арт-резиденцію в Ліверпулі, харківська фотохудожниця Поліна Карпова. Вона зробила серію фото про ліверпульських скауз-дівчат (скауз — назва місцевого діалекту Ліверпуля і м’ясної страви, схожої на макарони по-флотськи. — Авт.) і повністю розвіяла міф, що лише українських дівчат у Європі одразу видно за яскравим макіяжем і не завжди доречною манерою вдягатися.
«Саме цей міф і привернув мою увагу до цієї теми. З перших днів життя в Ліверпулі я зауважила, що центральними вулицями гуляють дівчата, які не знають помірності ні в макіяжі, ні в одязі. Для них цілком нормально витратити 30 фунтів на повсякденний макіяж у салоні. Вони дуже полюбляють рожевий колір і лелітки, їхня відмінна риса — дуже широкі «скауз-брови». Восени й навіть узимку, збираючись до клубу, скауз не вдягають куртку або шубу, а виходять із таксі вже в міні-сукнях. Оскільки мені подобається бути винахідником, я вирішила відкрити Харкову саме ліверпульських скауз-дівчат, бо для більшості Ліверпуль — це лише батьківщина Біттлз і місто-порт. Адже ніде більше в Англії я не побачила на вулиці таких дівчат», — розповідає фотохудожниця Поліна Карпова.
БРИТАНСЬКА ХУДОЖНИЦЯ КУНГ ХВА ШОН (НА ФОТО), ЯКА БУЛА НА АРТ-РЕЗИДЕНЦІЇ В ХАРКОВІ, НАЗВАЛА ЙОГО BIG ROMANTIC CITY (ВЕЛИКЕ РОМАНТИЧНЕ МІСТО) / ФОТО ДЕНИСА ПАНЧЕНКА
На виставці SWAP: UK/UKRAINE Поліна Карпова представила п’ять фотографій. Художниця зізналася: героїнь для фото довелося шукати за допомогою ліверпульських бієнале, тому що знайомства на вулицях закінчувалися нічим. За її словами, скауз-дівчата зазвичай далекі від світу мистецтва, вони не розуміли, навіщо ці фото. До речі, історії героїнь фотографій можна послухати на виставці від першої особи — художниця записала їх на аудіо.
«Я зробила свою «ліверпульську четвірку» — фото двох Зоуї, Лаури і Саммер. Лаура прийшла фотографуватися з великою копицею волосся на голові і в яскравій шубі. Вона не готувалася спеціально, вона так ходить. Також я вирішила доповнити серію своїм автопортретом, тому що у спілкуванні зі скауз-дівчатами я відчувала відторгнення, нерозуміння мене — я не фарбуюся і не ношу яскравого одягу, тобто зовні від них відрізняюся. Автопортрет же став для мене експериментом, на ньому я з макіяжем, який мені зробила скауз-дівчина. У цьому образі я пішла гуляти увечері Ліверпулем. Скауз-дівчата усміхалися мені у відповідь і навіть підморгували. Було відчуття, що я наділа маску і стала своєю в чужому племені», — розповідає про творчий експеримент Поліна Карпова.
Харківська художниця вважає, що Ліверпуль і Харків схожі. Вона говорить, що британське місто, як і українське, складається з контрастів, іронії і навіть романтики. До речі, британська художниця Кунг Хва Шон, яка була на арт-резиденції в Харкові, назвала його big romantic city. Її вразив не харківський конструктивізм, який є відмінною рисою міста, а його настрій.
Директор «ЄрміловЦентру» Наталія Іванова назвала проведення виставки SWAP: UK/UKRAINE культурною децентралізацією. Вона рада, що харків’яни, як і кияни минулого року, змогли оцінити результати роботи британсько-українських арт-резиденцій. «Резиденції, як і виставки, закінчуються, а от комунікація залишається. І ми вже маємо свій маленький осередок британських художників, які презентують Харків і Україну у Великобританії», — з радістю говорить Наталія Іванова. До речі, за словами Поліни Карпової, її британським колегам настільки сподобався Київ і Харків, що вони планують відвідати Україну знову.
Нагадаємо, SWAP: UK/Ukraine — це щорічна програма резиденцій Британської Ради в Україні для художників і кураторів, яка реалізується Ліверпульським бієнале.
