В Українському фонді культури проходить виставка молодого київського подружжя митців — Сергія Пеличева та Ольги Пеличевої-Антонюк. Надзвичайно різноманітні і за тематикою, і за стилістикою, і за самою манерою виконання, їхні роботи здаються такими, що належать набагато більшій кількості майстрів, які сильно відрізняються за характером та віком.
По-голландськи щедрі натюрморти демонструються поряд із натюрмортами аскетично стриманими (Сергій Пеличев «Натюрморт з грибами»). Пейзажі, які зберігають свіжість і безпосередність етюду (Ольга Пеличева-Антонюк «Етюд Бердянська»), можуть стати найбільш лаконічними й монументальними (її ж «Василівська церква») — або повітряно-поетичними, майже до грані мрії та сну (Сергій Пеличев «Лавра восени»).
Химерні фантазії-притчі з елементами авторської міфології (Сергій Пеличев «Світ дитинства», «Ностальгія», «Момент істини») опиняються поряд з картинами, які продовжують традиції народного мистецтва, бойчукізму та іконопису (Сергій Пеличев «Колискова», «Берегиня», «Мелодія пісні»; Ольга Пеличева-Антонюк «Майстриня»).
Одним словом, митці показують володіння широким розмаїттям живописних і графічних мов. Проте свій власний, неповторний, унікальний голос вони ще мають знайти, розповідає.
