21 грудня у Великому залі імені Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського відбудеться музична присвята видатному бельгійському скрипалю, композитору, педагогу, засновнику франко-бельгійської скрипкової школи Анрі В’єтану. Вечір присвячується з нагоди 200-ліття від дня народження маестро. Для участі в урочистостях в Україну прилітають прапраонука бельгійського музиканта Агнес Бріоль В’єтан і відомий французький диригент Ніколя Краузе.
МЕГАЗІРКА ХІХ СТОЛІТТЯ
Про мегазірку ХІХ століття Анрі В’єтана знають у всьому світі. Його називали «імператором», «царем скрипки», «генієм першої величини», «Бетховеном серед скрипалів», магічну дію мистецтва В’єтана порівнювали з Паганіні і Лістом. Приголомшений грою 14-річного Анрі, Роберт Шуман написав: «Від першого до останнього звуку він тримає нас наче в замкненому магічному колі, де не знайти ні початку, ні кінця».
Іменем бельгійського скрипаля названий один із найпрестижніших міжнародних виконавських конкурсів. Твори В’єтана лунають на концертних сценах усіх континентів, у виконанні його струнних концертів змагались і змагаються найкращі інструменталісти світу, а майбутні грають опуси В’єтана в дитячих музичних закладах і консерваторіях, бо його музика хвилююче романтична і чарівно красива. Творчість композитора цінували Гектор Берліоз, Фридерік Шопен, Ріхард Вагнер, Роберт Шуман, Михайло Глінка, Петро Чайковський...
Гра і музика геніального бельгійця полонила всі континенти. Його гастрольна мапа, починаючи з 7-річного віку, рясніє ледь не всіма містами Європи, Ближнього Сходу, США, Південної Америки. Близько десяти років 1837—1840 та 1846—1852 Анрі В’єтан провів у Петербурзі, де працював придворним музикантом, солістом імперських театрів, викладачем у Театральному училищі та концертував у багатьох містах тодішньої Російської імперії.
Слід сказати, що бельгійський скрипаль був одним із десятків тодішніх знаменитостей і одним із сотень музикантів, яких царський двір і можновладці запрошували з-за кордону. Зарубіжних митців, звісно, приваблювали великі матеріальні заохочення, адже придворна і місцева знать не скупились витрачати величезні гроші на мистецтво. Скажімо, за рік праці В’єтан отримував 23 000 рублів сріблом, чотиримісячні щорічні відпустки, солідні гонорари за сценічні виступи. Крім цього, він мав щедрі винагороди за концерти в приватних будинках і музичних салонах багатіїв: наявність таких салонів вважалось модним і вельми престижним. До того ж чимало обдарованих музикантів прагнули отримати у В’єтана приватні уроки. Наприклад, одним з його учнів був князь Микола Юсупов музикант-аматор, який утримував оркестр і мав у своєму палаці домашній театр. Але, крім фінансової сторони, Північна столиця приваблювала зарубіжних митців своїм багатим мистецьким середовищем. Той же В’єтан мав друзів провідних російських музикантів, серед яких Михайло Глінка, Антон Рубінштейн, Олександр Даргомижський, Олексій Верстовський, Олександр Аляб’єв, Володимир Одоєвський...
УКРАЇНСЬКІ МАНДРИ БЕЛЬГІЙСЬКОГО МУЗИКАНТА
Але, на жаль, залишаються майже або маловідомими «українські сторінки» творчої біографії видатного бельгійця. Між тим, подорожуючи і гастролюючи тодішніми просторами Російської імперії, Анрі В’єтан виступав у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Катеринославі (Дніпрі). Скупі відомості про окремі концерти скрипаля в цих містах можна знайти хіба що в російських виданнях, які, до речі, детально і повно висвітлюють російський період життя і творчості Анрі В’єтана. Саме в російських джерелах йдеться, зокрема, про той фурор, що його викликав бельгієць у 1848 році в Одесі, Києві, Харкові та Катеринославі. Там, де не було симфонічних оркестрів, він грав із своєю дружиною і вірною подругою талановитою піаністкою Жозефіною Едер. Згадується також про виступ В’єтана в Одесі влітку 1850-го. В одному з російських видань йдеться про його концерти в Одесі в 1860 році 4 серпня, в якому він грав власні твори та 9 серпня. Як приймала Анрі В’єтана Одеса, судіть самі: «Жодного разу ми не бачили біржової зали настільки повною, як у минулу середу. Не дивлячись на тропічну спеку, ми не помітили ознак ні втоми, ні нетерпіння. Всі п’єси супроводжувались шаленими оплесками, і якби у нас був термометр, що вимірює захват, він точно дійшов би до точки кипіння». («Одесский вестник», 1860, 7 серпня). Відомо також, що в Одесі він грав на скрипці Страдіварі, яку йому надав для виступів Микола Юсупов.
Але, крім окремих згадок про виступи В’єтана, поки що не існує більш широких знань про українські мандри бельгійського музиканта. Зовсім скупі дані про його перебування подає Львів: відомо лише, що він виступав у залі Галицького музичного товариства, де грав свій концерт мі мажор для скрипки з оркестром. Не знайдені дані про в’єтанівські концерти в Харкові, Києві та Катеринославі. Між тим, чудова книжка «Мандри Глінки. Україна» Сергія Тишка і Сергія Мамаєва дає можливість багато над чим замислитись. Річ у тім, що добрий знайомий Глінки, Анрі В’єтан міг бути гостем і грати в тих маєтках, де радо приймали російського композитора. Принаймні в згаданій книжці наводиться запис від 8 травня 1840 року з щоденника видатного українського діяча Миколи Маркевича про обід із своїм співучнем по Петербурзькому пансіону Михайлом Глінкою в Івана Корбе, де грав 20-річний Анрі В’єтан. А наступного дня вони були запрошені на іменинну вечерю до Маркевича. До речі, Іван Корбе був також приятелем Тараса Шевченка і Семена Гулака-Артемовського. І не випадково, на сторінках повісті Шевченка «Музикант» згадується прізвище В’єтана. (Нагадаю, що згадка про бельгійського скрипаля є й у романі «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова). Додам, що одним з «українських» учнів В’єтана був скрипаль-віртуоз Клеонік Гулак-Артемовський брат українського композитора. Скрипкову школу В’єтана транслював у київському музичному училищі ще один його вихованець український скрипаль і композитор Станіслав Таборовський.
Можна, отже, сміливо припустити, що бельгійський скрипаль був знайомий і з Шевченком, і з Маркевичем, і з Гулаком-Артемовським. Цілком ймовірно, що той же Маркевич запрошував В’єтана в мистецькі осередки на Чернігівщині, насамперед у Качанівку, де частим гостем був Михайло Глінка. Тут, у маєтку Тарновських існував кріпацький оркестр. Адже тодішні палаци і багаті маєтки на українських землях були носіями високої культури.
Звичайно, інформація про ці зв’язки Анрі В’єтана з Україною й українськими діячами виглядають радше, як силует видатного бельгійця в інтер’єрі української культури. Потрібні ще ретельні пошуки в архівах, періодиці, приватних джерелах для розширення нашої уяви про європейську партитуру в історії української музичної культури. І одним із цих прикладів слугує Анрі В’єтан.
ПРОЄКТ «МУЗИЧНИЙ ВЕКТОР: БРЮССЕЛЬ — КИЇВ — ПАРИЖ»
Власне, тому й важливим є очікуваний проєкт «Музичний вектор: Брюссель — Київ — Париж». Адже Париж, як і вся Франція були знаковими для бельгійського музиканта. Тож у концерті 21 грудня лунатимуть твори самого В’єтана, а також французьких і українських композиторів, які будуть виконувати Національний ансамбль солістів «Київська камерата», зіркова українська скрипалька Богдана Півненко та студентка Вищої школи музики в Лозанні (Швейцарія) Олександра Хмара. Відкриє концерт знаменита Серенада для струнних Чайковського, як нагадування про 180-ліття від дня народження Петра Ілліча. За диригентським пультом стоятиме французький маестро Ніколя Краузе. А перед концертом, о 15.00 відбудеться круглий стіл «200 років від дня народження Анрі В’єтана: повернення в Україну», в якому візьме участь музикознавиця, прапраонука композитора Агнес Бріоль В’єтан.
Музична присвята бельгійському музикантові приурочена 46-й річниці від дня народження Василя Сліпака, а також 10-й річниці кончини видатного діяча української культури, багаторічного ректора Київської консерваторії, академіка Олега Тимошенка. Збіг дати народження Василя Сліпака і дати завершення земного шляху Олега Тимошенка 20 грудня можна сприймати як певний символ. Адже, саме завдяки Олегу Семеновичу, його прозорливості та наполегливим зусиллям розпочалась професійна освіта співака. За встановленою традицією, в залі імені Героя України Василя Сліпака до цієї дати НМАУ ім.П.І.Чайковського щороку проводить музичний діалог Україна — Європа.
Цьогоріч міжнародна мистецька імпреза відбувається за підтримки Посольства Бельгії в Україні, благодійного фонду VERE MUSIC FUND, спільно з Асоціацією Анрі В’єтана, Фундацією Василя Сліпака, Київською міською державною адміністрацією.
Ювілейні заходи до 200-ліття В’єтана продовжаться у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика.
