Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Бетховіана

Iз 19 до 23 вересня в Києві пройде ХI Міжнародний фестиваль «Володимир Крайнєв запрошує...»
15 вересня, 2007 - 00:00
ВОЛОДИМИР КРАЙНЄВ / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

На цей раз його присвячено 180-м роковинам смерті Людвіга Ван Бетховена. А в одній із програм прозвучить музика старшого сучасника Бетховена, Йозефа Гайдна. У супроводі Національного симфонічного оркестру виступає сам маестро Володимир Крайнєв та Ганна Денисова (фортепіано), Каріне Георгіан (віолончель), Олег Криса (скрипка).

Грати твори віденських класиків: Гайдна, Моцарта, Бетховена — непроста річ. Тут від виконавців потрібна гранична зібраність і точність, тут не сховаєшся за мелодійні «розливи». Тому музиканти нечасто включають цю музику до своїх програм. Про особливості інтерпретації бетховенських творів «Дню» розповів учасник фестивалю, головний диригент Національного симфонічного оркестру Володимир Сіренко:

— Наш оркестр часом звинувачують у тому, що ми мало граємо Віденську класику. Це неправда! Бетховена ми включаємо до програм у кожному сезоні, хоча, звичайно, нам ближча слов’янська романтична музика. Адже виконання австрійської, німецької музики вимагає особливої дисципліни від музикантів. А в нас у консерваторіях, на жаль, виховують «зірок» і мало звертають уваги на підготовку оркестрантів. До того ж німецький менталітет не порівняти зі слов’янським. Що стосується моїх особистих вражень від інтерпретації бетховенської музики, то одним із найсильніших було спільне виконання 2004 року Скрипкового концерту Бетховена разом із Олегом Крисою. У цього музиканта, якщо можна так висловитися, стовідсоткове влучання в Бетховена»...

Що ж, якщо менталітет — один із головних чинників успіху для виконання Віденської класики, то маестро Володимир Крайнєв не помилився у виборі запрошених на фестиваль гостей. Всі вони — не просто музиканти екстракласу, але ще й фахівці з виконання саме бетховенської музики. Сам Крайнєв, за довгі роки викладання у Вищій школі музики та театру в Ганновері, звичайно ж, німцем не став, але на його інтерпретаціях, безперечно позначився той особливий менталітет, про який говорив Сіренко. Це ж саме стосується і крайнєвських учнів, студентів Ганноверської школи, лауреата міжнародних конкурсів Хісако Кавамуре та Ігоря Четуєва. До речі, останній записав на фірмі «Філіпс» три бетховенські сонати. Для меломанів стане справжнім подарунком виступ віртуоза Олега Криси. Цьому знаменитому музикантові притаманний аристократизм, навіть шарм у тонкій інтерпретації творів, які ним виконуються. Професор Вищої школи музики в Детмольді (Німеччина) віолончелістка Каріне Георгіан, учениця Мстислава Растроповича, розуміється на німецькій музиці і її гра також не залишить байдужою публіку. Ще один учасник фестивалю — піаніст Мішель Дальберто, який грав класичні програми з найбільш уславленими диригентами світу, в Києві виконає твори Бетховена, Шопена, Франка і Дебюссі.

Честь відкрити свято музики в Колонній залі ім. Лисенка належить Національному симфонічному оркестрові під орудою Володимира Сіренка, а завершить фестиваль Симфонічний оркестр Національної філармонії України під орудою Миколи Дядюри і капела «Думка» (художній керівник Євген Савчук). Буде виконано легендарну Дев’яту симфонію, де у фіналі звучать слова Шіллера з «Оди радості»: «Обніміться мільйони», нагадуючи, що все в світі — скороминуще, окрім вічних цінностей, до яких належить високе мистецтво.

Людмила КУЧЕРЕНКО, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: