Диск «Ігор Хома. Український джаз. Наш формат» стане відкриттям для багатьох меломанів. Він знайомить з призабутою нині аудіоспадщиною засновника української школи джазу. Наприкінці 50-х молодий випускник медінституту створив у Львові перший джазовий ансамбль під назвою «Медікус». На початку 60-х років рідкісні концерти ансамблю у місті завжди проходили з аншлагами. Тоді ж свою творчу долю з проектом Ігоря Хоми пов’язав актор Богдан Ступка.
— Я, студент театральної студії при театрі ім. М. Заньковецької, був ведучим усіх програм його джаз-бенду, — згадує ті часи Богдан Сильвестрович Ступка. — І це дякуючи Ігорю, який запросив мене у свій колектив. Тоді у колишньому СРСР джаз забороняли, Ігоря не раз критикували. Він був не тільки прекрасним музикантом і композитором, але й чудовим педагогом для нас. Завдяки Ігорю Хомі я почав розуміти джазову музику...
— Пригадую дні своєї молодості. Тоді найкращим був ансамбль Ігоря Хоми. Він започаткував новий стиль в українському джазі. Його творчість стала прикладом для молодих композиторів, зокрема, й для мене, — зазначає композитор Мирослав Скорик. — Естрадні пісні та джазові п’єси Ігоря Хоми значно збагатили скарбницю сучасної української музики... Ігор Хома розвивав імпровізаційний джаз, орієнтований на український мелос. Це було дуже складно зробити у ті часи, коли система цілеспрямовано нищила усі неординарні явища у мистецтві, особливо твори, які містили виразні національні акценти. Тодішня преса називала львівського джазмена не інакше як «музичний бандит» і вимагала суду громадськості над «провідником буржуазної культури». Тим не менше, саме «Медікус» представляв Україну на першому джазовому фестивалі СРСР у Тарту в 60-му , у Талліні — в 65-му , 66-му , 67-му та на міжнародному форумі в Польщі «Джаз над Одрою — 1973».
Найважливішою подією для прихильників музики Хоми був вихід телефільму «Залицяльники» у 68-му , до якого «Медікус» записав головні саундтреки. У 70-ті роки Ігор Хома писав музику для театральних вистав, кінофільмів. Його музику охоче використовує у своїх програмах львівська телестудія, хоча він сам та його колектив і надалі лишаються «білою вороною». За увесь час існування самобутнього оркестру — з 60-го до 81-го — на Всесоюзній фірмі «Мелодія» було видано усього дві платівки. Влучно про творчість композитора висловився поет і громадський діяч Ростислав Братунь: «Хома зміг по-своєму прочитати народну пісню. Завдяки Ігорю я збагнув суть імпровізаційної музики. Насправді, все життя Ігоря Хоми було великою імпровізацією на добрій професійній основі».
