У Сімферополі відбулася зустріч німецької делегації мистецтвознавців, яку очолює директор Музею ім. Сюрмона-Людвіга в м. Аахен Пітер Ван Дер Брінк, із директором Сімферопольського художнього музею Лариною Кудряшовою і кримськими мистецтвознавцями. Саме в Сімферополі, як писав уже «День» (див. №210 за 19.11.2008 р.) у статті «Предметів трофейного мистецтва ніхто не приховував», зараз зберігається велика колекція західногерманського живопису XVI—XIX століть, яку музей отримав 1953 року як компенсацію за предмети мистецтва, втрачені в роки Другої світової війни. Один із німецьких туристів, який побував у музеї 2008 року, повідомив німецьким мистецтвознавцям, що виявив у Криму картини, вивезені в роки війни з Музею ім. Сюрмона-Людвіга в м. Аахен, зокрема картину, на якій зображений Аахенський собор.
Із цієї історії між кримськими та німецькими мистецтвознавцями розпочалися переговори про долю колекції. На думку директора Сімферопольського художнього музею Ларини Кудряшової та Міністерства культури і мистецтв Криму, «картини є частиною неподільного художнього фонду України і не можуть підлягати реституції». За словами Ларини Кудряшової, в роки війни Сімферопольський художній музей, який на початку ХХ століття був сформований із предметів мистецтва, що зберігалися раніше в націоналізованих після Жовтневої революції царських палацах Південного берега Криму, був повністю знищений як заклад мистецтва: колекція з 2170 картин, а також колекція антикварних меблів, предметів старовини й навіть чавунні художні грати огородження були вивезені та втрачені під час бомбардування. У приміщенні під час фашистської окупації знаходився миловарний завод, а для його опалювання використовувався художній паркет і залишки меблів. Сама будівля була підпалена з двох сторін, але була погашена, й не встигла повністю згоріти. Лише колекція втраченого живопису за рівнем післявоєнних цін оцінювалася в 600 тисяч рублів! І лише добровільна передача предметів живопису з Ермітажу, Російського музею та інших музеїв колишнього СРСР дозволила після війни відновити Сімферопольський художній музей як заклад мистецтва. Разом із тим як часткова компенсація за загублену колекцію музею 1953 року були передані 87 трофейних картин, які тоді були оцінені в 35 тисяч рублів. Вони до 2007 року перебували в запасниках, і лише два роки тому були виставлені в експозицію.
Директор Музею ім. Сюрмона-Людвіга в Аахені Пітер Ван Дер Брінк повідомив журналістам у Сімферополі, що вони «не збираються негайно ставити питання про реституцію всієї колекції картин із м. Аахен, які потрапили до Криму після війни», але хочуть вивчити колекцію, допомогти кримським мистецтвознавцям відреставрувати ті картини, які цього потребують. Він зауважив, що йому подобається ідея Ларини Кудряшової організувати обмін тимчасовими експозиціями між музеями в Аахені та Сімферополі, оскільки зараз у Німеччині виставлені лише скляні чорно-білі фотокопії загублених предметів мистецтва і німцям буде цікаво подивитися оригінали. Разом із тим кримським поціновувачам мистецтва було б цікаво подивитися на інші картини цього ж періоду, що зберігаються зараз в Аахені. Такий обмін був би цілком рівноцінним. До Криму також приїхав у складі делегації мистецтвознавець Генріх Беккер, що курує в Аахені цю колекцію, яку називають «тіньовою», і він допоможе ідентифікувати предмети мистецтва, що належали раніше Музею ім. Сюрмона-Людвіга.
Під час зустрічі в Сімферополі Пітер Ван Дер Брінк передав Ларині Кудряшовій каталог картин, які входять до «тіньової» колекції Музею ім. Сюрмона-Людвіга, що включає зображення як лицьової, так і зворотної сторони картин.
Як розповіла Ларина Кудряшова, вона отримала офіційне запрошення до Аахена для участі в симпозіумі з трофейного мистецтва, де збирається обговорити з німецькими колегами форми співробітництва. Які могли б принести користь шанувальникам мистецтва, як у Німеччині, так і в Криму.
— Якщо в судовому порядку визнано, — підкреслила Ларина Кудряшова, — що під час Другої світової війни був нанесений величезний збиток життям людей та економіці держав, то також потрібно визнати, що непоправний збиток був також нанесений культурі та мистецтву наших країн. Художники писали картини не для того, щоб вони зберігалися в підвалах, а для того, щоб вони радували шанувальників мистецтва, і обов’язок мистецтвознавців нині якнайповніше відновити втрачене, а також зробити предмети мистецтва доступними для всіх охочих...
