Свій творчий шлях колектив починав у 1977 році як ансамбль камерної музики Спілки композиторів України. Виникнувши з легкої руки його засновника — чудового піаніста, соліста Київської філармонії Валерія Матюхіна, ансамбль одразу ж зарекомендував себе як виконавець серйозного українського сучасного репертуару. Співпрацює з композиторами Євгеном Станковичем, Валентином Сильвестровим, Леонідом Грабовським, Юрієм Іщенком, а також з молодими, які яскраво починають свій творчий шлях, — Олегом Ківою, Іваном Карабицем, Ярославом Верещагiним, Володимиром Зубицьким, Іриною Кириліною, Володимиром Загорцевим... Для багатьох з них «Камерата» стала своєрідною творчою лабораторією, розраховуючи на неї як на першого виконавця, композитори писали свої опуси. Крім того, саме завдяки «Камераті» вперше прозвучали твори композиторів Грузії, Вірменії, республік Прибалтики, Росії, Узбекистану, Туркменії, Азербайджану, таким чином підтверджуючи слова чудового вірменського композитора Едуарда Айрапетяна про те, що Київ для нього, як і для багатьох композиторів регіонів колишнього Союзу, завдяки «Камераті» став «містом здійснених надій».
Після 25 років творче реноме колективу залишилося без змін, лише ще більше розширився спектр його музичних захоплень і уподобань. Причому в більшості випадків концерти «Камерати» на афішах позначені або як «світова прем’єра», або як «перше виконання в Києві». Адже відкриття нових композиторських імен або виконання музики класиків, що доволі рідко звучить, — характерна риса оркестру. До того ж постійні виїзні виступи, участь у фестивальних марафонах з трьома-шістьма програмами, а також зарубіжні гастролі й завжди на повному аншлагу.
Зібравши кращих столичних музикантів, багато з яких лауреати й дипломанти міжнародних і національних конкурсів, Валерій Матюхін, пропонуючи жанрову музичну різноманітність, постійно моделює виконавські склади від невеликих камерних ансамблів до малого симфонічного оркестру. Крім того, колектив постійно співпрацює з провідними вокалістами України. Співдружність композиторів, музикантів і просто друзів створюють по-справжньому міцний союз однодумців, який має далекий, що зараз вже став міфічним, прообраз у «Флорентійської камерати». І схожість не тільки в назві і в різноманітності творчих спрямувань обох, але і в тому, що італійські гуманісти і цінителі прекрасного, прагнучи відродити античну трагедію, подарували світу оперу. Так само і «Київська камерата» підняла цілий культурний пласт — українську сучасну музику, і надалі продовжує відкривати нові імена молодих українських композиторів і виконавців. Однак найціннішою все ж таки залишається оцінка музикантів, які постійно і безпосередньо співпрацюють з колективом:
Євген Станкович: «Київська камерата» — один із найкращих камерних оркестрів на Україні, що має свою специфічну ауру. Він розпочинав свою діяльність як пропагандист сучасного українського репертуару і донині тримає цю марку. Композитори сучасності мають бути вдячні «Камераті» за те, що вона, виконуючи їхню музику, сприяє розвиткові музичного мистецтва на Україні. Адже композитор, який знає, що його музику не виконають, не стане її й писати. Відверто можу зізнатися, що більшість колективів працюють не стільки на мистецтво, скільки на себе. «Камерата» ж віддана ідеалам мистецтва, і в цьому, як я вважаю, її унікальність. Завдяки цьому колективу та його незмінному керівникові Валерію Матюхіну українське сучасне мистецтво зробило величезний крок уперед».
Валентин Сильвестров: «Для мене «Київська камерата» — це жива історія музики останніх років. Це сотні прем’єр творів українських композиторів; це виконання творів композиторів Латвії, Литви, Вірменії, Грузії, Росії; це сучасна музика Західної Європи та Америки. У творчій долі «Камерати» значну роль відіграли такі видатні музиканти як Леонід Грабовський, Іван Карабиць, Вірко Балей, Валерій Матюхін. Програми концертів «Камерати» завжди насичені новою інформацією, артисти колективу роблять свою роботу чесно і віддано ідеалам музики».
Вірко Балей: «Це унікальний колектив, що має величезний потенціал для саморозвитку та творчої реалізації. Я співпрацюю з цим колективом з 1996 року і спостерігаю за його творчим зростанням. Його репертуар охоплює величезну територію стилів — від старовинної музики та класики до новацій сучасних авторів. У світі існують солідні професійні ансамблі, але серед них не дуже багато таких, які можуть спокійно зіграти досить широкий репертуар. «Камерата» у цьому сенсі є саме таким колективом, і в цьому її специфічність. До Валерія Матюхіна ж я відчуваю величезну повагу як до професіонала, диригента, піаніста та майстра своєї справи. Його пристрасть до виконання творів українських авторів є справжнім феноменом. Загалом, музичний культурний світ повинен цінувати і захоплюватися цією людиною, яка так багато зробила і продовжує робити для сучасної культури України».
Валерій Матюхін: «Що стосується наших планів на майбутнє, передусім, хотілося б провести авторські вечори композиторів, з якими ми співпрацювали довгі роки. Це і Володимир Зубицький, і Ірина Кириліна, сподіваємося також реалізувати цикл концертів, в якому будуть представлені всі камерні симфонії Станковича. З огляду на те, що наступний 2003 рік — рік Росії в Україні, хотілося б запропонувати слухачам ряд програм із творів російських авторів — Глінки, Римського-Корсакова, Чайковського, Скрябіна, Стравінського, Мясковського».
