В Арт-холі готелю «Воздвиженський», що на Андріївському узвозі, відкрилася виставка «День Ксенії» — одинадцята за ліком.
«День Ксенії» складають роботи художниці на ім’я Оксана-Ксенія, цього разу — живопис Оксани Кирпенко та Оксани Миловзорової, графіка Оксани Бербеки-Стратійчук та Ксенії Ходаковської. Зазвичай відкриття виставки приурочувалося до 6 лютого — Дня пам’яті святої Ксенії Петербурзької — але цей рік став винятком.
Живопис Оксани Кирпенко надзвичайно різноманітний як за технікою виконання, так і за сюжетами — потік машин крізь мокре вітрове скло («Урбаністичний пейзаж») сусідує зі зграйкою тропічних рибок («Кораловий риф»), а пейзажі то величаво-очужілі («Море»), то залиті незатишним холодним світлом («Будинок мрії»).
Оксана Миловзорова колиш н іх «Днів Ксенії» — графік. Нині художниця проходить стажування в Урбінській академії мистецтв в Італії — і, можливо, тому постала в абсолютно іншій іпостасі. В її соковитих за живописом картинах-етюдах — радість відкриття світу у всіх його проявах, від найграндіозніших («Пейзаж», «Маки») до найкамерніших («Троянди», «Персики»).
Графіка Оксани Бербеки-Стратійчук аскетична та елегантна («Гербарій»). Художниця поступово відходить від пишної «бароковості» своїх колишніх натюрмортів. Стиль її останніх робіт нагадує швидше про далекосхідне мистецтво («Лист із Японії»). Принаймні, краса зображення доповнюється тепер вишуканістю паперу (в який вкраплені листя та пелюстки квітів), а багатство відтінків чорно-білого офорту — важливістю дещо забавних «колірних акцентів», ніби справжніх марок, наклеєних на «Лист із Японії».
Графіка Ксенії Ходаковської химерно-фантастична. Це — сама стихія кольору і форми, яку художниця прагне «заклясти», творчим (значить — вольовим) зусиллям виймаючи з хаосу комахи та квіти, процесії та міста («Спекотне літо 2000»).
