Останній тиждень жовтня в Києві вже 44 роки традиційно віддано кіно. Молоді кінематографісти світу саме тут починають своє сходження на кіноолімп, і імен тих, хто вже міцно влаштувався на його вершині сьогодні вже не полічити. Від Ельдара Шенгелая та Вадима Абдрашитова до Франсуа Озона.
Стартувавши в суботу найуспішнішим за всі роки продуманим і придуманим відкриттям, фестиваль з ходу набрав темп, наповнюючи дні знайомством із дебютантами, відкриттями кращих зразків світового кіно останнього року, спорами і дискусіями. «Молодість» цього року носить терпко-гіркий смак змін. Ми всі сильно змінилися, довівши своє небажання бути рабами, приносячи в жертву Молохові розв’язаної не нами війни, життя найкращих своїх співгромадян. У напружений-рівному перебігу фестивалю — природно-неприродні збої. Оголошена раніше російська програма «Кіно морального занепокоєння», попри попередні домовленості, не просто пробуксовує, а зривається. Підводять російські партнери.
«Дню» вдалося поспілкуватися з членами основного журі.
Флоранс ДАРЕЛЬ, глава журі, французька акторка, понад 20 років служить кіно, театру і ТБ:
— Дуже складно поділитися якимись враженнями, основну частину часу ми проводимо в кінозалі, і наразі не вдається зустрітися з людьми, відчути дух того, що відбувається у вашій країні. Але можу сказати, що Майдан справив на мене незабутнє враження! Я уявляла його набагато більше... нині все дуже чисто довкола і здається, нічого не нагадує тих грізних подій. Складається враження, що все довкола в порядку. Вчора мені вдалося побувати в посольстві Швейцарії, де змогла поговорити з вашим міністром культури. Він приваблива і відкрита людина, і для мене — одне з уособлень змін. Україна почувалася європейською за останніх 20 років. Зараз рух у бік Європи ще відчутніший. Ваша країна в цьому русі досягла певного успіху. Адже світ сьогодні, на відміну від минулого протистояння — Америка — Росія, став багатополярним. Наше покоління сприймає все глобально. Я, наприклад, не відчуваю себе француженкою, а скоріше, європейкою. Мій дід родом із Одеси, між іншим. Україна демонструє свою різнорідність. З газет ми отримуємо інформацію про те, що Україна настільки різнополюсна, що існує реальний поділ. Але я відчула і зрозуміла: у різнорідності та різнополюсності потрібно шукати ключ до єдності. Щоб іноземцям зрозуміти, що насправді являє собою Україна, потрібно інтенсивніше використовувати мову культури, щоб допомогти Європі пізнати вашу країну. І, звичайно, відчувається потік нової цікавої енергії в Україні. Тепер із цією енергією потрібно щось зробити.
Габрієль ГОШЕ, Франція, режисер і сценарист, володар Гран-прі «Молодість 2013»:
— Перше, що почув у цей приїзд від декількох людей, що в багатьох киян відсутнє опалення в будинках. Читав до приїзду в газетах про ситуацію з газом взагалі, і про стосунки з Росією через це. Зараз стало зрозуміло, що означає конфлікт між двома країнами. В одній із ресторацій, де ми вечеряли були перебої з подачею електроенергії. Дрібні моменти, але вони не були помітні торік. Але, головне, один із членів журі відсутній — Олег Сенцов. І це не просто сумна подія, а неприпустима! Ми весь час пам’ятаємо про нього на фестивалі. Сподіваюся, що переможе здоровий глузд, а не маніпуляції, і Олег буде вільним. Чесно кажучи, я не був упевнений, що цього року фестиваль відбудеться. Дуже радий, що помилився, завжди важко, в разі вимушеної перерви, повернути регулярність фестивалю, знайти фонди на його проведення. Хочу побажати, щоб і інші українські фестивалі продовжували працювати. Я жив у різних європейських країнах. У кожної є свої моменти і питання, які потребують уваги. Європа, як єдиний простір, перебуває в перехідному періоді, вона ще формується, намагається зрозуміти сама, що із себе являє. Цей процес нешвидкий, для України, у тому числі, але вірю, що він допоможе консолідації мешканців вашої прекрасної країни. Ви — сильні!
Петер ЛУЇЗІ, Швейцарія — США, режисер, сценарист, продюсер, володар понад 25 нагород престижних фестивалів:
— У повітрі витає дух змін, і це очевидно. Я радий, що відчуття тягаря ситуації змінюється більш позитивними відчуттями, чеканнями, і приємно бачити як змінам дається шанс. Люди чекають змін на краще! І це те відчуття, яке складається зараз. Дуже радий, що за таких непростих умов удалося провести фестиваль високого рівня. Часи, безперечно, важкі, але зміни на краще, надії на успіх згладжують весь негатив.
Анатолій МАТЕШКО, Україна, режисер і актор:
— Зараз ще рано говорити про серйозні зрушення в процесах українського кіномислення, але вони є. Хоча б у тих стрічках, які стосуються подій минулого року, Майдану. Вони дуже різні, але щирі, там немає фальші. Це — нова точка відліку реальності, яку, судячи з нашої роботи в журі, відчувають всі, незалежно від географії і національної приналежності.
