Це вже 28-й за рахунком такий міжнародний захід, котрий, попри воєнний стан і повномасштабну війну в Україні, не змінюватиме ні місця проведення, ні дат – пройде, як і завжди, під егідою Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика в першій декаді жовтня.
Варто додати, що Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти» – один з найстаріших та наймасштабніших українських форумів сучасного мистецтва, який об’єднає у програмі новітні зразки музики ХХ–ХХІ століть, презентуючи музичній спільноті України та світу зокрема майстерність виконавців, що залишаються в Україні впродовж повномасштабної фази російського вторгнення. Про це «Дню» розповіли організатори заходу. І додали, що усі події фестивалю транслюватимуться онлайн.
«Контрасти» перебігатимуть під гаслом проєту «Україна-2022. Музи не мовчать», котрим Львівська філармонія опікується з березня. Його мета – підтримати українських музикантів та їхню концертну діяльність у нових обставинах. «Самі концерти є платформою для єднання українського культурного середовища», – говорять у Львівській філармонії.
Розпочнеться фестиваль 1 жовтня. Його «Прелюдія» – сценічний перформанс LIMBO. Присвятять цей вечір Марії Калесніковій та всім українським і білоруським жертвам тоталітарних, цинічних і жорстоких режимів у росії та білорусі.
Вокал, фортепіано та виконання – Вікторія Вітренко.
У програмі – Агата Зубель (1978). 3 пісні для співачки, яка акомпанує собі (2021/2022, Алла Загайкевич (1966); «Ознаки присутності» для сопрано та фортепіано на тексти Ії Киви (2021), Їн Ван (1976); «Освітлення». 3 пісні для фортепіано, голосу та електроніки (2022), Свен-Інго Кох (1974); «Прості пісні», «Lieder des Verzehrens» за віршами Яна Вагнера (2020–2021), Максим Шалигін (1985); «Lieder der Heilgen Narren». Пісенний цикл для жіночого голосу та фортепіано (2009/10).
Далі в афіші «Контрастів», 2 жовтня, – «Transfiguration». Композиторів цього концерту об’єднує не тільки одне покоління, а й стилістика, що характеризується комбінацією постімпресіоністських та постекспресіоністських звучань, мінімалістичних рис та тонким відчуттям в природу кожного інструмента партитури. Адже кожен автор сам є вправним виконавцем: зокрема, Ман-Чінг Дональд Юй – піаніст, а Юрій Ланюк – віолончеліст.
Виконавці: Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, Андрій Павлов – скрипка, Устим Жук – альт, Оксана Рапіта – фортепіано. Диригент – Володимир Сивохіп.
4 жовтня відбудеться концерт «Осяянні чорним сонцем».
Прем’єра хорової симфонії-перформансу «Осяяні чорним сонцем» Євгена Петриченка відбулася 2021 року у Покровську, що на Донеччині. Ідея цього твору пов’язана зі звуками Донбасу як складової питомо української культури краю. Тому тут є елементи фольклору, звучать традиційні народні інструменти – дримба, калімба, бубон, сопілка тощо. Є тут і звуки війни, воєнних жахіть. Композиція відкриває незнаний український Донбас, що постає через поезію Миколи Чернявського та Василя Стуса, через стародавні постаменти скіфських баб. Показово, що й сам автор твору, Євген Петриченко, родом із Донеччини.
Важлива ідея проєкту – виведення на новий рівень впізнаваності не розрекламованих символів Донбасу: Авдіївського муралу – «Вчителька української мови», що дивиться на Донецький аеропорт, Миколи Чернявського та Василя Стуса, репресованих та розстріляних за радянської влади, «Луганського Стоунхенджу» – символу архаїки та потойбічних могутніх сил та кам’яних баб – старовинних скульптур, що здавна захищали край від нападів зі сходу.
Крім того, у програмі звучатимуть новітні хорові твори українських авторів.
Виконавці: Лятошинський капела: хор; Олександр Островський, художнє слово; Богдан Пліш, диригент.
Далі у програмі «Контрастів», 5 жовтня, – концерт «Молотки і Майстер».
«Попри новації, яких часом відчайдушно прагне сьогодення, в його жилах ще тече дух минувшини, що спонукала і надихнула появу сучасного. Так і у концерті з алюзійною назвою-покликанням на один з хрестоматійних творів пера відомого авангардиста можна простежити тяглість поколінь та їхню відмінність, познайомитись з творами, написаними щойно і почути перше після російського вторгнення виконання транскрипції та перше публічне виконання симфонії видатного Майстра в Україні, – розповідають про цей концерт організатори. – Залишаючи інтригу щодо творів студентів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, звернімось до фінальної композиції концерту. Автор перекладення, Гліб Фаренюк, розповів, що ідея такого проєкту виникла наприкінці березня, коли він відчув внутрішню потребу переслухати Третю симфонію Бориса Лятошинського. Тоді українці й весь світ побачили, на що росія перетворює Маріуполь і спостерігали за подвигом полку «Азов».
Оскільки жоден з симфонічних оркестрів не має у сталому репертуарі симфоній найзначнішого українського симфоніста, ідея Гліба Фаренюка полягала у створенні можливості для частого звучання цієї музики: цей твір потрібен українцям, кожний громадянин повинен мати можливість почути цей твір у живому виконанні.
Виконавці концерту «Молотки і Майстер»: Христина Бенюк – фортепіано; Соломія Саламанюк – фортепіано; Гліб Фаренюк – фортепіано; Віталій Дворовий – фортепіано. У програмі – фортепіанні твори студентів-композиторів ЛНМА ім. Миколи Лисенка та Симфонія №3 Бориса Лятошинського, тв. 50. Перекладення для двох роялів у вісім рук Гліба Фаренюка (світова прем’єра).
Концертна програма 6 жовтня – це твори Василя Барвінського, Мирослава склрика та Бориса Лятошинського. Вечір названо «Львівське тріо».
Виконавці: Назарій Пилатюк – скрипка, Оксана Литвиненко– віолончель, Мирослав Драган – фортепіано.
Далі у програмі «Контрастів», 7 жовтня, – «Два дні й дві ночі нової музики».
Цього вечора звучатиме унікальна програма, яку презентуватимуть виконавці з України (Одеса) та Австрії. Всесвітньо відомий бас-баритон Руперт Берґман, актор та співак з надзвичайним спектром технічних можливостей представить публіці ряд міні-моно-опер, укладених в найрізноманітніші блоки програми. Ансамбль «Senza Sforzando» з легендарного одеського фестивалю-побратима «Контрастів» – під назвою «Два дні й дві ночі нової музики», також втілить найсучасніші, прем’єрні для Львова, авторські варіанти трактування музичних новинок першої чверті ХХІ століття.
Виконавці: Тетяна Муляр – сопрано, Руперт Берґман (AT) – бас-баритон, Ансамбль «Senza Sforzando» (Назар Кравченко – флейта,Володимир Гітін –кларнет, Ірма Готкова –фортепіано, Катерина Коршомна – скрипка, Євген
Довбиш – віолончель, Желязко Іван – ударні), Олександр Перепелиця – фортепіано, диригент, мистецький керівник.
8 жовтня на сцені Львівської філармонії виступатиме сайд-івент «Контрастів» – оркестр INSO-Львів.
«Лиш боротись – значить жить!» – пророчі слова геніального Івана Франка актуальні як ніколи, бо сьогодні слова «боротися» і «жити» для українців стали синонімами. Боремося щодня. Хто – на фронті, хто – в тилу. Та кожен свій подих присвячуємо Життю! Саме тому відкриття нового концертного сезону симфонічний оркестр INSO-Львів розпочинає потужною, життєствердною українською програмою наших сучасників. У ній світло і надія, спогади і ностальгія, енергія і віра у щасливе майбутнє. Без усього цього неможлива Перемога України, як і без підтримки справжніх друзів в цей важкий час», – анонсують цей музичний вечір організатори «Контрастів». І додають, що концерт 8 жовтня ознаменує початок творчої співпраці оркестру INSO-Львів з відомою фінською диригенткою українського походження, справжнім другом оркестру Далею Стасевською: «Цей приїзд Далі до України має ще одну місію – волонтерську. З Фінляндії до Львова пані Стасевська прибуде на укомплектованому для бійців позашляховику, який вирушить прямісінько на передову, щоб підтримку відчули сміливі захисники, які щохвилини стоять на сторожі нашого спокою та Незалежності!».
Програма: Євген Станкович. “Симфонієта” для оркестру; Богдана Фроляк. “Lux aeterna” для струнного квартету та струнного оркестру; Валентин Сильвестров. Симфонія №4 для струнних і духових.
Концерт 9 жовтня – чудова нагода поринути у карколомні лабіринти визнаних музичних зразків світової сучасності та можливість відчути силу образів українських авторів. Екзерсиси «квітучого саду» музичної мови Євгена Станковича, ефектні поєднання акустичних інструментів та електроніки Остапа Мануляка, інтелектуальні пошуки Арнольда Шенберга та Вітольда Лютославського – контрастна квінтесенція на завершення 28-х «Контрастів».
Виконавці вечора «Мікросимфонії» – Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії. Диригент – Вінсент Козловський.
Завершить фестиваль 10 жовтня концерт «Постлюдія» за участю Оксани Рапіти та Мирослава Драгана (фортепіано).
Програма складена з творів Геннадія Ляшенка, Віктора Камінського, Яреми Якуб'яка, Юрія Ланюка, Мирослава Скорика, Ігоря Щербакова, Євгена Станковича та Богдани Фроляк.
У Львівській національній філармонії зазначають, що переглядати концерти на офіційному YouTube-каналі Львівської філармонії можна на безоплатній основі. Водночас пропонують слухачам з-за кордону, за можливості, надати благодійну фінансову допомогу українським музикантам, які залишилися в Україні.
Також нагадують про правила безпеки під час відвідування подій у Львівській національній філармонії: у випадку повітряної тривоги концерт буде перервано, а усім гостям запропоновано пройти в укриття. У зв’язку з цим кількість місць обмежена.
І просять мати при собі документ, що посвідчує особу.
Детальна програма «Контрастів-2022» тут
Фото «Дню» надали у Львівській філармонії.
