Напередодні Дня українського кіно Національний cоюз кінематографістів (НСКУ) зібрав представників ЗМІ, щоб ознайомити з розробленою ним програмою реформ у кіногалузі.
— Ми вважаємо, що потрібно створити окрему державну структуру, яка дійсно займалася б питаннями кіно, підпорядковувалася безпосередньо Кабінету Міністрів, і вивести НСКУ зі складу Міністерства культури і туризму, — підкреслив глава правління Союзу Борис Савченко. — Нами розроблено державну програму відродження кінематографії, але для цього потрібний перехідний період (п’ять — шість років), підкріплений законодавчими документами чи хоча б протекціоністськими заходами. Україна має намір вступити до CОТ та ЄС, але перед цим потрібно провести заходи, що дозволять «підтягнути» наш кінематограф до євростандартів. Ми маємо захищати свій кінопродукт тому, що ми втратимо свою національну самоідентичність. Інакше до нас рине іноземний кінопродукт. А за п’ять років українське кіно вже зможе самоокупатися, а далі приносити прибуток. Реконструювати наш кінематограф потрібно негайно. Багато часу ми вже втратили. Дуже важливе питання — авторські права. Вони сьогодні порушуються, й автори кіно фактично безправні. І ще. Потрібно негайно припинити дію наказу №467 Міністерства культури і туризму, за яким «виламуються руки» директорам студій, вимагаючи злиття й реорганізації їх підприємств. Адже за цими діями бачиться одне — приватизувати те, що залишилося на студіях. У нас готові не тільки конкретні пропозиції, але зроблені розрахунки, як краще реформувати кінопроцес в Україні.
Я абсолютно впевнений, що сьогодні кіно є мистецтвом, яке може формувати світогляд людини. Нам сьогодні саме цього бракує. Виросло ціле покоління, яке мало й погано знає українське кіно. Так, за технічними параметрами наші картини поки що поступаються зарубіжним, але наші фільми беруть іншим: вони зачіпають душі глядачів. Нам потрібно створити умови для молодих кінематографістів, щоб вони могли знімати фільми. У нас багато талантів. Заради них ми підготували свій проект реформ, щоб українське кіно швидше піднялося з руїн.
— Наша головна біда, що немає чіткої державної політики: яким має бути українське кіно, — вважає відомий режисер Михайло Ілл’єнко. — А Союз кінематографістів діє послідовно. Хоча через цебер негативного піару НСКУ в певних ЗМІ зображається такою собі «идиотической старухой». Кіностудії — «ласий шматок»: нерухомість, обладнання, земля… Коли триває повальна приватизація, то можна багато чого накрутити й потім ці вузли важко буде розплутати чи й взагалі кінці з кінцями не зійдуться. Адже вже кілька років йдуть «килимові» ігри, а НСКУ як може, так і бореться. Ми не можемо спокійно спостерігати, як руйнується наша кіногалузь.
