Схоже, відтепер українське документальне кіно вперше стане комерційним із часу розпаду СРСР. Принаймні, на таку думку наштовхнув показ стрічки «Кіноманія» молодого українського режисера Ганни Яровенко, організований керівництвом кінотеатру «Жовтень». Сама ж Ганна зізнається, що сеанс був експериментом: чи готовий український глядач платити гроші за перегляд саме таких стрічок? Відповідь у позитиві: якщо за два дні було продано тільки вісім квитків, у день сеансу каси спорожніли більш аніж вдесятеро.
Нагадаємо, фільм «Кіноманія», будучи складовою проекту «Любов — це...», знятий на замовлення Міністерства культури та мистецтв України ще в 2003 році. Стрічка є біоргафічно-хронікальним проектом, який присвячений зйомкам аматорського фільму «Ойра» сільського вчителя з Черкащини Владислава Чабанюка. Враження від своєрідного фільму-спарингу, правду кажучи, різні й тепер: від захоплення до... обожнювання. Хоча, правду кажучи, більшу перевагу, звісно ж, надають саме Ганниному творінню, в першу чергу мотивуючи професійністю. Так, більшість глядачів переглядають цей фільм не вперше. Що ж побуджує їх на це?
— Я, наприклад, — говорить картограф Олена, одна з шанувальниць справжнього (як сама наголосила) кіно, завсідниця чи не всіх кіношних фестивалів, — вперше побачила стрічку минулого року на травневій презентації в Будинку кіно. І, мабуть, переглядати «Кіноманію» не набридає тому, що тут паралельно живе минуле та сучасність. Виходячи з цього, особисто я постійно по-новому сприймаю такого запального аматора, тому що він веселий і шалений: усе робить так, як відчуває, а це найголовніше як у нього, так і у фільмі про нього...
Сама ж Ганна Яровенко, коментуючи свою роботу, поділилася, що вважає Влада талановитим і справді цікавим. І саме тому, створивши фiльм, вирішила подарувати таке свято багатьом людям.
Наразі «Кіноманія» має у своєму арсеналі дві нагороди: «Відкрита ніч — дубль вісім» та російську «Любить кино». Ганна сподівається на відзнаку й на цьогорічному «Контакті», який організовують на честь Лариси Роднянської. Та й на квітневий київський «Кінолітопис» і московський «Золотий витязь» теж чимало надій. До речі, її роботу вже оцінили у своєрідних кіношколах Гарварда та Колумбійського університету. І хоча «1+1» має іще один дозвіл на показ роботи молодого українського режисера, сама авторка впевнена, що потрібно стимулювати інтерес глядача переглядати такий формат кінопродукту саме в кінотеатрах.
— Це їм потрібно, це для них справді цікаво, — наголошує творець «Кіноманії», — тут, на відміну від домашнього дивану, нічого не заважає проникати в атмосферу фільму. Треба лише, аби й у кінотеатрах інтерес не зникав...
