Ці декоративно-керамічні вироби служили для оздоблення черепичних дахів будинків. Вони зібрані з різних куточків материкової Греції та грецьких островів. Це так звані антефікси (або лобова черепиця), котрі мають свою цікаву історію.
КРАСИВЕ І КОРИСНЕ
Відомо, що антефікси використовувалися ще за часів Стародавньої Греції — ними оздоблювали дахи античних храмів, що надавало їм урочистого вигляду. Крім того, вони мали ще одне важливе призначення — відганяти злих духів. Але відомо також, що антефікси служили для того, щоб розсікати струмені води, які стікали з даху під час дощу, захищали від потрапляння під черепицю пташок і змій, а також утримували її під час сильного вітру.
Відродження антефіксового дизайну наприкінці ХІХ століття пов’язане зі здобуттям Грецією незалежності від османського ярма, яке зійшлося у часі з розвитком неокласицизму в Європі. У цей період антефікси були особливо популярними в усіх куточках країни, а майстри-керамісти розвинули їхнє виробництво до навдивовижу високого художнього рівня.
«ДУШІ» ЗНИКЛИХ БУДИНКІВ
На виставці «Відлуння грецької античності» представлені 40 експонатів із приватної колекції грецького архітектора Васіліоса ЦІТУРОСА, які належать до періоду архітектурної неокласики 1880—1910 років. Це лише частина його збірки, до якої належать понад 1000 дивовижних антефіксів, виконаних у формі пальмет різних видів. Серед зразків лобової черепиці є пальмети з вишуканим зображенням квітів і з антропоморфними масками по центру — ликами давньогрецьких богів Гермеса, Гефеста, Посейдона, Афіни та інших міфологічних персонажів.
— Ця колекція є справді унікальною. Адже самі будівлі, які були колись оздоблені цими антефіксами, уже, на жаль, не існують. Тому ми називаємо їх душами будинків, які не збереглися, — зазначив один із організаторів українсько-грецького проекту Гіоргос КАЛОКЕНТІС, голова асоціації «Ольвія Поліс».
Організатори проекту також розповіли, що антефікси посідають важливе місце не лише в приватних колекціях, а й у найбільших державних архівах документів, світлин і малюнків (наприклад, Музей Бенакі). А мармурові архітектурні частини неокласичних будівель охороняються як Міністерством культури та спорту Греції, так і приватними колекціонерами. Васіліос Цітурос — один із них, його надбанням є чудова колекція антефіксів, яку він збирав з особливою турботою й любов’ю...
«Усіх колекціонерів можна поділити на два типи — тих, для кого більше важить володіння речами саме по собі, і тих, хто збирає речі для того, щоб досліджувати, пізнавати їх... Я належу до другого типу», — зізнається грецький архітектор. Василіос Цітурос вивчав архітектуру Греції з античних часів до періоду класицизму. А нині працює в галузі реставрації та збереження неокласичної архітектурної спадщини, а також відкриває нові можливості на теренах зв’язку традиційного мистецтва і робототехніки.
ЗВ’ЯЗОК НА ГЕНЕТИЧНОМУ РІВНІ
Цей виставковий проект дає можливість не тільки більше дізнатися про Грецію та її дивовижну архітектуру, а й згадати про спорідненість культур України і Греції й ще раз замислитися над необхідністю збереження вітчизняної архітектурної спадщини.
— Культури України і Греції невіддільні одна від одної. Адже ще в VII столітті до нашої ери розпочалася грецька колонізація Північного Причорномор’я. На теренах України є залишки багатьох античних міст-держав. Тому грецька культура присутня в українській культурі на генетичному рівні, — наголосила генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва і куратор виставки Людмила СТРОКОВА.
Таку ж думку висловив і керівник асоціації «Ольвія Поліс»:
«Зв’язки між нашими країнами розпочалися в VI—VIII століттях до нашої ери і продовжують розвиватися до сьогоднішнього дня... У Києві я зустрічаю сліди грецької архітектури. Починаючи від колони на майдані Незалежності, яка відображає грецький стиль, і закінчуючи будівлею філармонії. А Дзвіниця Києво-Печерської лаври — єдина будівля у світі, в якій представлені одночасно три грецьких стилі: іонічний, доричний, коринфський», — відзначив пан Гіоргос Калокентіс.
Варто також зазначити, що грецького гостя, котрий приїздить до України упродовж 15 років, найбільше вразило те, що в Києві збережена стара частина міста, на відміну від Афін, де, за його словами, дбають про збереження лише окремих пам’яток, а решту території забудовують у модерновому стилі.
Виставку «Відлуння грецької античності» можна відвідати до 5 травня.
Фотоілюстрації надані Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва
