В Музеї Марії Заньковецької згадуватимуть про непересічну особистість — актора, режисера, антрепренера, письменника, співака, громадського діяча. Микола Карпович Садовський (Тобілевич) був одним із ідеологів українського побутового театру. Він належав до унікальної родини, де всі четверо дітей стали видатними театральними діячами. Крім Миколи — це драматург Іван Карпенко-Карий, актор і режисер Панас Саксаганський та оперна співачка й акторка Марія Садовська-Барілотті.
Нагадаємо, Микола Карпович брав участь у Російсько-Турецькій війні на Балканах. Відзначився хоробрістю й відвагою, став героєм Шипки, повернувся із війни Георгіївським кавалером. Продовжував служити в армії, але служба в мирний час викликала відверту нудьгу. З надзвичайною радістю сприйняв Микола Карпович звістку про створення української трупи. Брав участь у перших тріумфальних гастролях в Одесі 1883 року і з першого свого виходу на сцену здобув захоплення в одеського глядача.
Після семи років виступів у трупах Ашкаренка, Кропивницького і Старицького 1888 року Садовський створив власну театральну трупу, а за сім років разом з Марією Заньковецькою, з котрою його поєднували ще й романтичні стосунки, очолив театр «Руської бесіди» у Львові.
«Українськими Трістаном та Ізольдою», яких чари кохання з'єднали на 60 літ (!), називали критики Марію Костянтинівну Заньковецьку та Миколу Карповича Садовського…
Це був гарний чоловік, з прекрасним голосом. Садовський-актор відзначався винятковою пластичністю, простотою, глибиною і щирістю почуттів. Сценічні образи митця вирізнялися історичною і соціальною конкретністю, психологічною глибиною. Серед його найвизначніших акторських здобутків: Богдан Хмельницький (в однойменній п’єсі М. Старицького), Сава Чалий (І. Карпенка-Карого), Гетьман Дорошенко (Л. Старицької-Черняхівської), Дмитро («Не судилося» М. Старицького), Опанас («Бурлака» І. Карпенка-Карого).
Софія Тобілевич у спогадах зазначала: «Того враження, яке вся творчість корифеїв, а особливо Садовського, справляла на широкі маси публіки, не виявити словами, бо слова надто мізерні. Цілу галерею типів і характерів змалював на подив світові цей великий драматичний артист… Його справжнім щастям був той успіх, що випав на долю українського театру. Ні на які скарби світу не проміняв би артист Садовський свого становища українського актора…»
Микола Карпович співпрацював з УНР, через що з 1923-го до 1926 року змушений був жити у Празі. Після повернення до України уже не мав можливості обіймати керівні посади, проте грав у театрі…
В кіно Микола Карпович зіграв у стрічці «Вітер з порогів» (1929) Арнольда Кордюма. У цьому фільмі вже 72-річний актор виконував головну роль без дублерів, спокійно пірнаючи у зимове Дніпро і вкотре дивуючи всіх своїм неабияким талантом, нагадує vufku.org.
Помер М. К. Садовський 7 лютого 1933 року в Києві. Дорогою до Байкового кладовища на прохання Марії Заньковецької процесія зробила коло, щоби пронести труну повз її будинок і попрощатися... Марія Костянтинівна тоді тяжко хвора на серцеву недугу і туберкульоз… Через кілька місяців Заньковецької не стало. Вона померла в Ніжині, але її поховали на Байковому поруч із Садовським…
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
ПІСНІ САДОВСЬКОГО ВИКОНАЄ ВІДОМИЙ КОБЗАР ТАРАС КОМПАНІЧЕНКО / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
На вечорі «Думи Садовського», який розпочнеться о 18.00, згадають про неординарну особистість, адже він був героєм не лише на сцені, а й у житті; пролунає пісенний репертуар Миколи Карповича, який виконуватиме знаний кобзар, керівник гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко.
Організатори заходу нагадують — щоб потрапити на вечір, потрібно мати:
• негативний результат ПЛР-тесту (зроблений не раніше, ніж за 72 год. до події);
• негативний результат експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу (за останні 72 год.);
• чинне підтвердження одужання від COVID-19 (у застосунку ДІЯ);
• або сертифікат вакцинації (паперовий чи в застосунку ДІЯ).
Прохання також дотримуватися маскового режиму і тримати дистанцію в 1,5 метра.
